Княжпіль (Польща)
Село
.jpg) Координати 50°25′00″ пн. ш. 22°43′59″ сх. д. / 50.41667000002777854206° пн. ш. 22.73333000002777737° сх. д.Координати: 50°25′00″ пн. ш. 22°43′59″ сх. д. / 50.41667000002777854206° пн. ш. 22.73333000002777737° сх. д.
|
Княжпіль[2][3] (Ксенжполь, пол. Księżpol) — село в Польщі, у гміні Княжпіль Білгорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1210 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1515 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали українськомовні греко-католики, меншою мірою — польськомовні римо-католики[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Княжпіль Білґорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел (за іншими даними знищила)[2].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 125 будинків та 590 мешканців, з них[5]:
- 292 чоловіки та 298 жінок;
- 368 православних, 222 римо-католики;
- 367 українців, 223 поляки.
У 1943 році в селі проживало 664 українці та 360 поляків[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 589 | 147 | 406 | 36 |
| Жінки | 621 | 143 | 358 | 120 |
| Разом | 1210 | 290 | 764 | 156 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Княжпіль (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
- ↑ а б Księżpol. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 22 листопада 2019. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 7. Архів оригіналу за 27 Липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Księżpol. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 22 листопада 2019. (пол.)
|
| ||||||||
