Ладижинська діброва
 Державний знак урочища у березні 2017 | |
| 48°37′08″ пн. ш. 29°10′44″ сх. д. / 48.619000000027774888° пн. ш. 29.17900000002777716° сх. д.Координати: 48°37′08″ пн. ш. 29°10′44″ сх. д. / 48.619000000027774888° пн. ш. 29.17900000002777716° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Вінницька область, Гайсинський район |
| Найближче місто | с. Оляниця |
| Площа | 62 га |
| Засновано | 1983 р. |
| Оператор | ДП Гайсинський Держлісгосп |
  Ладижинська діброва (Вінницька область) | |
 | |
Ладижинська діброва — заповідне урочище, розташоване на території Тростянецької громади Гайсинського району Вінницької області (Ладижинське лісництво кв. 39, діл.3, кв. 40, діл. 1). Оголошене відповідно до Рішення облвиконкому № 384 від 18.08.1983 р.
За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Бершадського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерною для цієї ділянки є розчленована глибокими долинами лесова височина з сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою підвищену ерозійно-акумулятивно-денудаційну сильнохвилясту рівнину.
Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,5°… -6°С. липня +19°…+19,5°С. Річна кількість опадів становить 500—525 мм.
За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції Вінницького (Центральноподільського) округу.
Територія урочища являє собою ділянку високопродуктивних еталонних дубово-ясеневих насаджень віком понад 90 років із запасом деревини близько 290 куб.м/га.
Такі лісові угрупування характерні для низькокарбонатних регіонів з сірими лісовими ґрунтами. У складі травостану зростають як звичайні неморальні види, такі як копитняк європейський, зірчатка лісова, маренка пахуча, зеленчук жовтий, так і світлолюбиві субсередземноморські види, такі як підмаренник, перлівка ряба, купина лікарська, осока Мікелі, а також світлолюбиві види лук, узлісь та лісових галявин, такі як дзвоники розлогі, полуниця лісова, вероніка дібровна і лікарська, ломиніс прямий.
В складі флори урочища є також види, занесені в Червону книгу України: лілія лісова, коручка чемерниковидка, зозулині сльози яйцеподібні. Є також популяції малопоширених на Поділля видів, таких як арум Бессера, ряст Марщалла.
Джерела[ред. | ред. код]
- Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
- Наукове обґрунтування. Автори: Спеціалісти відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Магденко Л. В., Царенко Н. В.
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||