Дедоларизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Використання Долара США у світі
   США
   Зовнішні споживачі долара США
   Валюти, прив'язані до долара США
   Валюти, прив’язані до долара США з вузьким діапазоном
Використання в усьому світі Євро:
   Зовнішні споживачі Євро
   Валюти, прив'язані до Євро
   Валюти, прив’язані до євро з вузьким діапазоном

Дедоларизація — зменшення залежність від долара США як резервної валюти, засобу обміну або розрахункової одиниці.[1]

Долар США почав витісняти фунт стерлінгів як міжнародну резервну валюту з 1920-х років, оскільки він вийшов із Першої світової війни відносно неушкодженим і оскільки Сполучені Штати були значним одержувачем золота, що надходило під час війни.[2] Після того, як США стали ще сильнішою наддержавою під час Другої світової війни, Бреттон-Вудська угода 1944 року заснувала післявоєнну міжнародну валютну систему, де долар США став основною світовою резервною валютою для міжнародної торгівлі та єдиною валютою. -воєнна валюта, прив'язана до золота за 35 доларів США за тройську унцію.[3]

З моменту створення Бреттон-Вудської системи долар США використовувався як засіб міжнародної торгівлі. Міністерство фінансів Сполучених Штатів здійснює значний нагляд за мережею фінансових переказів SWIFT[4] і, отже, має величезний вплив на глобальні системи фінансових операцій, маючи можливість накладати санкції на іноземні юридичні та фізичні особи.[5]

Девальвація долара[ред. | ред. код]

Відповідно до Бреттон-Вудської системи, встановленої після Другої світової війни, вартість золота була фіксованою на рівні 35 доларів США за унцію, і, таким чином, вартість долара США була прив'язана до вартості золота. Однак зростання державних витрат у 1960-х роках викликало сумніви щодо здатності Сполучених Штатів підтримувати цю конвертованість, запаси золота скоротилися, оскільки банки та міжнародні інвестори почали конвертувати долари в золото, і, як наслідок, вартість долара почала зростати. відхилятися. Зіткнувшись із валютною кризою, що настала, і неминучою небезпекою того, що Сполучені Штати більше не зможуть обміняти долари на золото, конвертованість золота була остаточно скасована в 1971 році президентом Ніксоном, що призвело до «шоку Ніксона».[6]

Таким чином, вартість долара США більше не була прив'язана до золота, і підтримувати вартість американської валюти було покладено на Федеральний Резерв. Проте Федеральна резервна система продовжувала збільшувати пропозицію грошей, що призвело до стагфляції та швидкого зниження вартості долара США в 1970-х роках. Це було здебільшого пов'язано з переважаючим на той час економічним поглядом на те, що інфляція та реальне економічне зростання були пов'язані (крива Філіпса), тому інфляція вважалася відносно доброякісною.[6] Між 1965 і 1981 роками долар США втратив дві третини своєї вартості.[7]

Галузевий розвиток[ред. | ред. код]

Торгівля нафтою чи іншими товарами[ред. | ред. код]

Аргентина[ред. | ред. код]

З початку 2023 Аргентина планує приєднатися до Бразилії в оплаті китайського імпорту в юанях замість доларів США. Метою країни є збереження своїх запасів доларів США, що зменшуються. Аргентина зіткнулася зі значним падінням експорту сільськогосподарської продукції через сильну посуху, що призвело до скорочення надходження доларів.[8] У квітні 2023 Аргентина має намір придбати китайський імпорт приблизно на 1 млрд доларів США використовуючи юані. Після цього країна планує платити щомісячний імпорт у китайських юанях на суму близько 790 млн доларів.[9] Після того як у квітні Китай і Аргентина оголосили про відкриття своєї своп-лінії, Аргентина змогла використати еквівалент 1,04 млрд юанів для оплати китайського імпорту в травні. Лінію було збільшено до 18 млрд доларів протягом наступних трьох років у червні під час візиту міністра економіки Аргентини Масси до Китаю.[10]

Бразилія[ред. | ред. код]

Наприкінці березня 2023 року Китай і Бразилія завершили угоду про ведення торгівлі з використанням своїх валют, відмовившись від долара США як посередника.[11]

Угода, дозволить Китаю, головному супернику економічної гегемонії США, і Бразилії, найбільшій економіці Латинської Америки, здійснювати свої масштабні торгові та фінансові операції напряму, обмінюючи юані на реали і навпаки. замість того, щоб проходити через долар США. «Очікується, що це зменшить витрати… сприятиме ще більшій двосторонній торгівлі та сприятиме інвестиціям», — йдеться в заяві Бразильського агентства сприяння торгівлі та інвестиціям (ApexBrasil). Китай є найбільшим торговим партнером Бразилії з 150,5 мільярдами доларів США у двосторонній торгівлі у 2022. Чиновники повідомили що транзакції будуть виконувати Промисловий і торговий банк Китаю і Bank of Communications BBM[12]. Китай планує аналогічні валютні угоди з Росією, Пакистаном та кількома іншими країнами.

Болівія[ред. | ред. код]

У квітні 2023 року президент Болівії Луїс Арсе заявив, що уряд активно розглядає можливість прийняття китайського юаня як альтернативи долару США для ведення міжнародної торгівлі.[13][14] Рішення пов'язане з постійною проблемою Болівії з недостатньою ліквідністю на внутрішніх ринках, дефіцит доларів США зростає з початку 2023 року через зменшення чистих міжнародних резервів.[15]

Китай[ред. | ред. код]

З 2011 року Китай поступово переходить від торгівлі в доларах США на користь китайських юанів[16], а в березні 2018 року Китай почав купувати нафту в юанях, забезпечених золотом.[17]

У березні 2022 року кілька звітів стверджували, що Саудівська Аравія веде переговори з Китаєм про торгівлю саудівською нафтою та газом у Китай в китайських юанях замість доларів.[18][19]

У грудні 2022 року на саміті Китай — Рада Співробітництва Перської затоки президент Сі Цзіньпін закликав здійснювати розрахунки за торгівлю нафтою в юанях.[20][21] Міністр закордонних справ Ван І заявив, що китайсько-арабські відносини пережили «історичне покращення».[22]

Європа[ред. | ред. код]

Відразу на початку Російського вторгнення в Україну (з 2022) переважно західні країни наклали жорсткі санкції проти Росії. У відповідь 31 березня 2022 президент Московії Путін підписав указ, згідно з яким недружні країни до Росії з 1 квітня повинні оплачувати імпорт природного газу в рублях.[23][24] Європейські лідери спочатку відмовилися платити за поставки в рублях, зазначивши, що такий крок підірве санкції, які вже накладені на Москву. У квітні 2022 року було повідомлення з посиланням на людину, близьку до Газпрому що чотири європейські газові компанії проводили торговельні розрахунки в рублях.[25][26]

Гана[ред. | ред. код]

24 листопада 2022 року віце-президент Махамуду Бавумія заявив, що вони працюють над бартером нафти в золоті, і додав: «Бартер золота на нафту є серйозною структурною зміною».[27][28]

Індія[ред. | ред. код]

Індія шукає шляхи зміцнення своєї економіки шляхом зменшення залежності від долара США. Країна вважає, що зниження попиту на долар у міжнародній торгівлі може допомогти стабілізувати її національну валюту, рупію (₹). Лідери Індії звернули увагу на тенденцію дедоларизації в інших країнах і тепер прагнуть збільшити торгівлю за допомогою власної валюти. Для досягнення цієї мети Індія планує конвертувати рупію (₹) в іноземну валюту та збільшити свою частку у світовій торгівлі.[29]

Іран[ред. | ред. код]

В результаті санкцій США Іран намагався зменшити свою залежність від долара. Країна шукає альтернативні способи чи методи для ведення міжнародної торгівлі з використанням різних валют, таких як євро. Ісламська Республіка Іран також прагне застосувати технологію блокчейн і цифрову валюту, щоб обійти міжнародну фінансову систему, а також зменшити ефект санкцій.[30]

Малайзія[ред. | ред. код]

Через коливання курсу долара в останні роки деякі країни, такі як Малайзія, шукають відповідну альтернативу долару в глобальних торгових операціях, щоб зміцнити свою економіку. З іншого боку, на думку Малайзії, дедоларизація та зниження попиту в країні для використання долара в комерційних операціях зможуть створити основу для стабілізації Малайзійського рингіта (місцевої валюти). Президент цієї країни зазначив, що з економічною владою, наданою азіатським країнам серед Китаю/Японії, немає причин для того, щоб Малайзія залишалася залежною від долара, а з іншого боку, центральних банків цих двох країн (тобто Китай і Малайзія) почали переговори щодо здійснення торгівлі у валютах один одного.[31]

Росія[ред. | ред. код]

У серпні 2022 року Туреччина і Росія домовилися використовувати рублі в торгівлі природним газом. Путін та Ердоган домовилися перевести частину розрахунків за російський газ в рублі, повідомив журналістам за підсумками переговорів віце-прем'єр Росії Олександр Новак[32]

У вересні 2022 року глава «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що вони підписали угоду про здійснення торгових розрахунків з Китаєм у рублях і юанях замість доларів США.[33]

У листопаді 2022 року віце-прем'єр-міністр Росії Олександр Новак підтвердив, що весь газ, який постачається до Китаю через Сибір, розраховується в рублях і юанях.[34]

23 березня 2022 року Путін підписав указ, який забороняє «недружнім» країнам (включно з країнами ЄС, США та Японією) купувати російський газ у будь-якій іншій валюті, окрім російського рубля, у зв'язку з санкціями, запровадженими після вторгнення Росії в Україну в 2022.[35] Станом на 2022 рік Росія є найбільшим у світі експортером газу, на неї припадає 17 % світового експорту газу.[36][37]

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

У січні 2023 року міністр фінансів Саудівської Аравії Мохаммед Аль-Джадаан заявив в інтерв'ю Bloomberg TV в Давосі, що вона відкрита для торгівлі іншими валютами, окрім долара США.

«Немає проблем з обговоренням того, як ми врегульовуємо наші торговельні домовленості, чи то в доларах США, чи то в євро, чи то в саудівських ріалах. Я не думаю, що ми відмовляємось або виключаємо будь-яку дискусію, яка допоможе покращити торгівлю в усьому світі»  

Такий вираз вважається вперше за 48 років.[38][39]

Туреччина[ред. | ред. код]

Президент Туреччини представив нову стратегію зменшення залежності від долара США у світовій торгівлі. Метою є налагодження торгівлі без використання долара з міжнародними торговими партнерами Туреччини. Президент заявив про готовність вести торгівлю з Китаєм, використовуючи місцеві валюти, вказуючи на відхід від долара. Крім того, велися переговори про можливість заміни долара США іншою національною валютою в операціях з Іраном. Цей вибір мотивований як політичними, так і економічними факторами, оскільки Туреччина прагне підтримати свою національну валюту, дистанціювавшись від долара США.[40]

Венесуела[ред. | ред. код]

У серпні 2018 року Венесуела оголосила, що буде встановлювати ціни на нафту в євро, юанях, рублях та інших валютах.[41][42]

Валютні резерви[ред. | ред. код]

Згідно з дослідженням валютної структури офіційних валютних резервів МВФ (COFER), частка резервів у доларах США центральними банками впала з 71 відсотка в 1999 році до 59 відсотків у 2021 році

Китай[ред. | ред. код]

Починаючи з 6 червня 2023 року, Китай сказав своїм державним банкам суттєво знизити процентні ставки за депозитами в доларах.[43]

Росія[ред. | ред. код]

У червні 2021 року Росія заявила, що виключить долар зі свого Фонду національного добробуту, щоб зменшити вразливість до західних санкцій, лише за два тижні до того, як президент Росії Володимир Путін провів свою першу зустріч на вищому рівні з лідером США Джо Байденом.[44]

Росія планувала купувати більше юанів на валютному ринку в 2023 році для торговельних розрахунків.[45] Мінфін Росії та Центробанк Росії заявили, що з січня 2023 року продасть близько 54,5 млрд рублів в іноземній валюті[46]

Єгипет[ред. | ред. код]

У травні 2022 року міністр фінансів Єгипту Мохамед Мааіт оголосив про намір випустити облігації в юанях для залучення капіталу як механізму диверсифікації джерел фінансування.[47][48][49]

М'янма[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року голова Ради державної адміністрації Мін Аунг Хлайн заявив, що вони планують зменшити залежність від долара США та включити торгівлю в інших іноземних валютах.[50] Крім того, було обговорення використання системи МІР для здійснення платежів.[51]

Казахстан[ред. | ред. код]

У грудні 2015 року уряд і Національний банк Казахстану оголосили про плани зменшити залежність від долара і зміцнити національну валюту. У спільній заяві казахстанського уряду та національного банку зазначено, що вони мають намір зміцнити свою національну валюту, а не зосереджуватися на ліквідації доларів США.[52] У серпні 2016 року, після зростання інфляції до 6-річного максимуму, голова центрального банку Казахстану заявив, що необхідно розпочати дедоларизацію.[53][54]

Двосторонні торгові угоди[ред. | ред. код]

Китай — Росія[ред. | ред. код]

Повідомлялося, що в першому кварталі 2020 року частка долара у двосторонній торгівлі між Китаєм і Росією вперше впала нижче 50 відсотків.[55][56]

Індія — Росія[ред. | ред. код]

До 1991 року Радянський Союз та Індія обмінювали рупію на рубль під час холодної війни.[57] Взаємна торгівля між Індією та Росією здійснюється переважно в рублях і рупіях замість доларів і євро.[58] У березні 2022 року Індія та Росія уклали торговельну угоду рупія  – рубль.[59]

Китай — Японія[ред. | ред. код]

У 2011 році Японія уклала угоду з Китаєм про торгівлю національними валютами.[60] Китайсько-японська торгівля становила 300 мільярдів доларів США.[61]

Китай-Бразилія[ред. | ред. код]

У березні 2013 року під час 5-го саміту БРІКС Бразилія уклала угоду з Китаєм про торгівлю в бразильських реалах і китайських юанях.[62]

Китай-Австралія[ред. | ред. код]

У 2013 році Австралія уклала угоду з Китаєм про торгівлю національними валютами.[16]

INSTEX[ред. | ред. код]

У 2015 році Китай запустив CIPS, платіжну систему, яка пропонує клірингові та розрахункові послуги для своїх учасників транскордонних платежів і торгівлі в юанях як альтернативу SWIFT.[63][64] З кінця 2019 року країни ЄС створили INSTEX, європейську спеціальну компанію (SPV) для полегшення транзакцій, не пов'язаних із доларами США та SWIFT[65][66] з Іраном, щоб уникнути порушення санкцій США.[67] 11 лютого 2019 року заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія буде зацікавлена в участі в INSTEX.[68]

Іран-ЄС[ред. | ред. код]

У березні 2020 року було укладено першу транзакцію INSTEX Іран-ЄС. Він стосувався імпорту медичного обладнання для боротьби зі спалахом COVID-19 в Ірані.[69][70] У березні 2023 року європейські країни заявили, що вирішили припинити дію схеми, запровадженої у 2019 році, щоб дозволити торгівлю з Іраном і захистити компанії, які ведуть з ним бізнес, від санкцій США, але це була лише одна транзакція.[71]

Росія-Іран[ред. | ред. код]

У липні 2022 року Росія та Іран внесли зміни у двосторонню торгівлю, щоб зменшити залежність від долара США. Нова грошова система може означати, що борги можна буде розраховувати у їхніх власних країнах і може зменшити попит на долари США на 3 мільярди на рік.[72][73][74] У січні 2023 року Росія та Іран планували торгувати криптовалютами, забезпеченими золотом, як альтернативу долару США.[75][76]

Південно-Східна Азія[ред. | ред. код]

Група країн Південно-Східної Азії в регіоні, таких як Сінгапур, Малайзія, Індонезія, Камбоджа та Таїланд, наразі розглядають процес дедоларизації, щоб зменшити свою залежність від долара США всередині своїх економік. Ці країни висловили побоювання щодо нестабільності курсу долара та використання американським урядом механізму доларового ембарго. Отже, вони розвинули великий інтерес до пом'якшення своєї вразливості до долара та вивчення альтернативних валют.[77]

Інші[ред. | ред. код]

У грудні 2022 року Шрі-Ланка та Маврикій почали використовувати Індійську рупію для міжнародної торгівлі. Таджикистан, Куба, Люксембург і Судан також виявили інтерес до використання цього механізму.[78]

Крім того, того ж місяця Аргентина та Бразилія запропонували спільну валюту для торгівлі, яка називається Sur. Сюр поєднує в собі валюту аргентинського песо та бразильського реалу.[79][80][81] У тому ж місяці Бразилія і Китай уклали попередню угоду про торгівлю в національних валютах замість долара США.[82] У травні 2023 року Південна Корея та Індонезія підписали меморандум про взаєморозуміння для сприяння двосторонній торгівлі в національних валютах, відійшовши від долара США як посередника.[83] 

На початку травня 2023 року центральні банки Південної Кореї та Індонезії уклали Меморандум про взаєморозуміння (MoU), спрямований на сприяння співпраці в просуванні використання їхніх відповідних валют для двосторонніх операцій. Це включає в себе сприяння використанню їхніх валют для таких операцій, як поточні операції та прямі інвестиції між двома країнами.[84]

Активи, деноміновані в доларах[ред. | ред. код]

Як резюмує академік Тім Біл, багато коментаторів розглядають надмірно широкі фінансові санкції Сполучених Штатів як фактор посилення дедоларизації через такі відповіді, як розроблена Росією система переказу фінансових повідомлень (SPFS), підтримуваний Китаєм транскордонний міжбанківський банк. Платіжна система (CIPS) і Європейський інструмент підтримки торговельних обмінів (INSTEX), які виникли після виходу Сполучених Штатів із Спільного комплексного плану дій (JCPOA) з Іраном.[85]

Росія[ред. | ред. код]

Росія прискорила процес дедоларизації в 2014 році через погіршення відносин із Заходом.[86] У 2017 році Центральний банк Росії розробив SPFS, російську заміну системи фінансових переказів SWIFT.[87] Система розроблялася з 2014 року, після того як уряд Сполучених Штатів пригрозив відключити Росію від системи SWIFT.[88] Державна компанія «Лукойл» оголосила, що знайде заміну долару.[89]

17 березня 2022 року голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков заявив, що ЦБ Росії і Народний банк Китаю працюють над з'єднанням російської та китайської систем обміну фінансовими повідомленнями. Він також вказав на початок розробки схем передачі інформації за допомогою блокчейнів, включаючи цифровий рубль і цифровий юань.[90] 31 березня 2022 року видання Economic Times опублікувало інформацію про те, що Індія запропонувала Росії нову систему транзакцій з переведенням торгівлі на рубль і SPFS, яка працюватиме через Резервний банк Індії та російський Зовнішекономбанк. За тими ж даними, система буде введена в експлуатацію протягом тижня.[91]

30 березня 2023 року заступник голови Держдуми Олександр Бабаков на російсько-індійському бізнес-форумs в Нью-Делі заявив, що країни БРІКС можуть створити нову валюту, яка буде забезпечена не золотом, а реальними ресурсами, зокрема землею і рідкоземельними металами.[92]

Зімбабве[ред. | ред. код]

Через рік, коли долар RTGS був єдиним законним платіжним засобом[93], Зімбабве прийняло доларизацію через гіперінфляцію. У червні 2019 року він також скоротив використання мультивалютної системи та віддав перевагу переходу на долар США.[94][95] В інтерв'ю з колишнім міністром фінансів Тендаєм Біті він зазначив, що дедоларизація зазнала жахливого провалу.[96][97]

У 2022 році Зімбабве запровадив нову форму валюти, виготовлену із золота, Mosi-oa-Tunya, щоб зменшити інфляцію, оскільки місцева валюта значно ослабла.[98][99] Керівник Резервного банку Джон Мангудья заявив, що золоті монети будуть містити одну тройську унцію 22-каратного золота, і що торгівля може здійснюватися як на місцевому, так і на міжнародному рівнях.[99][100][101][102]

Інші країни[ред. | ред. код]

Чилі зосередила свої зусилля на запровадженні індексованих інструментів, щоб відвернути увагу інвесторів від активів, деномінованих у доларах. Більшість цих інструментів було пов'язано з індексом споживчих цін (CPI) шляхом встановлення розрахункової одиниці, відомої як «Unidad de Fomento» (UF).[103]

Реакція[ред. | ред. код]

Дані дослідника економіки Джонатана Хартлі, опубліковані в червні 2023 року, показують, що частка доларів США в резервах центрального банку, глобальних боргових цінних паперах і торгівлі іноземною валютою не змінилася з моменту російського вторгнення в Україну в 2022 році та санкцій щодо російських резервних активів. У випадку з резервами центрального банку частка доларів США в резервах центрального банку станом на липень 2023 року на 10 % вища, ніж на початку 1990-х років.[104][105][106]

24 травня 2023 року директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що «ми не очікуємо швидкої зміни резервів, оскільки долар є резервною валютою через силу економіки США та глибину ринків капіталу».[107]

6 червня 2023 року JP Morgan заявив, що «дедоларизація очевидна у валютних резервах, де частка доларів США скоротилася до рекорду, оскільки частка в експорті скоротилася, але вона все ще спостерігається в сировинних товарах».[108][109][110]

11 липня 2023 року головний економіст S&P Пол Грюнвальд заявив, що «США (долар) і надалі залишатиметься провідною світовою валютою, (але) він більше не буде домінуючою світовою валютою».[111]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Explained: What Is Dedollarisation & Why Are Countries Dumping The US Dollar?. IndiaTimes. 17 квітня 2023.
  2. ↑ Eichengreen, Barry; Flandreau, Marc (2009). The rise and fall of the dollar (or when did the dollar replace sterling as the leading reserve currency?). European Review of Economic History (англ.). 13 (3): 377—411. doi:10.1017/S1361491609990153. ISSN 1474-0044.
  3. ↑ How a 1944 Agreement Created a New International Monetary System. The Balance.
  4. ↑ Swift oversight. Swift.
  5. ↑ Sanctions Programs and Country Information | U.S. Department of the Treasury.
  6. ↑ а б Controlling Inflation: A Historical Perspective (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2010. Процитовано 17 липня 2010.
  7. ↑ Measuring Worth – Purchasing Power of Money in the United States from 1774 to 2010. Процитовано 22 квітня 2010.
  8. ↑ Argentina will pay for Chinese imports in yuan instead of dollars to preserve its shrinking greenback reserves. MSN (амер.). Процитовано 19 травня 2023.
  9. ↑ Argentina to pay Chinese imports in yuan as South America becomes battleground. South China Morning Post (англ.). 27 квітня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  10. ↑ Alcoba, Natalie (2023). Argentina's yuan lifeline sign of brinksmanship between China, US. Aljazeera.
  11. ↑ China, Brazil strike deal to ditch dollar for trade. The Straits Times (англ.). 30 березня 2023. ISSN 0585-3923. Процитовано 19 травня 2023.
  12. ↑ Who we are. Banco BOCOM BBM (амер.). Процитовано 1 лютого 2024.
  13. ↑ Bolivian leader open to using yuan for trade, touting 'trend'. MSN (амер.). Процитовано 19 травня 2023.
  14. ↑ Bolivia analyzes the use of the yuan for foreign trade. www.radiohc.cu (англ.). Процитовано 19 травня 2023.
  15. ↑ seguir, Página Siete Autor marcado para. El Presidente admite iliquidez de dólares y habla del yuan chino como alternativa. www.paginasiete.bo (es-ES) . Процитовано 19 травня 2023.
  16. ↑ а б News. australianbusiness.com.au. Процитовано 26 жовтня 2019.
  17. ↑ China Prepares Death Blow To The Dollar. OilPrice.com. Процитовано 26 жовтня 2019.
  18. ↑ Beijing-Riyadh cooperation advances de-dollarization process. BRICS (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
  19. ↑ Arabia, Summer Said in Dubai and Stephen Kalin in Riyadh, Saudi (15 березня 2022). WSJ News Exclusive | Saudi Arabia Considers Accepting Yuan Instead of Dollars for Chinese Oil Sales. Wall Street Journal (амер.). Процитовано 26 листопада 2022.
  20. ↑ Dahan, Maha El; Yaakoubi, Aziz El (10 грудня 2022). China's Xi calls for oil trade in yuan at Gulf summit in Riyadh. Reuters (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.
  21. ↑ China's attempt to challenge the USD's dominance as Xi Jinping calls for oil trade in yuan. WION. Процитовано 11 грудня 2022.
  22. ↑ China defends Ukraine war stance, aims to deepen ties with Russia. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 25 грудня 2022.
  23. ↑ Putin wants 'unfriendly countries' to pay rubles for gas. AP NEWS (англ.). 23 березня 2022. Процитовано 19 травня 2023.
  24. ↑ Service, RFE/RL's Russian. Putin Signs Decree Creating Ruble Payment System For Russian Gas To Bolster Currency. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 19 травня 2023.
  25. ↑ Four European Gas Buyers Made Ruble Payments to Russia. Bloomberg.com (англ.). 27 квітня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  26. ↑ Four European gas buyers made rouble payments to Russia -Bloomberg News. Reuters (англ.). 27 квітня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  27. ↑ Ghana plans to buy oil with gold instead of U.S. dollars. Reuters (англ.). 24 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  28. ↑ Ghana plans to buy oil with gold instead of dollars. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 27 листопада 2022.
  29. ↑ India also fell on the path of dollarization retrieved 7 October 2023
  30. ↑ What is dollarization? What happens if the US dollar falls? Retrieved 30 October 2023
  31. ↑ Asian steps in the path of dollarization retrieved 7 October 2023
  32. ↑ Putin and Erdogan agree to boost cooperation, some rouble payments for gas. Reuters (англ.). 5 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  33. ↑ Gazprom says it has signed deal for China to pay for Russian gas in national currencies. Reuters (англ.). 6 вересня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  34. ↑ Value of Russia-China energy trade up 64%, deputy PM says. Reuters (англ.). 18 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  35. ↑ Explained: Putin's demand for trade in rubles, and how it could work. The Indian Express (англ.). 30 березня 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  36. ↑ Russia, The World Factbook (англ.), Central Intelligence Agency, 9 травня 2023, процитовано 12 травня 2023
  37. ↑ Natural Gas Production by Country - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Процитовано 12 травня 2023.
  38. ↑ Saudi Arabia Open to Talks on Trade in Currencies Besides Dollar. Bloomberg.com (англ.). 17 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
  39. ↑ Saudi Arabia just said they are now 'open' to the idea of trading in currencies besides the US dollar — does this spell doom for the greenback? 3 reasons not to worry. finance.yahoo.com (амер.). Процитовано 22 січня 2023.
  40. ↑ Five countries that abandoned the dollar retrieved 7 October 2023
  41. ↑ US dollars no longer a quote currency in Venezuela. Xinhua Net. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  42. ↑ Fintech is the new oil in the Middle East and North Africa. Forbes. Процитовано 10 квітня 2019.
  43. ↑ Dedollarisation: China launches attack on US Dollar, state-owned banks lower interest rates on dollar deposits to boost forex settlements in yuan. Firstpost (англ.). 6 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  44. ↑ Pismennaya, Evgenia; Andrianova, Anna. Russia Cuts Dollar Holdings From $119 Billion Wealth Fund Amid Sanctions. www.bloomberg.com. Процитовано 5 червня 2021.
  45. ↑ Fabrichnaya, Elena (22 грудня 2022). Exclusive: Russia likely to buy yuan on FX market in 2023 - sources. Reuters (англ.). Процитовано 25 грудня 2022.
  46. ↑ Faulconbridge, Guy; Korsunskaya, Darya (11 січня 2023). With a sale of Chinese yuan, Russia kicks off 2023 forex intervention. Reuters (англ.). Процитовано 12 січня 2023.
  47. ↑ للمعلومات, أسواق (11 травня 2022). مصر تستهدف إصدار سندات تمويلية باليوان الصيني | اقتصاد | أسواق للمعلومات. www.aswaqinformation.com (араб.). Процитовано 25 листопада 2022.
  48. ↑ Egypt Turns to the Chinese Currency With Yuan-Denominated Bonds | Egyptian Streets (амер.). 30 серпня 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  49. ↑ Egypt seeks to issue $500M in Chinese bonds, $1.5-$2B in sovereign sukuks. EgyptToday. 29 серпня 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  50. ↑ Myanmar to Lower Dollar Reliance in Favor of Ruble, Rupee, Yuan. Bloomberg.com (англ.). 20 вересня 2022. Процитовано 8 грудня 2022.
  51. ↑ Myanmar discussing with Russia use of Mir card for payments. Reuters (англ.). 20 вересня 2022. Процитовано 8 грудня 2022.
  52. ↑ Times, Astana (3 березня 2015). Government Favours Bolstering Tenge over De-Dollarisation, Says National Bank Chief. The Astana Times (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.
  53. ↑ kazakhstan holds rates after inflation surges to 6-year high. gulfnews.com (англ.). 14 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2022.
  54. ↑ Kazakhstan Hold Rates After Inflation Risks 'Strengthened'. Bloomberg.com (англ.). 15 серпня 2016. Процитовано 11 грудня 2022.
  55. ↑ Алферова, Екатерина (29 липня 2020). Доля доллара в торговле РФ и Китая впервые опустилась ниже 50%. Известия (рос.). Процитовано 30 липня 2020.
  56. ↑ China and Russia ditch dollar in move toward 'financial alliance'. Nikkei Asia (брит.). Процитовано 30 березня 2022.
  57. ↑ Amid Western Sanctions, India Explores Rupee-Ruble Mechanism for Trade with Russia. VOA (англ.). 20 березня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  58. ↑ India explores 'rupee-rouble' exchange scheme to beat Russia sanctions. Financial Times. 17 березня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  59. ↑ Buddhavarapu, Ravi (23 березня 2022). An Indian rupee-ruble trade arrangement with Russia may be ready in a week. CNBC (англ.). Процитовано 27 березня 2022.
  60. ↑ China, Japan to trade in own currencies. Upi. Процитовано 26 жовтня 2019.
  61. ↑ OEC. oec.world. Процитовано 26 жовтня 2019.
  62. ↑ So Long, Yankees! China And Brazil Ditch US Dollar In Trade Deal Before BRICS Summit. ibtimes.com. 26 березня 2013. Процитовано 26 жовтня 2019.
  63. ↑ sina_mobile (23 травня 2019). 865家银行加入人民币跨境支付系统 去年交易额26万亿. finance.sina.cn. Процитовано 2 серпня 2020.
  64. ↑ Service, Canadian Security Intelligence (15 травня 2018). Beijing creates its own global financial architecture as a tool for strategic rivalry. www.canada.ca. Процитовано 30 березня 2022.
  65. ↑ European powers launch mechanism for trade with Iran. Reuters. 31 січня 2019.
  66. ↑ Girardi, Annalisa (9 квітня 2019). INSTEX, A New Channel To Bypass U.S. Sanctions And Trade With Iran. Forbes.
  67. ↑ Coppola, Frances (30 червня 2019). Europe Circumvents U.S. Sanctions On Iran. Forbes.
  68. ↑ Рябков: РФ будет добиваться участия в механизме внешнеторговых расчетов INSTEX с Ираном [Ryabkov: Russia will seek participation in the mechanism of foreign trade settlements INSTEX with Iran]. TASS (RU) . 11 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  69. ↑ INSTEX successfully concludes first transaction. GOV.UK. Foreign & Commonwealth Office. 31 березня 2020.
  70. ↑ European countries to send medical aid to Iran in first INSTEX transaction. AMN. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  71. ↑ Europe dissolves Iran trade system that never took off. AP NEWS. 9 березня 2023.
  72. ↑ Dudley, Dominic. Russia And Iran Experiment With Stripping Dollars From Their Bilateral Trade. Forbes (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
  73. ↑ Iran, Russia take major step for de-dollarizing mutual trade. Tehran Times (англ.). 30 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  74. ↑ UPDATE 1-Iran-Russia trade in domestic currencies -Iran envoy. Reuters (англ.). 20 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2022.
  75. ↑ Tayeb, Zahra. Russia and Iran are working on a gold-backed cryptocurrency to take on the dominant dollar, report says. Business Insider (амер.). Процитовано 20 січня 2023.
  76. ↑ Dudley, Dominic. Russia And Iran Eye Up Trade Using Cryptocurrencies To Avoid Dollars And Sanctions. Forbes (англ.). Процитовано 20 січня 2023.
  77. ↑ Southeast Asian countries on the path of dollarization Retrieved 7 October 2023
  78. ↑ Explained: How the Indian rupee is going global and drawing interest from more nations - Times of India. The Times of India (англ.). 19 грудня 2022. Процитовано 21 грудня 2022.
  79. ↑ Paraguassu, Lisandra (23 січня 2023). Brazil and Argentina to discuss common currency. Reuters (англ.). Процитовано 4 лютого 2023.
  80. ↑ Argentina and Brazil propose a bizarre common currency. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 4 лютого 2023.
  81. ↑ Brazil and Argentina to start preparations for a common currency. Financial Times. 22 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  82. ↑ Drubbing the Dollar: China and Brazil ditch dollar, strike deal to settle trade in yuan, real. Firstpost (англ.). 30 березня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  83. ↑ South Korea, Indonesia sign pact to shift away from dollar. The Nigerian Observer. Процитовано 4 травня 2023.
  84. ↑ antaranews.com. BI, Bank of Korea cooperate to encourage local currency use. Antara News. Процитовано 19 травня 2023.
  85. ↑ Davis, Stuart (2023). Sanctions as War: Anti-Imperialist Perspectives on American Geo-Economic Strategy (англ.). Haymarket Books. с. 40. ISBN 978-1-64259-812-4. OCLC 1345216431.
  86. ↑ Russia to cut share of U.S. dollar in National Wealth Fund, mulls other currencies. Reuters (англ.). 13 листопада 2019.
  87. ↑ Aitov, Timur (15 березня 2018). Натянутая струна. Возможно ли отключение России от SWIFT. Forbes.ru. Процитовано 4 жовтня 2018.
  88. ↑ Turak, Natasha (23 травня 2018). Russia's central bank governor touts Moscow alternative to SWIFT transfer system as protection from US sanctions. CNBC. Процитовано 4 жовтня 2018.
  89. ↑ Gleb Gorodyankin (19 вересня 2018). Exclusive: Russian oil firm seeks dollar alternative amid U.S. sanctions threat - traders. Reuters. Процитовано 26 жовтня 2019.
  90. ↑ Россия и Китай смогут обмениваться платежами без SWIFT | Bigasia.ru. bigasia.ru. 16 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  91. ↑ СМИ: Россия и Индия обсуждают внедрение альтернативной системы транзакций. tass.ru. Процитовано 1 квітня 2022.
  92. ↑ Зампред ГД заявил, что единая валюта БРИКС может быть обеспечена реальными ресурсами. TACC. Процитовано 1 квітня 2023.
  93. ↑ Sguazzin, Antony. Zim's dollar returns, a decade after it became worthless. Business (амер.). Процитовано 7 грудня 2022.
  94. ↑ Zimbabwe heading back to US dollar transactions. The East African (англ.). 5 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2022.
  95. ↑ Muronzi, Chris. Dollar o'clock: Should Zimbabwe axe its faltering currency again?. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
  96. ↑ Biti Rubbishes De-dollarization – ZimEye (амер.). Процитовано 7 грудня 2022.
  97. ↑ Biti Dissects New Law On The Use Of Foreign Currency In Zim [Full Thread] – Pindula News (амер.). Процитовано 7 грудня 2022.
  98. ↑ Zimbabwe to introduce gold coins as local currency tumbles. Reuters (англ.). 5 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  99. ↑ а б Zimbabwe to mint gold coins to tackle rising prices. BBC News (брит.). 6 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  100. ↑ Explained: Why Has Zimbabwe Introduced Gold Coins As Legal Tender. IndiaTimes (en-IN) . 29 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  101. ↑ Zimbabwe launches gold coins to stem inflation. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
  102. ↑ Service, Tribune News. Zimbabwe debuts gold coins as legal tender to stem inflation. Tribuneindia News Service (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
  103. ↑ De-Dollarisation Is Not A New Phenomenon
  104. ↑ De-Dollarization Is a Myth. National Review (амер.). 30 червня 2023. Процитовано 20 липня 2023.
  105. ↑ De-Dollarization Facts: Up-To-Date Facts About The U.S. Dollar In The World. De-Dollarization Facts: Up-To-Date Facts About The U.S. Dollar In The World (амер.). Процитовано 20 липня 2023.
  106. ↑ Hartley, Jonathan (22 червня 2023). De-Dollarization? Not So Fast. SSRN. doi:10.2139/ssrn.4477009. SSRN 4477009.
  107. ↑ IMF Managing Director says she does not expect a rapid shift in US dollar reserves. Reuters (англ.). 24 травня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  108. ↑ Mott, Filip De. De-dollarization signs are emerging as the greenback slides in currency reserves, JPMorgan says. Markets Insider (амер.). Процитовано 10 червня 2023.
  109. ↑ Signs of De-Dollarisation Emerging, US' JP Morgan Says | Vantage on Firstpost. Firstpost (англ.). Процитовано 10 червня 2023.
  110. ↑ Jones, Marc (5 червня 2023). JPMorgan flags some signs of emerging de-dollarisation. Reuters (англ.). Процитовано 21 серпня 2023.
  111. ↑ S&P Global's top economist sees dollar dominance diminishing. Reuters (англ.). 11 липня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дедоларизація&oldid=41740963