Ебергард IV (граф Вюртембергу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ебергард IV
Народився 23 серпня 1388(1388-08-23)[1][2]
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Помер 2 липня 1419(1419-07-02)[1][2] (30 років)
Вайблінген, Штутгарт, Баден-Вюртемберг[1]
Поховання Stuttgart Collegiate Churchd
Країна Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька
Титул граф[d]
Посада Count of Württembergd
Рід Вюртемберзький дім
Батько Ебергард III (граф Вюртембергу)[3]
Мати Antonia Viscontid[3]
У шлюбі з Henriette, Countess of Montbéliardd
Діти Людвіг I (граф Вюртемберг-Ураха)[3], Ульріх I (граф Вюртемберг-Штутгарта) і Anne of Württembergd[2]

Ебергард IV Молодший (нім. Eberhard IV. der Jüngere; 23 серпня 1388 — 2 липня 1419) — 12-й граф Вюртембергу в 14171419 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Вюртемберзького дому. Старший син Ебергарда III, графа Вюртембергу, і Антонії Вісконті. Народився 1388 року. 1397 року відбулися його заручини з онукою Стефана де Монфокона, графа Монбельяра. Після того, як останній помер, того ж року Монбельяром став керувати Ебергард III.

З 1405 року Ебергард Молодший став активно брати участь в справах Вюртемберзького графства. 1407 року відбувся його шлюб з Генрієттою де Монфокон. Брав участь у військовій кампанії проти міста Аппенцелль. 1409 року зрештою вступив у володіння графством Монбельяр.

1417 року після смерті батька успадкував усі родинні володіння. Продовжив політику попередника щодо союзу зі Швабськими імперськими містами. Втім вже 1419 року Ебергард IV раптово помер. Йому спадкували сини Людвіг IV і Ульріх V при регентстві їх матері.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Генрієтта, донька Генріха II де Монфокона, графа Монбельяра.

діти:

  • Анна (1408—1422), дружина Філіппа I, графа Катценельбогена
  • Людвіг (1412—1450), граф Вюртемберг-Ураха
  • Ульріх (1413—1480), граф Вюртемберг-Штутгарта
  • 3 бастарди

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christoph Florian: Eberhard IV. der Jüngere. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 74–77.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, S. 231—237.