Каїк
| Каїк | |
 Каїк у Вікісховищі |
Каїк (мальт. kajjik) — традиційний рибальський човен з острова Мальта. Відомий з XVII століття, виник на основі каюків, які широко використовувалися в інших місцях Середземномор'я. У минулому каїк приводився в рух за допомогою вітрил і весел, проте сьогодні ці рибальські човни приводять в рух навісними бортовими двигунами. Моделі цих човнів беруть участь у традиційних гребних регатах, які проводяться на Мальті двічі на рік.
Історія[ред. | ред. код]
Каїк виник у XVII столітті з каюків, які використовувались як допоміжні човни, що супроводжували бойові галери флоту Мальтійського ордена. Ці човни зазвичай використовувалися і продовжують використовуватись як рибальські, але деякі також застосовувались для пасажирських перевезень[1].
Каїк мав декілька підтипів — такі як kajjik tal-kopp і kajjik tal-lampara. Останній був оснащений джерелом світла, прикріпленим до носа, що дозволяло ловити рибу вночі[2]. Іншим варіантом був kajjik tal-gangmu, який мав низький ніс з коротким форштевнем та був призначений для вилову мушель[1]. Цей тип човна також використовувався для збору з дна вугілля, яке випадало в море під час завантаження на кораблі в Великій гавані[2].
Приблизно з 1920 року на каїки, які використовувалися для риболовлі почали встановлювати бортові навесні двигуни. Сьогодні каїки більше масово не будуються, а ті що залишились переважно знаходяться в занепаді. Однак багато зразків все ще існують і продовжують використовуватись як рибальські човни, зокрема в затоках Сент-Полс-Бей і Марсашлокк[1].
Опис[ред. | ред. код]
Каїк є невеликим човном, довжиною 4-5 метрів. Човни яскраво пофарбовані у жовтий, червоний, зелений та синій кольори. Він має схожість з іншими традиційними мальтійськими човнами — рибальським луццу і пасажирським дайса, який дотепер використовується на Мальті як водне таксі. Луццу за розмірами і формою дуже сходий на каїк, але принципово відрізняється від каїка гострою, а не пласкою кормою, а дайса має легшу і витончену конструкцію. Історично каїк приводився в рух за допомогою весел і вітрил. Човен був озброєний однією щоглою, що несла шпринтове вітрило. Сьогодні ці човни приводяться в рух за допомогою двигунів[1].
Участь в регатах[ред. | ред. код]
.jpg)
Човни типу каїк традиційно використовується в гребних регатах, що проводяться в Великій гавані на Мальті 31 березня і 8 вересня кожного року[3]. У вересневій регаті ці човни беруть участь з 1822 року. Спочатку в перегонах використовували kajjik tal-kopp, але пізніше були представлені спеціально створені версії човнів[3].
Каїк, який використовується в сучасній регаті, має два весла, якими веслує екіпаж з двох осіб, розташованих обличчям один до іншого, причому один з гребців стоїть, а інший сидить [4]. Має довжину 4,1 м, ширину 1,4 м і висоту бортів 0,5 м[5].
Варіанти інших традиційних мальтійських човнів, дайса і frejgatina, також беруть участь у регаті[3][5].
Див.також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Muscat, Joseph (2005). Traditional Boats of Malta (PDF). Malta Archaeological Review (6): 26—40. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2020.
- ↑ а б Muscat, Joseph (2012). Id-dgħajjes tradizzjonali Maltin: it-tieni taqsima (PDF). L-Imnara (Maltese) . Għaqda Maltija tal-Folklor. 10 (1): 15—20. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2020.
- ↑ а б в [WATCH] Why don’t the expert Maltese rowers compete in the Olympics? - MaltaToday.com.mt. web.archive.org. 5 квітня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Cocks, Paul (23 серпня 2016). Why don’t the expert Maltese rowers compete in the Olympics?. Malta Today. Архів оригіналу за 5 April 2020.
- ↑ а б Serracino, Joseph (9 вересня 2010). Boats used in Regatta. SportinMalta.com. Архів оригіналу за 3 August 2017.