Жадень
| село Жадень | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Миляцька сільська громада |
| Облікова картка | с Жадень |
| Основні дані | |
| Засноване | 1888[джерело?] |
| Населення | 997 (01.01.2011)[1] |
| Площа | 1,34[джерело?] км² |
| Густота населення | 731,34[джерело?] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34132[джерело?] |
| Телефонний код | +380 3658[джерело?] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°43′00″ пн. ш. 26°49′05″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
136[джерело?] м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34132, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Жадень, вул. Центральна[джерело?] |
| Карта | |
  Жадень | |
 Жадень | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Жа́день — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 997 осіб (2011).[1]
Назва[ред. | ред. код]
Польською мовою згадується як Żadeń,[3] російською — як Жаденъ.[4]
Географія[ред. | ред. код]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[5]
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 617 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[6]
| Клімат Жадені | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,4 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −5,7 | −4,7 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,2 | −2,6 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,6 | −7,9 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 36 | 29 | 29 | 43 | 56 | 90 | 83 | 65 | 57 | 45 | 42 | 42 | 617 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
- Урочище «Жаденське» — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,6 га, розташована в селі.[7]
Історія[ред. | ред. код]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[11] У 1935 році село Жадень разом з хуторами Хочин, Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.[12]
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН.[13] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Жадень, але населення про це було попередньо попереджене.[14] У роки війни поблизу села загинув житель Жаденя, учасник українського націоналістичного підпілля Жакунець Василь (нар. 1927).[15]
Після повторного встановлення радянської влади серед учнів села почала вестися радянська пропаганда:[16]
В. Левкович[16]
У 1947 році село Жадень разом з хутором Гірне підпорядковувалося Жаденській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[17]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,46 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 8,45 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 310 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 291 мбер (з них Cs — 280 мбер).[21]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[22]
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1859[23] | 202 | — |
| 1906[4] | 471 | +133.2% |
| 1921[3] | 803 | +70.5% |
| 1989[24] | 935 | +16.4% |
| 1993[21] | 938 | +0.3% |
| 2001[25] | 963 | +2.7% |
| 2011[1] | 997 | +3.5% |
| 2017[26] | 897 | −10.0% |
| Динаміка населення | ||
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Жадень налічувалося 18 дворів та 202 жителів (101 чоловік і 101 жінка), з них 199 православних і 3 євреїв[23]. Станом на 1906 рік у селі було 65 дворів та мешкала 471 особа.[4]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 803 мешканці, з них: 429 чоловіків та 374 жінки; 768 православних та 35 юдеїв; 795 поляків, 5 українців, 1 білорус та 2 особи іншої національності.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 450 чоловіків та 485 жінок.[24] На кінець 1993 року в селі мешкало 938 жителів, з них 295 — дітей.[21]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 963 особи.[25] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 997 осіб.[1]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[27]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,29 % |
| білоруська | 0,51 % |
| російська | 0,20 % |
Вікова і статева структура[ред. | ред. код]
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[28]
| Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
|---|---|---|---|
| 0-17 | 176 | 155 | 331 |
| 18-39 | 156 | 163 | 319 |
| 40-59 | 103 | 74 | 177 |
| 60+ | 65 | 105 | 170 |
| Разом | 500 | 497 | 997 |
Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]
| Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 997 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 208 | 20 | 217 | 21 | 425 | 42 | 93 | 9 | 151 | 15 | 244 | 24 | |
| Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 997 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 45 | 5 | 66 | 7 | 111 | 11 | 163 | 16 | 151 | 15 | 314 | 32 | |
| Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 642 | 337 | 267 | 1 | 2 | 82 | 21 | 12 | 19 | 60 | 227 | 9 | - | 3 |
Політика[ред. | ред. код]
Органи влади[ред. | ред. код]
Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]
Вибори[ред. | ред. код]
Село входить до виборчого округу № 155.[32] У селі розташована виборча дільниця № 560263.[32] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 656 осіб.[1]
Культура[ред. | ред. код]
У селі працює Жаденський сільський клуб на 85 місць.[33] Діє Жаденська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 13 877 книг та яка має 16 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[34]
Релігія[ред. | ред. код]
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту,[35] яка з 1840-х років діяла як православна.[36]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
| Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Релігійна громада Свято-Дмитріївської парафії Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 27 лютого 1995 | 100 | Церква | [37] | ||||||
| Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 29 жовтня 1991 | 70 | Молитовний будинок | [37] | ||||||
| — православні, — протестантські. | |||||||||||
Освіта[ред. | ред. код]
У селі діє Жаденська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[38] У 2011 році в ній навчалося 190 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 15 учителів.[38]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Наявне відділення поштового зв'язку.[39]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Легкий Анатолій Євгенович — воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки (посмертно).[40]
- Кошин Сергій Мефодійович — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Центральна вулиця села -
Сільські будинки -
Сільські будинки -
Сільські будинки
Примітки[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ рос. Жадинъ, 18 дворів.
- ↑ нім. Shaden, 18 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б с Жадень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
- ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 195. (рос.)
- ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Zhaden climate: Average Temperature, weather by month, Zhaden weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Коротун, 1996, с. 264.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Літопис УПА, 2007, с. 229.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 106. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ а б Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 653. (рос. дореф.)
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65-66. Архівовано з джерела 18 червня 2018
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 444.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- ↑ «Салам, бача…»[недоступне посилання]
Книги[ред. | ред. код]
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи[ред. | ред. код]
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Жаден // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 389.
- Жадень // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 288. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жадень |
- с. Жадень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- wikimapia Жадень [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Список населених пунктів України, Рівненська область [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]. Жадень (карта) [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Історична довідка про село Жадень [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.
| |||||
| |||||||||||
