Мармароська жупа (Чехословаччина)
| Мармароська жупа | |
| Дата створення / заснування | липень 1920 |
|---|---|
| Країна |
 Чехословаччина |
| Столиця | Великий Бичків, Солотвино, Великий Бичків і Севлюш |
| Адміністративна одиниця | Підкарпатська Русь |
| Кількість населення | 254 324 осіб[1] |
| Замінений на | Підкарпатська жупа |
| Час/дата припинення існування | 30 червня 1926 |
| Площа | 6037 км²[1] |
 | |
Координати: 48°10′ пн. ш. 23°21′ сх. д. / 48.167° пн. ш. 23.350° сх. д.
Мармароська жупа (іноді також Велкошевлюшська жупа, чес. Marmarošská župa) — одна із жуп, одиниць територіального управління в Підкарпатській Русі в рамках Першої Чехословацької Республіки. Він був створений головним чином шляхом відокремлення від угорської Мармароського комітата. Існувала в 1920—1926 роках, спочатку мала площу 3 758 км², після 1921 року потім 6 037 км². Його адміністративним центром мав бути Хуст, але органи влади тимчасово розташувалися в селах Великий Бочків, Слатинські Доли та Севлюш.
Історичний розвиток[ред. | ред. код]
Коли в першій половині 1919 року чехословацька армія окупувала більшу частину Підкарпатської Русі, 6 червня 1919 року була неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил під час відходу угорських комуністичних і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там Угорщиною.Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського Мармароського комітату. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920 р.[2] Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920 р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту.
На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.[3] Початковий центр угорського округу, місто Мармароський Сігіт, відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах Великий Бичків (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і Севлюш (?–1926).[4] Остаточним центром жупи мав стати Хуст.[5]
Мармароська жупа проіснувала до 30 червня 1926 року. 1 липня 1926 року всі жупи Підкарпатської Русі були об'єднані в єдину Підкарпатську жупу.[3]
Географія[ред. | ред. код]
Мармароський повіт розташовувався на сході Підкарпатської Русі, в районі річок Чешка, Теребля і Тересва. Вона становила найсхіднішу частину першої Чехословацької Республіки та межувала з трьох сторін з іншими державами: на півночі та сході-з Польщею, на півдні з Румунією і на південному заході з Угорщиною. Тільки на заході вона межувала з Чехословацькою Березькою жупою (також у 1921 році з Мукачівською жупою).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
До реорганізації в 1921 році Мармароський повіт був поділений на чотири округи: Великий Бичків, Рахів, Тересва і Тачове. Завдяки реорганізації жуп у 1921 році та подальшому об'єднанню жуп ситуація змінилася, і врешті-решт Мармароський повіт складався з шести округ (Хуст, Рахів, Севлюш, Тересва, Тачове та Волове).[6]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Státní úřad statistický Sčítání lidu v republice Československé ze dne 15. února 1921 — Praha: Státní úřad statistický, 1924. — Т. VI, вип. 9. — (Československá statistika)
- ↑ Dějiny Podkarpatské Rusi v datech. Libri. с. 312. ISBN 80-7277-237-6.
- ↑ а б Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946. Vyšehrad. с. 55—56. ISBN 978-80-7429-768-7.
- ↑ Encyklopedie českých právních dějin, V. svazek Pa–Právni. Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk v koedici s Key Publishing. с. 427. ISBN 978-80-7380-638-5.
- ↑ Podkarpatská Rus (všeobecný zeměpis se zvláštním zřetelem k životu lidu). Česká grafická unie. с. 213—214.
- ↑ Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937 (PDF). Czechdemography.cz. с. 17.
