Обговорення:Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Dzyadyk у темі «Тарасу vs Тарасові» 6 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 3 квітня 2009 року.

Обговорення 2009. Про конкурс[ред. код]

Цікаво, а чому про перші 3 конкурси нічого немає?--Скуберт 13:14, 27 березня 2009 (UTC)Відповісти

Без коментарів. Прошу читати статтю перед тим як робити у ній правки і граматичні помилки --Nestor 23:29, 27 березня 2009 (UTC)Відповісти

Обговорення 2010. Про дизамбіги[ред. код]

У Києві їх кілька. Як іменувати?--Kamelot 10:49, 2 березня 2010 (UTC)Відповісти

Я за варіант Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ, Андріївський узвіз), Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ, Вознесенський узвіз) тощо. Цьому як головному (найстаріший, найвідоміший, найбільший тощо) уточнення не додавати — NickK 20:38, 2 березня 2010 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 21:54, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Недоступне зовнішнє посилання 2[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 21:54, 7 січня 2011 (UTC)Відповісти

Тарасу vs Тарасові[ред. код]

з історії
словник УМІФ, §49 правопису
  • словник УМІФ, Тарас: Тара́су, Тара́сові
  • §49 правопису: Тарасу, Тарасові

§ 49. Давальний відмінок

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.

1. Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м’якій після приголосного), -єві (у м’якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком зазначених у п. 2 б): будинкові, відмінкові, директорові, дубові, майстрові, нахилові, Петрові, піонерові, робітникові, розумові; велетневі, журавлеві, каменеві, пневі, секретареві, товаришеві, шахтареві; добродієві, краєві, носієві, Сергієві, солов’єві. Ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору й т. д.

Паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники середн. роду із суфіксом -к-, що означають малі істоти: дитяткові — дитятку, немовляткові — немовлятку, /87/ поросяткові — поросятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.

Примітка. Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру.

2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають:

а) іменники середн. роду: місту, селу, святу; прізвищу; знанню, знаряддю, обличчю, піддашшю, роздоріжжю; серцю, сонцю. У деяких словах можливі також закінчення -ові, -еві: лихові, містові, серцеві;

б) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн): Київ — Києву, Колгуєв — Колгуєву, Лебедин — Лебедину, Лермонтов — Лермонтову, Львів — Львову, острів — острову, Пушкін — Пушкіну, рів — рову, Харків — Харкову.

у мові

Юрій Дзядик в) 10:27, 10:48, 16 жовтня 2017 (UTC).Відповісти