Обговорення:Гідроксид магнію

Ця стаття є частиною Проєкту:Хімія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Хімією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Хімія.
	Чим допомогти:

Взаємодія з лугами

Цікава історія з цими гідроксомагнезатами. Почну з того, що комплексоутворення з неорганікою для Mg²⁺ взагалі нехарактерне (в органіці інакше, там всілякі ЕДТА, щось на кшталт гему і т.ін.). Довідник з аналітичної хімії Лурье (рос.) в таблиці констант стійкості комплексних іонів для Mg²⁺ майже всюди, в тому числі із OH^–, зупиняється на першому ступені, тобто MgX (тут X – монодентатний ліганд). Де-інде зустрічається MgX₂, і лише для NH₃ наведено всі 6(??!) ступенів. Отже, в будь-якому випадку Na₂[Mg(OH)₄] — це хімічна екзотика, яку не можна наводити в загальній статті вікі.

Тепер звідки ростуть в неї копита. Як не дивно, з Хіменциклопедії, яка посилається на монографію 1972 р., яка в свою чергу посилається на статтю 1962 р., в якій і знаходимо Na₂[Mg(OH)₄] та, щоб не було замало, ще й Ba₂[Mg(OH)₆] — звичайно, без доведення структури, які там в той час були методи. В пізнішій літературі згадки про такі сполуки я не знайшов, але вирішальним фактом для мене є відсутність таких (погодьтеся, вельми цікавих) структур в кристалографічній базі даних ICSD. Звідси випливає, що структура цих речовин (а чи вони не суміші?) не була доведена жодного разу. Хоча подібну стехіометрію можна уявити як твердий розчин (іонний зв'язок не має властивості насичуваності, тож в кристалі КЧ магнію завжди більше від 2), запис [Mg(OH)₆] є принципово невірним, оскільки він означає наявність 6 ковалентних зв'язків Mg–O, а це неможливо внаслідок відсутності 6 орбіталей з головним квантовим числом n=2 (пригадуємо п'ятиковалентний нітроген), на відміну від кальцію, де є і гексагідрат, і навіть нейтральний Ca(NH₃)₆. А стосовно [Mg(OH)₄] я б хотів бачити хоч одне незалежне більш-менш сучасне підтвердження (знов-таки, у водному розчині, бо як твердий розчин, на мою думку, воно існувати може). Хоча 4 ковалентні зв'язки — це цілком реально, приблизно так — і то КЧ Mg тут в молекулі лише 3, бо занадто малий в нього радіус.

Ну і останній, ледь-ледь вартий згадки аргумент, — відсутність такої формули в інших вікі (en:, de:) — крім російської, яка спирається на Хіменциклопедію. --Olion17 (обговорення) 00:23, 1 грудня 2014 (UTC)

Дійсно, із наявних у мене книжок про це пише один тільки Лідін/Молочко (рос.). Мабуть, в СРСР якісь свої відкриття були? Може це вони просто перегнули, поставивши дужки комплексу, ніби то коорд. сполука, а насправді твердий розчин. Ось Ріпан/Чертяну (рос.) пише про утворення подвійного гідроксиду 4Mg(OH)₂·Al(OH)₃. Але, знову ж таки, радянське джерело... --Олег.Н (обговорення) 04:53, 1 грудня 2014 (UTC)

З поясненням неможливості КЧ 6 я погарячкував, воно принципово не видається неможливим, бо тут вже 3-й період, тобто n=3. Саме тому Лурье (рос.) наводить до КЧ=6, хоч там ступінчасті константи й невеликі. Але з точки зору енергетики, 3d-орбіталі суттєво ближчі до 4s, ніж до 3s, тому тип гібридизації 3(sp³d²) все ж видається малоймовірним, на відміну від поширеного (приклад з кальцієм) 3(d²)4(sp³). Тож слід знайти будь-які незалежні підтвердження тієї роботи з ZAAC 1962 р., особливо структурні дослідження сполук. В радянську літературу воно потрапило так, як я описав вище, і довіра до монографій в СРСР була настільки велика, що питання вже не підіймалося. Тим часом наводити таке в статті вікі не можна; як розберемося, що воно насправді, тоді можна буде додати і екзотику з відповідним коментарем. (А то пригадую, як я школярем намагався розчинити Fe(OH)₃ в розчині лугу — там хоч про ферити знали всі). Ще спитаю думку наших структурщиків. Ріпан,Четяну — добре АД, як на мене, хоч і соцтабір, але значно ближче було до Європи, тобто до цивілізації. І вони теж не пишуть комплексу.

P.S. До речі, вищі КЧ для Mg²⁺ характерні, але з органікою, приміром, реактив Гріньяра (здається, свого часу я знайшов його будову в Перекалин,Зонис (рос.)). --Olion17 (обговорення) 10:24, 1 грудня 2014 (UTC)