Маковійчук Степан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Степан Маковійчук
Особисті дані
Повне ім'я Маковійчук Степан Іванович
Народження 11 вересня 1982(1982-09-11) (41 рік)
  Лашківка, Кіцманський район,
Чернівецька область
Зріст 168 см
Вага 65 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001—2003 Україна «Буковина» (Чернівці) 43 (8)
2003—2004 Молдова «Ністру» (Атаки) 17 (0)
2004—2006 Україна «Газовик-Скала» (Стрий) 37 (0)
2006—2008 Україна «Буковина» (Чернівці) 42 (12)
2008—2009 Україна «Нива» (Вінниця) 18 (5)
2009—2014 Україна «Буковина» (Чернівці) 125 (15)
2015 Україна «Буковина» (Чернівці) 13 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019 Україна «Буковина» тренер
2019—2021 Україна «Буковина» в.о.

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маковійчук.

Степа́н Іва́нович Маковійчу́к (нар. 11 вересня 1982 с. Лашківка, Кіцманський район, Чернівецька область) — український футболіст, нападник. Відомий за виступами в чернівецькій «Буковині». Провів понад 300 офіційних матчів у складі українських команд за роки незалежності. Нині тренер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець Кіцманської ДЮСШ. Перший тренер — Степан Карпюк. Професійну кар'єру розпочав у чернівецькій «Буковині». В офіційних матчах за «Буковину» дебютував в липні 2001 року в кубковому поєдинку, а в чемпіонаті вперше зіграв 30 липня того ж року в домашньому матчі проти команди «Сокіл» (Золочів), забивши один з голів у ворота суперника[1]. За буковинський клуб в 2001—2003 роках зіграв 48 матчів (8 голів) у всіх турнірах. Після цього гравець перейшов до ФК «Ністру» (Молдова), у складі якої став спочатку бронзовим а потім і срібним призером чемпіонату Молдови. Також в сезоні 2003/04 був заявлений на кваліфікаційні матчі Кубка УЄФА[2].

У 2004—2006 роках грав у ФК «Газовик-Скала» (Стрий), де зіграв 37 матчів у першій лізі України та 2 кубкових поєдинки. У 2006 році Степан повернувся до «Буковини», де протягом двох сезонів (2006—2008) зіграв 42 матчі та забив 12 голів у другій лізі чемпіонату України. У 2007 році в складі клубу «Лужани» став бронзовим призером аматорського чемпіонату України. У 2008 році футболіст перейшов до ФК «Нива» (Вінниця), з якою посів третє місце у першості України серед команд другої ліги й забив 5 голів у 18 матчах. У 2009 сезоні знову виступав за ФК «Лужани», а потім кар'єру мав продовжити в МФК «Миколаєві»[3].

Однак у 2009 році вирішив повернутися до рідного клубу, де провів більше чотирьох років і відіграв більше сотні матчів. Із командою здобув путівку до першої ліги. А в сезоні 2012/13 посів 4-е місце в першій українській лізі, яке через певні обставини інших команд могло дозволити розраховувати на підвищення в класі[4], проте ФФУ відмовило «Буковині» у виступах у Прем'єр-лізі. І в зимове міжсезоння наступного сезону в зв'язку з фінансовими труднощами (які власне були пов'язані саме з цією «відмовою»), Маковійчук, як і раніше ряд інших гравців[5], покинув рідний клуб.

Після чого деякий час виступав в чемпіонаті Чернівецької області. Після вильоту «Буковини» до другої ліги, Маковійчук в якості капітана був в черговий раз запрошений до складу рідної команди, перед якою стояло завдання повернення до першої ліги. Наприкінці березня 2016 року залишив склад чернівецької команди[6]. Всього за «Буковину» провів більше 200 матчів і забив понад 30 голів. З 2016 по 2018 рік виступав за аматорський футбольний клуб «Волока», з яким ставав переможцем різних обласних змагань.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

З літа 2019 року працював в тренерському штабі рідної команди, яку очолював Андрій Мельничук[7], а після його відставки у вересні того ж року, призначений виконуючим обов'язки головного тренера. На цій посаді пропрацював до лютого 2021 року[8].

Досягнення[ред. | ред. код]

Професіональний рівень

Командні
Особисті
  • Кращий бомбардир ФК «Буковина» в сезонах: 2007/08 (11 голів), 2015/16 (4 гола)

Аматорський рівень

Командні
Особисті
  • Кращий бомбардир ФК «Лужани» в сезонах: 2007 (6 голів), 2009 (5 голів)

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має сина Владислава. Молодший брат — Олександр, в минулому також професійний футболіст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ День народження святкує капітан «Буковини» Степан Маковійчук. Офіційний сайт ФК «Буковина». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
  2. ↑ Europa League Qual. 2003/2004 Qualifikation Nistru Otaci - Crvena Zvezda [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Степан Маковійчук: "У першому дивізіоні хочу пограти у складі «Буковини»
  4. ↑ Буковина готова занять место в УПЛ [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ У Буковины осталось шесть игроков [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Маковійчук покинув «Буковину». «UA-Футбол» (25 березня 2016). Перевірено 26 березня 2016.
  7. ↑ Андрій Мельничук – новий головний тренер «Буковини». Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
  8. ↑ Степан Маковійчук залишив посаду головного тренера "Буковини". Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

ФК «Буковина» – Тренери

Ліфшиць (1960) · Савицький (1961–1962) · Дашков (1962) · Соболєв (1963–1964) · Корсунський (1964–1966) · Васильєв (1966) · Кузнецов (1967) · Лебедєв (1967–1968) · Михалина (1969–1970) · Сучков (1971) · Каневський (1972) · Павленко (1972–1973) · Медвідь (1973–1974) · Молотай (1974–1976) · Лерман (1976–1979) · Рассихін (1979–1981) · Павленко (1981–1985) · Рассихін (1986–1987) · Школьников (1987–1992) · Павленко (1992–1994) · Матвієнко (1994) · Школьников (1995–1996) · Богуславський (1996–1998) · Лахнюк (1998–1999) · Гій (2000–2003) · Шелепницький (2003–2007) · Мглинець (2007–2009) · Трубачов (2009) · Єжаков (2009–2010) · Заяць (2010–2013) · Гій (2013–2015) · Гуменюк (в.о.) (2015) · Мглинець (2015–2016) · Шпірнов (в.о.) (2016) · Шищенко (2016) · Ратій (2017) · Крафт (в.о.) (2017) · Мглинець (2017–2018) · Куниця (в.о.) (2018–2019) · Нестеренко (в.о.) (2019) · Мельничук (2019) · Маковійчук (в.о.) (2019–2021) · Коваленко (2021) · Кисилиця (в.о.) (2021–2022) · Мельничук (2022–2024) · Чурілов (в.о.) (2024–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маковійчук_Степан_Іванович&oldid=41937782