Лассан Валентин Володимирович

Лассан Валентин Володимирович
Народження	17 червня 1923(1923-06-17) Миколаїв, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 грудня 2012(2012-12-02) (89 років)
	Чернівці, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	медаль «На славу Чернівців»

Валентин Володимирович Ласса́н (17 червня 1923, Миколаїв — 2 грудня 2012, Чернівці) — український художник театру; член Спілки радянських художників України з 1964 року.

Біографія

Народився 17 червня 1923 року в місті Миколаєві (тепер Україна) в сім'ї військовослужбовця. Середню школу закінчив у Грузинській РСР. Протягом 1938—1943 років навчався у Батумському художньому училищі, був учнем Валеріана Іллюшина, Громова. Брав участь у німецько-радянській війні.

В 1946—1947 роках працював у Львівському театрі опери та балету. З 1947 року — художник-постановник Чернівецького українського музично-драматичного театру; протягом 1964—1966 років працював художником-постановником Кра­сноярського крайового театру імені Олександра Пушкіна. З 1966 по 1990 рік обіймав посаду головного художника Чернівецького українського музично-драматичного театру.

Мешкав у Чернівцях, в будинку на проспекті Незалежності № 68А, квартира № 25, Помер у Чернівцях 2 грудня 2012 року.

Творчість

Оформив понад 200 вистав як професійних так і самодіяльних, концертні програми та урочисті вечори, і багато інших заходів. Серед вистав:

• «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (1942);
• «Свіжий вітер» Вадима Собка (1950);
• «Перший грім» Сави Голованівського (1957);
• «Свої люди — поквитаємось» Олександра Островського (1958);
• «Вій» за Миколою Гоголем Марка Кропивницького (1959);
• «Севастопольський вальс» Олени Гальпериної, Юлія Анненкова, музика Костянтина Лістова (1961);
• «Острів Афродіти» Алексіса Парніса (1961);
• «Гра без правил» Льва Шейніна (1961);
• «Цирк засвічує вогні» Юрія Мілютіна (1962);
• «Червоні маки» (за романом Володимира Бабляка «Вишневий сад» (1967);
• «Яків Богомолов» Максима Горького (1968);
• «Полум'яні серця» Степана Снігура (1968);
• «Чужа голова» Марселя Еме (1969),
• «Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха (1970);
• «Алмазне жорно» Івана Кочерги (1970);
• «Одруження Бєлугіна» Олександра Островського і Миколи Соловйова (1970);
• «Камінний господар» Лесі Українки (1971);
• «Весілля в Тифлісі» Авксентія Цагарелі (1975),
• «Професор Буйко» Якова Баша (1975);
• «Украдене щастя» Івана Франка (1978);
• «Земля» Василя Василька за Ольгою Кобилянською (1980);
• «Птахи нашої молодості» Йона Друце (1981);
• «Філумена Мартурано» Едуардо де Філіппо (1983);
• «В неділю рано зілля копала…» за Ольгою Кобилянською (2003).

Здійснив оформлення ряду вистав народного театру Палацу культури текстильного об'єднання «Восход» (нині Чернівецький міський палац культури): «Сільська честь» П'єтро Масканьї, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського (1967), «Ріголетто» Джузеппе Верді (1975), «Катерина» Миколи Аркаса (1980).

Був художником кінофільмів: «Камінний господар» (1971) за Лесею Українкою та «Дума про любов» за Михайлом Стельмахом, що знімалися на Укртелефільмі.

Працював також у галузях монументального і станкового живопису. Писав переважно пейзажі у реалістичному стилі.

Брав участь в обласних, всеукраїнських, зарубіжних виставках з 1961 року.

Окремі картини зберігаються у Чернівецькому художньому музеї та приватних колекціях Австрії, Німеччини, Ізраїлю, Канади.

Відзнаки

почесні звання

• Заслужений художник УРСР з 1973 року;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1981 року;

ордена і медалі

• орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (23 грудня 1985);
• медалі «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю», «Ветеран праці», «На славу Чернівців».

Література

• Лассан Валентин Володимирович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 255.
• Лассан Валентин Володимирович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 128.;
• Лассан Валентин Володимирович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
• Лассан Валентин Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 351. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Лассан Валентин Володимирович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 356. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Лассан Валентин Володимирович // Митці Буковини. Енциклопедичний довідник / Т. Дугаєва, І. Міщенко. — Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України. — Чернівці : «Золоті литаври», 1998. — Т. 1. Члени Національної спілки художників України 1940—1998. — С. 66. — 1000 прим. — ISBN 966-95431-9-3.;
• Т. В. Сулятицький. Лассан Валентин Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.