Караимская жизнь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караимская жизнь
Країна видання  Російська імперія
Мова російська
Засновано 1911

Журнал «Караимская жизнь» (1911-1912) - перший російськомовний караїмський щомісячник (головний редактор Садук Раєцький, видавець - журналіст В. Сінані, друкувався в друкарні П. Рябушинського). Обсяг журналу - 120-130 сторінок. За два роки вийшло 12 номерів видання. Журнал приділяв увагу як дослідженням минулого, так і питань сучасного життя караїмської спільнотиу всіх її проявах.

Про журнал[ред. | ред. код]

Головну увагу в ньому приділялася Криму як історичній батьківщині і місцю проживання найбільшої караїмської громади. Постійні кореспонденти журналу з Євпаторії, Сімферополя, Феодосії, Севастополя, Бахчисарая, Карасубазара, Керчі, Мелітополя, Бердянська, Ялти, Одеси, Києва, Харкова, Миколаєва, Херсона, Катеринослава, Вільно, Луцька, Паневежисі, Тракая та інших міст повідомляли про життя на місцях. Разом з тим, на сторінках журналу розглядалися питання караїмських громад в Єрусалимі, Єгипті, Туреччині та інших країнах.

До співпраці в журналі залучалися караїмські журналісти, літератори, вчені, а також відомі громадські діячі. Для журналу свої матеріали з історії, антропології, етнографії, статистиці караїмів надавали відомі російські вчені.

Після багатьох років вимушеного мовчання прихильники політики «національної ізоляції» в караїмському середовищі побоювалися розголошення «внутрішніх» аспектів караїмського побуту. Звертаючись до них, редакція журналу в статті «Наші завдання» переконувала:

Що є у нас такого, що потрібно приховувати від очей чужих? Противники вважають, очевидно, що щось потрібно приховувати, щось потрібно ховати, так як вони поминають про якомусь "смітті", який нібито не слід виносити з хати. Ми кращої думки про наш народ ... Ми вважаємо, що все наше минуле глибоко цікаве в історичному сенсі і свідчить про колишню національну могутність, вся дійсність сучасного караїмства - все це може бути сміливо нами показане і повинно бути показане чужим [...] Самі караїми в більшості своїй дуже мало знайомі з тими матеріалами, які є з їх історії й археології <...> етнографії та антропології.

Завдання «Караїмської життя»:

  • збирання наукової інформації про караїмів, яка змогла б перетворити журнал в «караїмську енциклопедію»;
  • огляд сучасного життя караїмів;
  • об'єднання всіх караїмів Російської імперії в єдину громаду.

У публікаціях журналу розглядалися питання національного життя караїмів, представлялися матеріали громадського, економічного, історичного, релігійного та культурного характеру. На сторінках «Караїмської життя» були представлені белетристичні твори з життя та історії караїмів, зразки народної творчості, гумористичні фейлетони, вірші та ін. У кожному випуску «Караїмської життя» була публікація біографій і портретів відомих караїмських громадських діячів, представників науки, мистецтва, освіти, благодійності, статті з обговоренням нагальних проблем, що хвилювали караїмська суспільство, відповіді на питання юридичного характеру і тощо.

Окремий випуск журналу був присвячений життю і діяльності гахама Самуїла Пампулова . У 1913 році вийшов спеціальний номер, присвячений 300-річчю дому Романових.

Література[ред. | ред. код]

  • Яблоновська Н. В. Этническая пресса Крыма: история и современность = Етнічна преса Криму: історія та сучасність (укр.). — Сімферополь : Кримське навчально-педагогічне державне видавництво, 2006. — 312 с. — ISBN 966-354-096-6.
  • Яблоновська Н. В. [1] = Кримська журналістика: етнічні аспекти. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Сімферополь, 2008. — 290 с. Архівовано з джерела 5 квітня 2018