Райнгард Лаук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Райнгард Лаук
Райнгард Лаук
Райнгард Лаук
Райнгард Лаук у 1974 році
Особисті дані
Народження 12 вересня 1946(1946-09-12)
  Зілов, Радянська зона окупації Німеччини
Смерть 22 жовтня 1997(1997-10-22) (51 рік)
  Берлін, Німеччина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1958-1960
1960-1963
1963-1965
НДР «Зілов»
НДР «Форвертс» (Котбус)
НДР «Котбус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1965–1966 НДР «Котбус»[de] 19 (8)
1966–1967 НДР «Форвертс» (Нойбр.)[de] 32 (5)
1967–1968 НДР «Енергі» (Котбус) 17 (3)
1968–1973 НДР «Уніон» (Берлін) 131 (21)
1973–1981 НДР «Динамо» (Берлін) 152 (29)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1977 НДР НДР 30 (3)
Звання, нагороди
Нагороди
Patriotic Order of Merit in silver

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Райнгард Лаук (нім. Reinhard Lauck, 12 вересня 1946, Зілов — 22 жовтня 1997, Берлін) — східнонімецький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за берлінські клуби «Уніон» та «Динамо», а також національну збірну НДР. У складі збірної — олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 12 вересня 1946 року в місті Зілов (нині в межах міста Котбус). Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Зілов», «Форвертс» (Котбус) та «Котбус». У складі останнього Лаук дебютував на дорослому рівні у сезоні 1965/66, взявши участь у 19 матчах другого дивізіону чемпіонату НДР.

У травні 1966 року Лаука забрали в армію, і він проходив військову службу виступаючи за армійську команду «Форвертс» (Нойбранденбург)[de] у другому дивізіоні НДР. У листопаді 1967 року Лаук повернувся в Котбус, де незадовго до цього була створена команда «Енергі», в якій він і завершив сезон.

У 1968 році він поїхав до Берліна, ставши гравцем клубу «Уніон». За нову команду Лаук дебютував 9 червня у матчі фіналу Кубка НДР проти «Карл Цейс», в якому його команда сенсаційно перемогла 2:1, здобувши єдиний великий трофей для клубу на сьогоднішній день.

1973 року перейшов до клубу «Динамо» (Берлін), за який відіграв 8 сезонів і в статусі капітана тричі поспіль приводив до перемоги в національному чемпіонаті, вперше в історії цього клубу. Щоправда в останньому з цих сезонів, 1980/81, Лаук не зміг зіграти жодної гри через травму коліна і 1981 року змушений був завершити кар'єру футболіста. Загалом за кар'єру він провів 256 ігор в Оберлізі та забив 46 голів[1]

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

16 травня 1973 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної НДР в товариському матчі проти Угорщини (2:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, на якому зіграв у трьох матчах, включаючи знаменитий матч зі збірної ФРН (1:0), а його команда не подолала другий груповий етап.

У 1976 році Лаук у складі олімпійської збірної поїхав в Монреаль на XXI літні Олімпійські ігри, на яких зіграв у всіх п'яти матчах своєї команди, яка стала чемпіоном завдяки перемозі у фіналі над збірною Польщі з рахунком 3:1, завоювавши перші і єдині у своїй історії золоті олімпійські медалі.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 30 матчів, забивши 3 голи[2].

Подальше життя[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри він працював, серед іншого, слюсарем, будівельником та вантажником вугілля, і у нього виникли проблеми з алкоголем. У жовтні 1997 року його знайшли лежачим на берлінській вулиці з алкоголем у крові та важкими травмами голови. Після двох тижнів у комі, 22 жовтня 1997 року Рейнгард Лаук помер у віці лише 51 року[3].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Збірна НДР
«Динамо» (Берлін)
«Уніон» (Берлін)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Arnhold, Matthias (1 February 2018). Reinhard Lauck – Matches and Goals in Oberliga. RSSSF. Процитовано 9 February 2018.
  2. Arnhold, Matthias (1 February 2018). Reinhard Lauck – International Appearances. RSSSF. Процитовано 9 February 2018.
  3. Das TrikotBerliner Zeitung

Посилання[ред. | ред. код]