Зевіна Ада Миронівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зевіна Ада Миронівна
Народження 3 вересня 1918(1918-09-03)
Кишинів, Румунське королівство
Смерть 23 вересня 2005(2005-09-23) (87 років)
  Кишинів, Молдова
Поховання Armenian Apostolic cemetery in Chișinăud[1]
Країна  Молдова
Навчання Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Діяльність художниця
Нагороди
орден Республіки (Молдова)

Ада Миронівна Зевіна, в шлюбі Мансурова (3 вересня 1918, Кишинів, Бессарабія — 23 вересня 2005, Кишинів, Молдова) — молдавська художниця і мистецтвознавиця.

Біографія[ред. | ред. код]

Ада Зевіна народилася в Кишиневі в родині директора казенної єврейської гімназії Меєра Давидовича Зевіна (1881, Думбравень — 18 травня 1936, Ясси)[2] та Хаї Бенціонівни Зубинської (1884, Пирліца — ?).[3] В 1925—1937 роках пройшла курс навчання в Кишинівській французькій гімназії Жанни д'Арк (Liceul Jenne D Arc) та Румунській гімназії Дадіані. У 1938 році вступила на факультет живопису Бухарестської академії красних мистецтв до класу професора Франчіска Ширато (1877—1953, рум.), де вчилася разом з художниками Михайлом Греку і Фірою Брік, з якими товаришувала в наступні роки.

Після приєднання Бессарабії до СРСР в 1940 році повернулася до Кишинева, де продовжила навчання в Республіканській школі пластичних мистецтв у класі Огюста Байяра (August Baillayre, 1879—1961) і Макса Гамбурда (Max Gamburd). З початком німецько-радянської війни евакуювалася до Калмикії, потім Грузії, працювала вчителькою малювання у середній школі.

Після повернення до Кишинева в 1945 році закінчила навчання в Республіканській школі пластичних мистецтв по класу Родіона Габрікова (1887—1965) та Івана Хазова (1885—1967), у 1947—1949 роках навчалася в Московському державному художньому інституті імені В. І. Сурикова, а в 1949—1953 роках — на факультеті історії та теорії мистецтв Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Є. Рєпіна.[4]

З 1953 по 1975 роки викладала в Кишинівській республіканській школі пластичних мистецтв (згодом Республіканське художнє училище імені І. Є. Рєпіна). Працювала в Державному художньому музеї Молдавської РСР та інспекторкою міністерства культури Молдавської РСР.

Член Спілки художників Молдови з 1956 року, нагороджена Орденом Республіки Молдова (1998).

Працювала в області натюрморту, портретної і пейзажної живопису. Серед учнів Ади Зевіної — молдавська художниця Людмила Цончева.

Виставка до 90-річчя з дня народження Ади Зевіної пройшла в Національному художньому музеї Молдови влітку 2008 року.[5][6]

Ада Зевіна — авторка монографій з історії мистецтва Молдови (спочатку під ім'ям Ада Мансурова), в тому числі «Образотворче мистецтво Молдавії» і «Національні костюми Молдавії».

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Альбоми А. М. Зевіній[ред. | ред. код]

  • М. Г. Греку. Ада Зевина. Живопись. Рисунки. Каталог. Кишинёв, 1968.
  • Ада Зевина. Живопись. Каталог. Кишинёв: Тимпул, 1979.
  • Л. A. Тома. Ада Зевин (молдовською та російською мовами). Кишинёв: Литература артистикэ, 1983.
  • Графика А. М. Зевиной в фонде редких книг и рукописей Владимирской областной научной библиотеки (фонд № 17). Составитель и редактор А. А. Ковзун. Владимир: Владимирская областная научная библиотека, 2002.
  • Л. А. Тома. Ада Зевина. Альбом. Кишинёв: ARC, 2003.

Монографії А. М. Зевіної[ред. | ред. код]

  • 9 республиканская художественная выставка. Каталог (с М. Я. Лившицем). Кишинёв: Партиздат, 1955.
  • Изобразительное искусство Молдавской ССР (с М. Я. Лившицем). Москва: Советский художник, 1957.
  • Национальные костюмы Молдавии (Портул национал молдовенеск, с М. Я. Лившицем, параллельный текст на русском и молдавском языках). Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1960.
  • Изобразительное искусство Молдавии (с К. Д. Родниным). Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1965.
  • Изобразительное искусство МССР (альбом, с М. Я. Лившицем). Москва: Советский художник, 1967.
  • Искусство Молдавии: Очерки истории изобразительного искусства Молдавии (с Д. Д. Гольцовым и М. Я. Лившицем). Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1967.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://billiongraves.com/grave/Ada-Zevin/23636433
  2. Портрет Мирона Давидович Зевіна. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
  3. Архітектоніка Ади Зевіній. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 29 березня 2019.
  4. Про А. М. Зевіної на сайті Володимирській бібліотеки[недоступне посилання з Июнь 2018]
  5. О юбилейной выставке А. М. Зевиной. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2019.
  6. Автопортрет в інтер'єрі словесних портретів