Кремиковський металургійний комбінат
42°44′48″ пн. ш. 23°31′19″ сх. д. / 42.746694° пн. ш. 23.521972° сх. д.
 | |
| 42°44′48″ пн. ш. 23°31′19″ сх. д. / 42.74666666669444481° пн. ш. 23.52194444447222210° сх. д.Координати: 42°44′48″ пн. ш. 23°31′19″ сх. д. / 42.74666666669444481° пн. ш. 23.52194444447222210° сх. д. | |
| Тип | бізнес і підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство |
| Галузь | чорна металургія |
| Доля | закритий |
| Засновано | 1963 рік |
| Закриття (ліквідація) | 2009 рік |
| Штаб-квартира |
Софія,  Болгарія |
| Продукція | чавун, сталь, металопрокат |
| Співробітники | 6979 осіб (2006 рік) [1] |
| kremikovtzi.com | |
 | |
 Кремиковський металургійний комбінат у Вікісховищі | |
Кремиковський металургійний комбінат — найбільше металургійне підприємство Болгарії у другій половині 20 — на початку 21 століть. Розташований в Кремиковцях (колишнє село, що з 1978 року — у складі Софії). Введений в експлуатацію 1963 року. З 2009 року не працює.
Будівництво комбінату було розпочато 1959 року коло села Кремиковці (з 1978 року — у складі Софії), в районі великих покладів залізної руди, відкритих 1953 року. Комбінат почав роботу 1963 року. Хоча комбінат був розташований біля покладів залізної руди, він отримував руду також з інших родовищ, переважно з СРСР. До 1972 року на комбінаті були введені в дію 3 доменних печі корисним об'ємом 1033 м³ кожна, 3 конвертери по 100 т, 2 електропечі ємкісттю 100 т кожна, коксохімічний завод (3 коксові батареї), збагачувальні і агломераційні фабрики, цехи гарячої прокатки, трубопрокатний цех і цех феросплавів, ТЕЦ. Окрім чавуну, сталі, металопрокату, безшовних труб і феромарганцю, комбінат виробляв низку хімічних продуктів (сульфат амонію, бензол, сірковуглець, розчинники тощо).[2]
- ↑ "Капитал 100" представя най-големите работодатели в България [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] на сайті http://www.karieri.bg. (болг.)
- ↑ Кремиковский металлургический комбинат. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кремиковський металургійний комбінат |