Козероги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Козероги
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський
Громада Гончарівська селищна громада
Облікова картка Козероги 
Основні дані
Засноване 1638
Населення 263
Площа 1,81 км²
Густота населення 145,3 осіб/км²
Поштовий індекс 15556
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°18′29″ пн. ш. 31°02′20″ сх. д. / 51.30806° пн. ш. 31.03889° сх. д. / 51.30806; 31.03889Координати: 51°18′29″ пн. ш. 31°02′20″ сх. д. / 51.30806° пн. ш. 31.03889° сх. д. / 51.30806; 31.03889
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Водойми р. Жеведюха
Місцева влада
Адреса ради 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 11
Карта
Козероги. Карта розташування: Україна
Козероги
Козероги
Козероги. Карта розташування: Чернігівська область
Козероги
Козероги
Мапа
Мапа

CMNS: Козероги у Вікісховищі

Козеро́ги — село в Україні, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 263 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гончарівська селищна громада.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 536 осіб (279 чоловічої статі та 257 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Слабинської волості мешкало 832 особи налічувалось 107 дворових господарства, існували постоялий будинок, 7 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 849 осіб (421 чоловічої статі та 428 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 256 97.34%
російська 7 2.66%
Усього 263 100%

Культура та відпочинок[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народилися:

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 155)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]