Краснокутський Хаїм Меєрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаїм Меєрович Краснокутський
Народження 1 травня 1904(1904-05-01)
Сміла, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 18 серпня 1982(1982-08-18) (78 років)
Київ, УРСР, СРСР
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 19261953
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви Вторгнення СРСР до Польщі
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Хаїм Меєрович Краснокутський (1 травня 1904(19040501), Сміла, Київська губернія, Російська імперія — 15 серпня 1982, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський офіцер єврейського походження, Герой Радянського Союзу (1940), У роки радянсько-фінської війни командир батальйону 255-го стрілецького полку 123-ї стрілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту, капітан.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 травня 1904 року в місті Смілі (нині Черкаської області) в єврейській родині службовця. У 1920 році закінчив неповну середню школу і два курси медичного технікуму. Працював інструктором фізкультури.

У 1926 році призваний до лав Червоної Армії.

У 1930 році закінчив Київські курси з підготовки командирів піхоти.

Учасник Вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.

Учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років.

Член ВКП(б) з 1941 року. 6 березня 1940 року капітан Х. М. Краснокутський стрімким кидком захопив командну висоту, знищивши противника, що засів у траншеях і дотах, рішуче повів батальйон в атаку, захопивши ворожі гармати, кулемети та дві автомашини.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і геройство капітану Хаїму Меєровичу Краснокутському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 346).

У боях німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Командував полком. За бойові успіхи в розгромі Орловської угруповання противника Х. М. Краснокутський був призначений заступником командира стрілецької дивізії. Був начальником відділу бойової підготовки армії.

Могила Хаїма Краснокутського

Після закінчення війни був начальником військової кафедри інституту. З 1953 року полковник Х. М. Краснокутський у запасі. Мешкав у Києві. Помер 15 серпня 1982 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
  • Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)