Критерій мінімальної дисперсії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Крите́рій мінімальної дисперсії. Розглянемо ситуацію, коли особа, що приймає рішення зацікавлена не стільки у максимізації функції корисності, стільки у стабільності рішень, їх якомога більшої незалежності від станів. Введемо позначення:  — функція рішень, визначена на , де  — множина альтернатив,  — множина станів, а  — ймовірнісна міра ситуації .

, (1)

де .

У скінченно-вимірному випадку, якщо  — матриця рішень, а  — стохастична матриця то (1) записується так:

, (2)

де

Множина оптимальних альтернатив за критерієм мінімальної дисперсії формується так:

. (3)

. (4)

Приклад[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]