Матвєєв Дмитро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дмитро Матвєєв
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Петрович Матвєєв
Народження 2 травня 1916(1916-05-02)
  Москва, Російська імперія
Смерть невідомо
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931—1933 СРСР «Паризька комуна» ? (?)
1939—1940 СРСР «Динамо» (Мн) 12 (0)
1941 СРСР «Спартак» (Х) 5 (0)
1945—1953 СРСР ОБО (Мн) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1940
1949—1953
1956—1957
СРСР «Динамо» (Мн)
СРСР ОБО (Мн)
СРСР «Спартак» (Мн)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дмитро Петрович Матвєєв (біл. Дзмітрый Пятровіч Мацвееў; нар. 2 травня 1916пом. не раніше 2002) — радянський футболіст, півзахисник, тренер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Матвєєв народився 2 (15 — за новим стилем) травня 1916 року у Москві.

В юності став учнем слюсаря на московському 1-му шарикопідшипниковому заводі[1].

Грав у футбол на позиції півзахисника. У 1931-1933 роках виступав за московську «Паризьку комуну».

У середині 30-х років тренувався із московським «Спартаком», проте не виходив на поле у матчах чемпіонату СРСР. Грав за клубну команду червоно-білих у чемпіонаті Москви[1].

У 1937-1939 роках перебував на терміновій армійській службі. Закінчив Вищу школу тренерів[1].

У 1939—1940 роках захищав кольори мінського «Динамо», куди прийшов на запрошення однокурсника з ВШТ Михайла Чуркіна, який очолив команду. По ходу сезону 1940 року після відставки Чуркіна призначений граючим тренером[1]. Сезон 1941 року розпочав у складі харківського «Спартака», який виступав у групі «А», провів 5 матчів.

Брав участь у Німецько-радянській війна. Воював у складі танкового полку, брав участь в обороні Москви, дійшов до Кенігсберга[1].

1945 року відновив кар'єру гравця. До 1953 року виступав за мінський ТДВ/ОБОЧА, у тому числі з 1949 року був граючим старшим тренером.

У 1956 році тренував мінський «Спартак», вигравши з ним зональний турнір класу «Б» і піднявши команду в клас «А», але в сезоні-57 після низки невдалих матчів був звільнений з посади[1].

Надалі працював у футбольній школі молоді у Мінську[1].

Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», знаком почесного ветерана білоруського футболу №1[1].

Помер не раніше 2002 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Дмитрий МАТВЕЕВ. Прессбол. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 21 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]