Коломак (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коломак
Коломак під Полтавою (Лісок)
49°54′54″ пн. ш. 35°25′18″ сх. д. / 49.91510000002777758° пн. ш. 35.42177100002777479° сх. д. / 49.91510000002777758; 35.42177100002777479
Витік біля східної околиці с. Високопілля
• координати 49°54′54″ пн. ш. 35°25′18″ сх. д. / 49.91510000002777758° пн. ш. 35.42177100002777479° сх. д. / 49.91510000002777758; 35.42177100002777479
Гирло Ворскла
• координати 49°33′34″ пн. ш. 34°35′49″ сх. д. / 49.55962600002777663° пн. ш. 34.59700300002777595° сх. д. / 49.55962600002777663; 34.59700300002777595
Басейн Басейн Ворскли
Країни: Україна Україна
Регіон Харківська область
Полтавська область
Довжина 102 км
Площа басейну: 1 650
Притоки: права: Свинківка;
ліві: Шляхова, Чутівка, Ладиженка
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Коло́мак — річка в Україні, у межах Богодухівського району Харківської області та Полтавського району Полтавської області. Ліва притока Ворскли (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки 102 км, площа басейну 1 650 км². Долина переважно трапецієподібна, у пониззі невиразна; її ширина переважно 2,5—5 км, на окремих ділянках до 8 км, завглибшки до 30—45 м. Заплава двобічна, завширшки 0,6—0,9 км (найбільша — 2,5 км у середній течії). Річище помірно звивисте, завширшки (на плесах) від 20—50 до 100 м; завглибшки до 6 м. Похил річки 0,62 м/км. У посушливі роки у верхів'ї пересихає. Споруджено декілька ставків. Води Коломаку використовуються для зрошування.

Розташування[ред. | ред. код]

Коломак бере початок біля східної околиці села Високопілля. Тече переважно на південний захід. Впадає до Ворскли біля південно-східної частини міста Полтави.

Притоки[ред. | ред. код]

Праві[ред. | ред. код]

Ліві[ред. | ред. код]

  • Балка Коломачек - притока біля витоків річки у Валківській громаді, впадає у Коломак між селищем Ков'яги та селом Високопілля[1].
  • Балка Крашинична - притока у Валківській громаді, впадає у Коломак на сході від села Високопілля[1].
  • Балка Лисича - притока у Валківській громаді, бере початок на заході від села Перекіп, тече переважно на захід і впадає у Коломак на південно-західній околиці села Високопілля[2].
  • Балка Колодязна - притока на межі Валківської та Коломацької громад, бере початок на заході від села Перекіп, тече переважно на захід і впадає у Коломак на південно-західній околиці села Гвоздьове[2].
  • Балка Стрільцева - притока у Коломацькій селищній громаді, впадає у річку Коломак у північно-східній частині селища Коломак[2].
  • Шляхова
  • Балка Бузова - протока у Коломацькій громаді. Бере початок на південному сході від села Дмитрівка, тече переважно на захід і впадає у Коломак на північній околиці села Різуненкове[2].
  • Балка Бондарева - притока у Коломацькій громаді, протікає з південного сходу на північний захід і впадає у Коломак у селі Різуненкове[2].
  • Коленівка
  • Чутівка
  • Лисича - річка (балка) у Чутівській селищній громаді, бере початок у селі Охоче, тече на північний захід через село Лисича і впадає у Коломак у селі Виноминівка[3][4].
  • Ладиженка

На берегах Коломаку розташовані населені пункти  — місто Полтава, села Високопілля, Гвоздьове, смт Коломак, Чутове, села Виноминівка, Войнівка, Ковалівка, Черкасівка, Затурине, Макухівка.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на східну частину села Високопілля. Фатіївський та Хомутянський ставки на початку русла річки Коломак.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Мапа шуберта, аркуш 23-14
  2. а б в г д Мапа шуберта, аркуш 23-13
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 317 (Лисича № 17)]
  4. Мапа шуберта, аркуш 24-13
  5. Тюркизмы в украинском и русском языках. Девлетов Р. Р. Симферополь. 2001 г.
  6. Тюркско-украинские фольклорные связи в песенном творчестве. Чернышёва  Е. В. Симферополь. 2009 г.
  7. Походження прізвища Коломак [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Заказники місцевого значення України. pzf.land.kiev.ua. Процитовано 17 березня 2023.
  9. Коломачки. web.archive.org. 7 червня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 17 березня 2023.
  10. Вільхівщинський заказник — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 17 березня 2023.
  11. Вільхівщинський заказник. novoselivka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 березня 2023.

Джерела та література[ред. | ред. код]