Міський пейзаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Дам в Амстердамі, Герріт Адріаенш Беркхайде, б. 1660 рік
Тампере, Фінляндія в 1890-х роках
Дрезден, Німеччина в 1890-х роках
Будинки парламенту, захід сонця, 1902, Клод Моне
Collage of a city.
Міський пейзаж Нью-Йорка у 1980-х

У візуальному мистецтві міський пейзаж — художнє зображення фізичних аспектів міста чи міського району, таких як живопис, малюнок, друк чи фотографія. Це міський еквівалент ландшафту. Міський пейзаж приблизно є синонімом міського краєвиду. У міському дизайні терміни стосуються конфігурації форм побудови та простору між будівлями.

Історія міських пейзажів у мистецтві[ред. | ред. код]

Першим століттям нашої ери датується фреска в термах Траяна у Римі, на якій зображений вид з висоти пташиного польоту над стародавнім містом Рим[1]. У середні віки міські пейзажі використовувалися як фон для портретів та картин на біблійні теми. З XVI по XVIII століття було зроблено численні відбитки та офорти на мідних пластинах, що показують міста з висоти пташиного польоту. Функція цих відбитків полягала в наданні огляду, схожого на карту.

На картині-сувої китайського художника Чжан Дзедуань «Цинмін шан хе ту» («Свято Цинмін на річці») зображено панорамний вид столиці імперії Північна Сун.

У середині XVII століття міський пейзаж став самостійним жанром у Нідерландах. У своєму знаменитому «Краєвиді Делфта» у 1660–1661 рр. Ян Вермеер написав досить точний пейзаж міста Делфт. Такі міста, як Амстердам, Гарлем та Гаага, також стали популярними темами для живопису. Художники з інших європейських країн (Великої Британії, Франції, Німеччини) наслідували приклад Нідерландів. XVIII століття було періодом розквіту міського пейзажу у Венеції (Каналетто, Гварді).

Наприкінці XIX століття імпресіоністи зосередились на атмосфері та динаміці повсякденного життя міста. Приміські та промислові райони, будівельні майданчики, залізниці також стали предметами для міських пейзажів. Протягом XX століття увага була зосереджена на абстрактному та концептуальному мистецтві, отже, зображення міських пейзажів стало зустрічатися значно рідше. Американський художник Едвард Гоппер малював Нью-Йорк та маленькі провінційні містечка, відкрив новий жанр — портрет будинку. З відродженням фігуративного мистецтва наприкінці 20 століття настає переоцінка міського пейзажу. Відомі сучасні майстри міського пейзажу: Рекстро Даунс, Антоніо Лопес Гарсія та Річард Естес.

Вибрані художники міського пейзажу[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Eugenio la Rocca: "The Newly Discovered City Fresco from Trajan's Baths, Rome." Imago Mundi Vol. 53 (2001), pp. 121–124.

Посилання[ред. | ред. код]

Кулик Л. С. Історія виникнення міського пейзажу як самостійного жанру живопису [Електронний ресурс] / Л. С. Кулик // Молодий вчений. — 2018. — № 9 (61). — С. 347—349. — Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/9/78.pdf [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.] (назва з екрана).