Ендоекогенез[1] (грец.endon — всередині, грец.oikos — будинок, місце і грец.genesis — походження, виникнення) — зміна рослинності внаслідок зміни середовища самими рослинами в результаті їх життєдіяльності; Е. — найбільш поширена форма автогенних сукцесій, що є основним процесом при формуванні еуклімаксу; один з компонентів динаміки фітоценозів[2]. Е. може бути як чисто спонтанним, так і мати поштовхом порушення рослинності людиною. У цьому випадку Е. носить назву відновної посткатастрофічної сукцесії. Як правило, Е. веде до підвищення стабільності спільноти, наростання запасу біомаси, збільшення різноманітності життєвих форм і формування ценопопуляцій нормального типу. При цьому увесь фітоценоз підвищує свою середовищеутворюючу роль і стає більш автономним елементом екосистеми (див. Сингенез (екологія)).
