Кривий Ріг (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Кривий Ріг

Кривий Ріг-Головний — Висунь
Придніпровська залізниця
Криворізька дирекція
 Кривий Ріг

Станція Червоне на мапі Катерининської залізниці, 1919 рік
47°52′42″ пн. ш. 33°22′35″ сх. д. / 47.87833° пн. ш. 33.37639° сх. д. / 47.87833; 33.37639Координати: 47°52′42″ пн. ш. 33°22′35″ сх. д. / 47.87833° пн. ш. 33.37639° сх. д. / 47.87833; 33.37639
Рік відкриття 1884 (140 років)
Попередня назва Червоне (до 1975 р.)
Тип пасажирська, вантажна
Колій 11
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Криворіжсталі, Вокзальна
Відстань до Києва, км 442
Відстань до Кривого Рогу-Головного, км 6
Відстань до Мусіївки, км 17
Код станції 467201 ?
Код «Експрес-3» 2210680 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Таксі Автостоянка Таксофон

Станція «Кривий Ріг»

Кільцева

Мапа
Кривий Ріг. Карта розташування: Україна
Кривий Ріг
Кривий Ріг
Кривий Ріг на Вікісховищі

Криви́й Ріг (також відома як Червона) — вантажна залізнична станція 1-го класу Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на лінії Кривий Ріг-Головний — Висунь між станціями Кривий Ріг-Головний (6 км) та Кривий Ріг-Західний (7 км). Розташована у Металургійному районі міста Кривий Ріг.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита в перший рік експлуатації Катерининської залізниці у 1884 році, як роз'їзд Червоне (від чого місцеві мешканці і понині називають станцію за старою назвою). Назва походить від великої Червоної балки, яка підходила до самого полотна залізниці. В районі роз'їзду було засновано 12 рудників, кожен з яких здобував від 300 тисяч до 2,5 мільйона пудів руди з високим вмістом заліза.

Всього на них видобувалося до 20 мільйонів пудів руди на рік, яку доставляли підводами на пункти навантаження. У зв'язку з цим роз'їзд перетворився на вантажну станцію, що стимулювало збільшення видобутку руди на всіх рудниках так званого Червоного пласта Кривбасу.

Розвитку станція набула впродовж 19301960 років. Є основною для перевезення металопродукції металургійного комбінату «Криворіжсталь» та агломерату Південного ГЗК.

З 1975 року станція отримала сучасну назву — Кривий Ріг.

На теперішній час станція відправляє щодня тисячі тонн залізної руди, здійснюючи до того ж і обслуговування пасажирських перевезень.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Розвитку та сучасних обрисів набула наприкінці 1940-х років. Протяжність станції 125 м, площа — 8,1 тис. м². Виконує роль приміського транспортного сполучення.

По сусідству зі станцією розташований пам'ятник воїнам 6-го окремого штурмового стрілецького батальйону, які загинули під час визволення Кривого Рогу від фашистських загарбників у лютому 1944 року.

Станція обладнана сучасними системами безпеки руху.

Із середини 1990-х років місце роздрібної торгівлі. Восени 2012 року частину території станції зайняв супермаркет «АТБ».

На платформі станції Кривий Ріг розташований також змішаний ринок «Червона», який діє з жовтня 1998 року. Площа ринку сягає 13,8 тис. м² і налічує 96 торгових місць.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Кривий Ріг зупиняються до 20 поїздів приміського сполучення[1]. Також на станції зупиняється швидкісний поїзд Інтерсіті № 740/739 сполученням Київ — Кривий Ріг[2].

Міський громадський транспорт[ред. | ред. код]

До станції Кривий Ріг курсують:

Кільцева

  • маршрутні таксі: № 9, 15, 27, 35, 75, 210, 236, 248, 255, 261, 274, 278, 281, 286, 295, 315, 364, 376.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розклад руху приміських поїздів. Офіційний сайт Придніпровської залізниці. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
  2. Розклад руху пасажирських потягів далекого сполучення по станції Кривий Ріг. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005

Посилання[ред. | ред. код]