Шибиринівка
| село Шибиринівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський |
| Громада | Михайло-Коцюбинська селищна громада |
| Облікова картка | Шибиринівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 404 |
| Площа | 0,937 км² |
| Густота населення | 431,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15515 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д.Координати: 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
152 м |
| Водойми | р. Пакулька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50 |
| Карта | |
  Шибиринівка | |
 Шибиринівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шибирині́вка — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Шибиринівська сільська рада.
Населення становить 404 особи.
Історія[ред. | ред. код]
За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 552 особи (269 чоловічої статі та 283 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Антонівської волості мешкало 695 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 7 водяних млинів[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 836 осіб (407 чоловічої статі та 429 — жіночої), з яких 816 — православної віри[3].
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.[4]
Галерея[ред. | ред. код]
- Шибиринівка (2005 рік)
-
Вулиця -
Стара хата -
Журавель -
Місцевий житель за роботою -
Футбольне поле -
Башта -
Ставок -
Лелечине гніздо -
Старий осокір -
Острівок -
Місток -
Руїни дореволюційної цегляної будівлі -
Старе дерево -
Місцеві жителі -
Вулиця -
Вулиця
- Старовинні документи
-
Виписка про купівлю-продаж землі. 1872 р. -
Свідотство про закінчення Шибиринівської земської школи. 1906 р.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Шибиринівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 218)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-268. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
