Носатка
Носа́тка — старовинний вид посуду, що мав носик[1][2]. Окрім того, «носаткою» називалася старовинна міра об'єму, що дорівнювала трьом і більше відрам (тобто понад 36 л)[2].
Судячи з тлумачення лексеми носатка в «Словарі Грінченка», ця ємність могла мати досить різноманітні розміри й форму. Так, «носаткою» називався «рід глечика з довгим носиком»[2], «посудина, схожа на чайник»[1], «висячий рукомийник з носиком і трьома ручками»[2]. Деякі носатки сягали об'єму в 3 відра: саме таким було значення старовинної міри «носатка».
На думку дослідника І. Н. Єрофієва, міра об'єму носатка тотожня давньоруській мірі корчага, і на Київщині до XV ст. ці терміни вживалися як синоніми[3] (В. О. Винник встановив, що термін «корчага» вживали і на початку XVI ст.)[4]. Дослідниця О. Ф. Сидоренко також висловила припущення про наступність назви «носатка» стосовно «корчага», а також про їхній зв'язок з грецькою амфорою[5].
- ↑ а б Носатка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в г Носатка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Єрофієв І. Н. Про старі українські міри, вагу та грошовий обіг // Роботи з метрології. — Х., 1927. — Ч. 2. — С.48-49.
- ↑ Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — К., 1966. — С. 112.
- ↑ Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К., 1975. — С.31.