Корхів-Перший
Село
 Координати 50°22′39″ пн. ш. 22°46′57″ сх. д. / 50.37750000002777284° пн. ш. 22.78250000002777753° сх. д.Координати: 50°22′39″ пн. ш. 22°46′57″ сх. д. / 50.37750000002777284° пн. ш. 22.78250000002777753° сх. д.
|
Корхів-Перший[2] (пол. Korchów Pierwszy, Корхув-Первши) — давнє українське село Корхів[3] у Польщі, у гміні Княжпіль Білґорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 704 особи (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Корхів може походити від дохристиянського імені Корх[4].
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія[ред. | ред. код]
У 1589—1932 рр. у селі була дерев'яна церква[3] (розташовувалась на місці теперішнього шкільного майданчика вище каплички, при ній був цвинтар, який частково зберігся).
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали українськомовні греко-католики, меншою мірою — польськомовні римо-католики[5].
Останній храм у 1872 р. звела греко-католицька громада. Після заборони царем у 1875 р. Холмської єпархії частина парафіян корхівської греко-католицької парафії відмовились від переходу до московської церкви і златинізувались. Після цього був відкритий новий (православний) цвинтар над річкою Золота Нитка, тепер його частину займає костел. Наступні хвилі примусової латинізації відбулись у 1905, 1918 і 1944 роках.
За переписом 1921 р. в селі було 1192 жителів, у тому числі 768 православних, українцями («русинами») себе записали 417 жителів, а поляками — 775.
У 1928—1932 роках польська влада зруйнувала церкву[3].
У 1944 р. поляки розгорнули терор проти українців, і після серії окремих убивств українців у 1945 р. здійснили масове вбивство 10 беззбройних жителів, які поховані у братській могилі. Терором польська влада спричинила вигнання українців з рідної землі, що описала у своїх спогадах Надія Дорожівська.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 350 | 80 | 229 | 41 |
| Жінки | 354 | 75 | 192 | 87 |
| Разом | 704 | 155 | 421 | 128 |
Особистості[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Петро Мах (1934—2011) — український громадський діяч, поет, письменник, публіцист, пісняр.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Коробчук П. Й. Мах Петро Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-10-13.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368. (рос. дореф.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корхів-Перший |
- Apokryf Ruski [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.](пол.)
- Korchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 392. (пол.)
- Korchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 122. (пол.)
|
| ||||||||
