Ебергард Фогель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фоґель.
Ф
Ебергард Фогель
Ебергард Фогель
Ебергард Фогель
Ебергард Фогель у 1974 році
Особисті дані
Народження 8 квітня 1943(1943-04-08) (81 рік)
  Альтенгайн, Третій Рейх
Зріст 179 см
Вага 79 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1959-1961 НДР «Карл-Маркс-Штадт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1970 НДР «Карл-Маркс-Штадт» 198 (70)
1970–1982 НДР «Карл Цейс» 242 (118)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1962–1976 НДР НДР 69 (24)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1989 НДР НДР (мол.)
1989–1990 НДР НДР (помічник)
1990–1991 Німеччина «Боруссія» (М) II
1991–1992 Німеччина «Кельн» II
1992–1993 Німеччина «Ганновер 96»
1994–1997 Німеччина «Карл Цейс»
1997 Німеччина «Песнек»
1997–1998 Того Того
1999–2000 Німеччина «Гоєрсверда»
2000–2001 Німеччина «Магдебург»
2002–2003 Німеччина «Дрезднер»
2004–2006 Німеччина «Зангергаузен»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ебергард Фогель (нім. Eberhard Vogel, нар. 8 квітня 1943, Альтенгайн) — східнонімецький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в НДР (1969).

Виступав, зокрема, за клуби «Карл-Маркс-Штадт» та «Карл Цейс», а також національну збірну НДР.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 8 квітня 1943 року в місті Франкенберг. Вихованець футбольної школи клубу «Карл-Маркс-Штадт». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1962 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 198 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Карл-Маркс-Штадта», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості. У 1967 році він виграв з командою чемпіонат Німецької Демократичної Республіки, єдиний в історії клубу. А через рік Фогель зіграв у фіналі Кубка НДР, але цього разу здобути трофей не вдалося, оскільки команда у вирішальному матчі поступилось «Магдебургу» 0:4.

1970 року перейшов до клубу «Карл Цейс», за який відіграв 12 сезонів. Граючи у складі «Карла Цейса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. З цією командою Фогель тричі вигравав Кубок НДР, а навесні 1981 року зіграв з клубом у фіналі Кубка володарів кубків, який німці програли 1:2 «Динамо» (Тбілісі). Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Карл Цейс» у 1982 році.

Загалом зігравши за кар'єру 440 матчів у Оберлізі НДР він є рекордсменом за цим показником[1]. У цих матчах Фогель забив 188 голів[2], що є другим показником в історії турніру після Йоахіма Штрайха. Також у 1969 році Фогель був названий футболістом року в НДР.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

16 грудня 1962 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної НДР в товариському матчі проти Гвінеї (3:2).

Фогель (праворуч) у протистоянні з австралійцем Дугом Утешеновичем на чемпіонаті світу 1974 року

У 1964 році Фогель був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1964 року у Токіо, здобувши бронзові нагороди змагання. Сам Фогель зіграв на турнірі у 5 іграх і забив 3 голи, в тому числі і один в грі за 3-тє місце з Єгиптом (3:1)[3]

У 1972 році Фогель у складі олімпійської збірної поїхав у Мюнхен на XX літні Олімпійські ігри, де зіграв у чотирьох матчах і забив 3 голи, ставши вдруге бронзовим призером Олімпійських ігор.

Через два роки у складі збірної був учасником єдиного для своєї країни чемпіонату світу 1974 року у ФРН, на якому зіграв у трьох матчах, а збірна не подолала другий груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у її формі 69 матчів, забивши 24 голи[4].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення футбольної кар'єри Футбольна асоціація НДР взяла Фогеля на посаду тренера молодшого віку. У цій ролі Фогель зміг досягти своїх найбільших успіхів як тренер. З юніорами НДР він став чемпіоном Європи в 1986 році, зі збірною до 20 років він став третім на чемпіонаті світу 1987 року в Чилі, а команда U-16 під його керівництвом стала віце-чемпіоном Європи у 1989 році[5]. З 1989 по 1990 рік Фогель був помічником тренера національної збірної під керівництвом Едуарда Геєра.

Після розпуску футбольної асоціації НДР та об'єднання Німеччини Фогель тренував резервні команди «Боруссії» (Менхенгладбах) та «Кельна», а 1 липня 1992 року очолив клуб Другої Бундесліги «Ганновер 96». Ебергард в сезоні 1992/93 посів з командою дев'яте місце, але по ходу наступного сезону Фогель був звільнений 6 листопада 1993 року через низькі результати.

Потім Фогель повернувся до «Карл Цейса», який виступав у Регіональній лізі, третьому дивізіоні країни. Він очолив команду у 5-му турі сезону 1994/95 і за його підсумками вивів команду до 2-ї Бундесліги. Там його команда з першої спроби досягла високого 6-го місця, але другий сезон проводила значно гірше і навесні 1997 року, коли команді загрожував виліт, Фогель був звільнений в травні 1997 року, за п'ять турів до кінця сезону.

1997 року Фогель недовго тренував клуб «Песнек» з Тюринзької ліги, п'ятого дивізіону Німеччини, після чого очолив збірну Того. Під його керівництвом збірна взяла участь у Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, де тоголезці виступили невдало, посівши останнє місце, незабаром після цього німець покинув посаду.

Надалі тренував нижчолігові німецькі команди «Гоєрсверда» та «Магдебург» з Оберліги та «Дрезднер» з Регіоналліги, а останнім місцем тренерської роботи став клуб «Зангергаузен» у Лізі Саксонія-Ангальт (5-й дивізіон), головним тренером команди якого Ебергард Фогель був з 2004 по 2006 рік.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Збірна НДР
«Карл-Маркс-Штадт»
«Карл Цейс»

Особисті[ред. | ред. код]

  • 1-е місце в списку гравців з найбільшою кількістю матчів, зіграних в чемпіонаті НДР: 440 матчів[7]
  • 2-е місце в списку найкращих бомбардирів чемпіонату НДР за всі часи: 188 голів
  • Футболіст року в НДР: 1969

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ East Germany - All-Time Most Matches Played in Oberliga. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  2. ↑ Eberhard Vogel - Matches and Goals in Oberliga. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  3. ↑ Football Tournament 1964 Olympiad. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 2 березня 2021.
  4. ↑ Eberhard Vogel - International Appearances. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  5. ↑ Jan Wielgohs: Vogel, Eberhard. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 2. Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.
  6. ↑ Eberhard Vogel — sports-reference.com
  7. ↑ Uwe Nuttelmann (Hrsg.): DDR-Oberliga. 1962—1991. Eigenverlag, Jade 2007, ISBN 978-3-930814-33-6.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Гайнш (в) • 2 Урбанчик • 3 Вальтер • 4 Гайслер • 5 Зеегаус • 6 Унгер • 7 Панкау • 8 Рок • 9 Кернер • 10 Бартельс • 11 Енгельгардт • 12 Бакгауз • 13 Баухшпісс • 14 Френцель • 15 Фрессдорф • 16 Нельднер • 17 Лісієвич • 18 Фогель • 19 Штеккер • 20 Вайганг (в) • Тренер: Карой Шош
Об'єднана німецька команда
1 Крой (в) • 2 Курбювайт • 3 Цапф • 4 Вайзе • 5 Бранш • 6 Ірмшер • 7 Поммеренке • 8 Шуленберг • 9 Шпарвассер • 10 Крайше • 11 Штрайх • 12 Гефнер • 13 Зегуїн • 14 Дукке • 15 Фогель • 16 Тілль • 17 Вецліх • 18 Ганцера • 19 Шнайдер (в) • Тренер: Георг Бушнер
НДР
1 Крой (в) • 2 Курбювайт • 3 Бранш • 4 Вайзе • 5 Фріче • 6 Шнупгазе • 7 Поммеренке • 8 Леве • 9 Дукке • 10 Крайше • 11 Штрайх • 12 Вецліх • 13 Лаук • 14 Шпарвассер • 15 Фогель • 16 Ірмшер • 17 Гаманн • 18 Кіше • 19 Зегуїн • 20 Гоффманн • 21 Блохвіц (в) • 22 Фрізе (в) • Тренер: Бушнер
НДР
1 Нібомбе (в) • 2 Аметекодо • 3 Сеная • 4 Чангаї • 5 Абало • 6 Такпара • 7 Лукуману • 8 Л. Уаджа • 9 Нутсудже • 10 Салу • 11 Доте • 12 Ассінйьон • 13 Шеріф Туре • 14 Акпало • 15 Балогу • 16 К. Уаджа (в) • 17 Кадер • 18 Агбоблі-Атей • 19 Р. Акакпо • 20 Ояволе • 21 Чаньяо • 22 А. Акакпо (в) • Тренер: Ебергард Фогель
Того
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ебергард_Фогель&oldid=36391651