Малинка Олексій Вікторович
Малинка Олексій Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
10 вересня 1961 (62 роки) Таганрог, Ростовська область, РРФСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1986) | |||
Діяльність | скульптор, художник, викладач університету | |||
Вчитель | Попов Микола Тарасович, Сергєєв Валентин Дмитрович і Шостя Віталій Костянтинович | |||
Працівник | Національний авіаційний університет | |||
Член | Спілка художників України | |||
Батько | Малинка Віктор Олександрович | |||
У шлюбі з | Плесовська Олена Миколаївна | |||
|
Олексій Вікторович Мали́нка (нар. 10 вересня 1961, Таганрог) — український скульптор, художник і педагог; член Спілки художників України з 1992 року. Син Віктора Малинки, чоловік Олени Плесовської, батько Петра та Ксенії Малинок.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 вересня 1961 року в місті Таганрозі Ростовської області (нині Російська Федерація). Закінчив Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка; у 1986 році — Київський художній інститут, де навчався у Миколи Попова, Валентина Сергєєва, Віталія Шості.
Протягом 2002—2012 років викладав рисунок, живопис та скульптуру на кафедрі архітектури та дизайну Національного авіаціного університету у Києві. Мешкає у Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працює в галузях скульптури, графіки, монументального живопису. Серед робіт:
- ілюстрації до збірки казок народів Півночі «Дідусь Наперсток» (1990);
- акварелі «Квіти літа» (1993), «Серпень» (2013);
- розпис та іконостас імператорської церкви сім'ї Миколи II у Лівадії (1995—1997);
- розпис вівтаря та іконостас Вознесенської церкви у селі Семиполках (1997—2001);
- іконостас Троїцької церкви у Броварах (1999);
- ікона для подвір'я Монастиря Святої Катерини на Синаї «12 зодчих Успенського собору Києво-Печерської лаври» (1999);
- вівтар церкви Іоанна Златоуста у Ялті (2000).
- рельєфи «Сакралізація фінансового простору», «Райський сад» (обидва — 2008);
- ікона «Сімейна» (2016);
Учасник всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок з 1974 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 2005 році. 2017 року в київській галереї «83» пройшла родинна виставка «Під одним дахом», на якій були представлені твори трьох поколінь художників: Олександри Плесовської, Олени Плесовської і Олексія Малинки та Петра Малинки[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- О. Ю. Денисюк. Малинка Олексій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
|
- Народились 10 вересня
- Народились 1961
- Уродженці Таганрога
- Випускники Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка
- Випускники НАОМА
- Викладачі Державного університету «Київський авіаційний інститут»
- Члени Національної спілки художників України
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Акварелісти
- Українські художники-монументалісти
- Українські іконописці
- Художники Києва
- Скульптори Києва