Підкарпатська жупа
| Підкарпатська жупа | |
| Дата створення / заснування | 1 липня 1926 |
|---|---|
| Країна |
 Чехословаччина |
| Столиця | Мукачево |
| Адміністративна одиниця | Підкарпатська Русь |
| Кількість населення | 690 000 осіб[1] |
| На заміну | Ужгородська жупа (Чехословаччина) і Велкосевлюшська жупа |
| Час/дата припинення існування | 30 червня 1928 |
| Площа | 12 632 км²[1] |
 | |
Координати: 48°28′ пн. ш. 22°41′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 22.683° сх. д.
Підкарпатська жупа (іноді також Мукачівська жупа, чеськ. Podkarpatoruská župa) — одна із жуп, адміністративно-територіальних одиниць Підкарпатської Русі у складі Першої Чехословацької Республіки. Існувала у 1926—1928 роках і займала всю територію Підкарпатської Русі. Адміністративним центром було місто Мукачево.
Історичний розвиток[ред. | ред. код]
Коли в першій половині 1919 року чехословацька армія окупувала більшу частину Підкарпатської Русі, 6 червня 1919 року була неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил під час відходу угорських комуністичних і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там Угорщиною.[2] У 1921 році жупи були реорганізовані, і відтоді їх було три: Ужгородська, Березька і Мармароська.[3] Такий стан проіснував до 1926 р., коли чехословацький уряд постановою № 84/1926 Зб. об'єднав усі ці три жупи в єдину Підкарпатську, яка була створена 1 липня 1926 р.[4]
На відміну від існуючих жуп, які мав очолювати жупан (хоча насправді уряд призначав лише тимчасових жупанів), на чолі цієї адміністративно-територіальної одиниці був призначений власне жупан, яким став Лев Єх. Осідком повіту було Мукачево, де таким чином утворився другий владний центр краю, оскільки в Ужгороді продовжували проживати губернатор і намісник автономної Підкарпатської Русі.[3]
Підкарпатська жупа проіснувала до 30 червня 1928 року. У той час Закон № 125/1927 Зб. жупське утворення в Словаччині та Підкарпатській Русі було скасовано й 1 липня 1928 р. замінено земським утворенням.[5] У Чехії земська система була введена в кінці 1928 року.
Географія[ред. | ред. код]
До Підкарпатського повіту входила вся територія Підкарпатської Русі, тобто крайня східна частина першої Чехословацької Республіки. На півночі та сході межувала з Польщею, на півдні з Румунією та Угорщиною. Лише на заході межувало зі словацьким Кошицькою жупою.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
У 1927 р. Підкарпатський повіт було поділено на 14 округ (Берегове, Великий Березний, Хуст, Іршава, Мукачево, Перечин, Рахів, Севлюш, Свалява, Тересва, Тачеве, Ужгород і Нижні Верецьки) і два міста зі статусом округ (Мукачево та Ужгород).[6]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Statistická příručka republiky Československé — Státní úřad statistický.
- ↑ Zakletá zem: Podkarpatská Rus 1918–1946. NLN. с. 87—88. ISBN 978-80-7106-754-2.
- ↑ а б Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946. Vyšehrad. с. 55—56. ISBN 978-80-7429-768-7.
- ↑ Dějiny Podkarpatské Rusi v datech. Libri. с. 328—329. ISBN 80-7277-237-6.
- ↑ Rychlík–Rychlíková, s. 65.
- ↑ Statistická příručka republiky Československé. Státní úřad statistický. с. 288.
