Мала Маньківка
село Мала Маньківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Маньківська селищна громада |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Перша згадка | 1650 рік |
Населення | 195 |
Поштовий індекс | 20131 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′45″ пн. ш. 30°22′00″ сх. д. / 48.99583° пн. ш. 30.36667° сх. д.Координати: 48°59′45″ пн. ш. 30°22′00″ сх. д. / 48.99583° пн. ш. 30.36667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
190 м |
Водойми | р. Кищиха |
Відстань до обласного центру |
131,2 (фізична) км[1] |
Найближча залізнична станція | Поташ |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Харківка |
Сільський голова | Щур Юрій Миколайович |
Карта | |
Мапа | |
|
Мала́ Манькі́вка (кол. Монастирок, Маньківочка) — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Кищиха (притока Гірського Тікичу) за 8,5 км на північний схід від смт Маньківка. Населення становить 195 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
На землях села виявлено сліди трипільської культури, поселення білогрудівської, чорноліської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур.
В історичних джерелах село значиться з 1650 року і то як Монастирок (тому, що діяв Троїцький монастир), то як Маньківочка (можливо, від назви однойменної річки, чи від того, що першими поселенцями тут були родини з містечка Маньківки). Землі й поселення належали польському землевласникові Франциску Селезію Потоцькому, який у своїх маєтках викорінював православ'я. На Уманщині, зокрема на Маньківщині, було близько 100 греко-католицьких церков. В Акті Уманського василіянського монастиря закарбовано таку подію:
Франциск Салезий Потоцкий с женою своєю Анною Потоцкою ввел базилианов в свой наследственный город Умань и фундацией, 1 февраля 1766 года подарил им в вечное владение деревню Маньковку, называемую «Монастырком». |
Цей Потоцький відвів значну ділянку землі, монастиреві, яким у 70-х роках XVII століття керував отець Іполіт Куничний, заклав церковно-приходську шестикласну школу для навчання дітей шляхти. У монастирі було 14 ченців-викладачів і 400 учнів. Ігуменом монастиря став Іраклій Костецький, відомий поборник впровадження греко-католицизму на Правобережній Україні.
Письменник Павло Алеппський, мандруючи краєм із патріархом Макарієм, занотував про Монастирок такий історичний факт:
В зтом селений находился монастир, у нем служил иноконом Гедеон, у мире Юрий Хмельниченко — сын Богдана. |
Це стверджує у своїх «Сказаниях…» і Лаврентій Похилевич:
В селений этом существовал монастьгрь небольшой, с деревяными кельями и церковью. Первоначально он был православний и существовал уже в XVII столетии и в нем некоторое время пребывал в числе монахов Гедеон, у мире Юрий Хмельницкий, сын Богдана. В последствии монастырь зтот, завися от Уманского, был обращен в униатский, и упразднен в 1832 году, но церковь монастырская обращена в православную приходскую для жителей Монастырки еще в 1795 году. Самое сельцо Монастырок принадлежало первоначально базилянам. |
У 1900 році в селі було 93 двори: кількість мешканців: чоловіків — 233, жінок — 232. На той час тут діяли церква та два млини.
У 1905 році село Мала Маньківочка відносилося до Маньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 477 десятин; на той час у селі було 105 дворів.
132 мешканці села воювали на фронтах Другої світової війни, з них 58 нагороджені орденами і медалями, 68 загинули. В 1953 році на братській могилі споруджено пам'ятник.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Ватутіна
-
Клуб
-
Церква
-
Ставок на річці Кищиха
-
Пам’ятник воїнам-односельцям
-
Братська могила радянських воїнів
-
Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ maps.vlasenko.net (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу. — К.,2006. — С. 250-256.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С. 560-561.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мала Маньківка на mankivka.com.ua
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |