Мглинець Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Мглинець
Віктор Мглинець
Віктор Мглинець
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Іванович Мглинець
Народження 3 січня 1963(1963-01-03) (61 рік)
  Чернівці, СРСР
Зріст 166 см
Вага 60 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981, 1983 СРСР «Буковина» 12 (1)
1984 СРСР «Поділля» 34 (2)
1985 СРСР «Буковина» 40 (20)
1986 СРСР «Металург» З 40 (3)
1987—1991 СРСР «Буковина» 212 (57)
1991—1995 Ізраїль «Гакоах Амідар» 77 (29)
1995—1996 Україна «Буковина» 45 (13)
1996—1998 Україна «Чорноморець» О 53 (9)
1998—2004 Україна «Буковина» 85 (16)
1981—2004 Всього за кар'єру 598 (150)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006—2007 Україна «Меркурій» (футзал)
2007—2009 Україна «Буковина»
2009—2013 Україна «Меркурій» (футзал)
2014—2015 Україна «Спортлідер+» (футзал)
2015—2016 Україна «Буковина»
2017—2018 Україна «Буковина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Іванович Мглинець (нар. 3 січня 1963, Чернівці, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиціях півзахисника та нападника. Відомий завдяки грі у чернівецькій «Буковині», запорізькому «Металурзі» та одеському «Чорноморці». Після завершення активної кар'єри гравця став футзальним та футбольним тренером.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував у «Буковині» у сезоні-1981. У 1985 році став найкращим бомбардиром команди. В складі «Буковини» був чемпіоном та срібним призером чемпіонату УРСР, переможцем Другої ліги СРСР та України, срібним призером Першої ліги України.

У 1990 році Віктор Мглинець став капітаном «Буковини», яка потрапила в першу лігу чемпіонату СРСР. Дебют для підопічних Юхима Школьникова видався вдалим - 5 місце в турнірній таблиці, а Віктор записав на свій рахунок 11 голів в 36 матчах. Всього за «Буковину» провів 395 матчів, в яких забив понад 100 голів. Остання його гра в команді відбулася 28 березня 2004 року.

Грав у командах «Поділля» (Хмельницький), «Металург» (Запоріжжя), «Чорноморець» (Одеса), а також в ізраїльському чемпіонаті. Виступаючи в «Металурзі» провів 40 матчів у першій лізі СРСР і 4 матчі в кубку. У складі «Чорноморця» провів 63 матчі, в яких забив 13 голів (53 (9) – Вища ліга України, 10 (4) – кубок).

Всього за свою 23-річну кар'єру гравця зіграв понад 620 офіційних матчів, в яких забив понад 150 голів.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Протягом 2007—2009 років обіймав посаду головного тренера «Буковини». У 2009—2013 роках — тренер міні-футбольного клубу «Меркурій», який під його керівництвом отримав путівку у Вищу лігу. З 2014 року — тренер міні-футбольного клубу «Спортлідер+», який під його орудою здобув срібні медалі Вищої ліги. По завершенню сезону залишив посаду головного тренера. Улітку 2015 року очолив тренерський місток рідної «Буковини», хоча при цьому мав пропозицію очолити білоруський футзальний клуб[1]. 29 травня 2016 року залишив чернівецький клуб[2]. За цей період команда під його керівництвом зуміла повернутися в першу лігу, а також стала єдиною, яка не зазнала жодної домашньої поразки в сезоні 2015/16.

В кінці серпня 2017 року втретє у своїй тренерській кар'єрі очолив рідну команду[3], яку на початку грудня 2018 року в черговий раз вирішив залишити за власним бажанням[4]. Під його керівництвом «Буковина» до кінця 2017/18 сезону зіграла 23 офіційних матчі (9 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок) і посіла шосте місце в своїй групі, а в літньо-осінній частині сезону 2018/19 провела 18 ігор (3 перемоги, 3 нічійних результата та 12 поразок) і на зимове міжсезоння вирушила на останній сходинці в тій же групі, в кубку результат теж виявився не кращим - виліт з турніру на першій же стадії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Світлана. Син — Артем, дочка — Олена.

Освіта[ред. | ред. код]

Віктор Іванович закінчив Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. Має тренерський диплом УЄФА, категорії «A».

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як головного тренера[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Футзал:

Особисті[ред. | ред. код]

Футбол:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Віктор Мглинець: Пощастило забивати і «Шахтарю», і «Динамо», і «Дніпру». Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  2. ↑ Віктор Мглинець та Богдан Самардак залишають «Буковину». Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  3. ↑ Віктор Мглинець – головний тренер ФСК «Буковина». Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  4. ↑ У Буковини змінився головний тренер. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  5. ↑ Мглинець - найкращий коуч 14-го туру другої ліги. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

ФК «Буковина» – Тренери

Ліфшиць (1960) · Савицький (1961–1962) · Дашков (1962) · Соболєв (1963–1964) · Корсунський (1964–1966) · Васильєв (1966) · Кузнецов (1967) · Лебедєв (1967–1968) · Михалина (1969–1970) · Сучков (1971) · Каневський (1972) · Павленко (1972–1973) · Медвідь (1973–1974) · Молотай (1974–1976) · Лерман (1976–1979) · Рассихін (1979–1981) · Павленко (1981–1985) · Рассихін (1986–1987) · Школьников (1987–1992) · Павленко (1992–1994) · Матвієнко (1994) · Школьников (1995–1996) · Богуславський (1996–1998) · Лахнюк (1998–1999) · Гій (2000–2003) · Шелепницький (2003–2007) · Мглинець (2007–2009) · Трубачов (2009) · Єжаков (2009–2010) · Заяць (2010–2013) · Гій (2013–2015) · Гуменюк (в.о.) (2015) · Мглинець (2015–2016) · Шпірнов (в.о.) (2016) · Шищенко (2016) · Ратій (2017) · Крафт (в.о.) (2017) · Мглинець (2017–2018) · Куниця (в.о.) (2018–2019) · Нестеренко (в.о.) (2019) · Мельничук (2019) · Маковійчук (в.о.) (2019–2021) · Коваленко (2021) · Кисилиця (в.о.) (2021–2022) · Мельничук (2022–2024) · Чурілов (в.о.) (2024–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мглинець_Віктор_Іванович&oldid=35354482