Дейнега Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дейнега.
Ф
Володимир Дейнега
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Олександрович Дейнега
Народження 28 червня 1977(1977-06-28) (46 років)
  Малин, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 181 см
Вага 74 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996—2000 Україна «Дніпро» (Київ) (ААФУ)
2016 Україна «Європак» (амат.)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1995—1997 Україна «Уніспорт» ? (>20)
1997 Україна «Інтеркас» ? (?)
1997—1998 Україна «Уніспорт» 8 (14)
1998—2001 Україна «Уніспорт-Будстар» ? (?)
1998—1999 → Україна «Будстар-2» ? (?)
2001—2007 Україна «Шахтар» ? (?)
2003—2004 → Україна «Шахтар-2» 3 (2)
2005—2007 → Україна «ДЮСШ-5 Аркада» (Макіївка) 9 (11)
2006 → Казахстан «Актюбрентген» ? (?)
2007—2009 Україна «Єнакієвець» ? (?)
2008—2009 → Україна «Стирол-Славунівер-Єнакієвець-2» ? (?)
2009 Білорусь «Вітен» 0 (0)
2009—2010 Білорусь МФК «Жлобін» 19 (10)
2010 Україна «Продексім» ? (?)
2010 Україна «АРПИ» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002—2005 Україна Україна 23 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володи́мир Олекса́ндрович Дейне́га (нар. 28 червня 1977, Малин, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст і футболіст. Чотириразовий чемпіон України. Професіональну кар'єру розпочав в «Уніспорті» (1995—1997), а завершив в «АРПИ» (2010). У складі збірної України в 2003 році став срібним призером чемпіонату Європи в Італії.

Біографія

[ред. | ред. код]

З семи років почав займатися футболом. Пішов навчатися до спеціалізованої школи, після закінчення якої вступив до Український державний університет фізичного виховання і спорту[1]. Під час навчання у ЗВО Дейнегу запросили до футзального клубу «Уніспорту», який виступав у першій лізі чемпіонату України. Разом з київським клубом він виграв срібні нагороди першої ліги, а в сезоні 1996/97 бронзові нагороди, а також посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату, забивши 20 голів[2].

Перед стартом сезону 1997/98 перейшов до вищолігового «Інтеркас», з яким виграв передсезонний турнір «Кубок Звільнення»[3]. Проте майже одразу після старту чемпіонату повернувся в «Уніспорт». Разом з новим-старим клубом знову здобув срібні нагороди першої ліги, а також став найкращим бомбардиром першості, розділивши це звання з трьома іншими гравцями. У 8 матчах Дейнега відзначився 14 разів[4].

Після сезону 1997/98 «Уніспорт» об'єднався з іншим київським клубом «Будстар», вийшовши у вищу лігу. В об'єднаній команді «Уніспорт-Будстар» захисник провів три наступні сезони, ставши чемпіоном в останньому із них.

З 2002 року почав виступати за донецький «Шахтар», з яким тричі став чемпіоном країни і двічі володарем Кубку.

На початку сезону 2004/05 отримав травму, внаслідок чого пропустив майже весь сезон[5].

Друге коло сезону 2005/06 провів в оренді казахському «Актюбрентгені» (Актюбінськ)[6].

Через непорозуміння з керівництвом «Шахтар» намагався продати Дейнегу до Казахстану, але клуби не змогли домовитися. Після цього гравець прийняв пропозицію президента «Єнакієвця» Андрія Новіков грати за його команду[1].

В липні 2009 року проходив оглядини у складі чемпіона Польщі «Хуртапа» (Ленчиця), але без успіху. На початку жовтня 2009 року Дейнега підписав контракт з білоруським «Вітеном»[7], але зіграв за оршанський клуб лише у Кубку Білорусі[8] і за згодою сторін покинув склад чемпіона країни. Після цього підтримував спортивну форму у складі донецького «Шахтаря»[9], а за місяць відгукнувся на запрошення іншого білоруського клуба — «Жлобіна»[10]. Дебютувавши за новий клуб у матчі 13 туру проти «Дорожніка» (1:5), став першим медалістом чемпіонату Європи, що грав у чемпіонаті Білорусі[11].

Нагороди і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
Україна «Уніспорт»
Україна «Інтеркас»
  • Кубок Звільнення: 1997
Україна «Уніспорт-Будстар»
Україна «Шахтар»
Україна «Єнакієвець»
Україна Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (1): 2003

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Это будет самый ответственный матч» [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Міні-поле. Чемпіонат України 96-97 років // Газета «Український футбол». — 1997. — Вип. 25 (296) (липень). — С. 6.
  3. ↑ ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОГО МІНІ-ФУТБОЛУ. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  4. ↑ ОМЕЛЯНЕНКО Артем. Сезон визнано вдалим // Газета «Український футбол». — 1998. — Вип. 41 (365) (30 травня). — С. 3.
  5. ↑ Игрок сборной Украины в Казахстане. [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Первое поражение после солнечного затмения [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
    В четверке сильнейших легко не бывает [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ НАШІ НА НАЙВИЩОМУ РІВНІ. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  8. ↑ Мини-футбол. Дейнега отличился за "ВИТЭН" [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ ВОЛОДИМИР ДЕЙНЕГА ЗНОВУ ЗМІНЮЄ КЛУБ. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  10. ↑ Мини-футбол. Переходы игроков в этом сезоне закончены [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Мини-футбол. Прошли матчи 13 тура чемпионата Беларуси [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дейнега_Володимир_Олександрович&oldid=35134595