Обговорення:Хлорид натрію

Ця стаття є частиною Проєкту:Хімія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Хімією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Хімія.
	Чим допомогти:

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 19 листопада 2010 року.

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 2011-12-10 року.

Обговорення номінації: Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати. Хлорид натрію 14—7—1 Пропонує: Відповідає всім критеріям вибраної. За час існування як добра змінилась незначно. Крім того, у нас не так багато вибраних статей з природничих наук :( --Helgi 18:49, 7 вересня 2011 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Хлорид натрію 14 7 1 66.67% 7 вересня 2011 триває  За: --Helgi 18:49, 7 вересня 2011 (UTC) З часу надання статусу стаття майже не змінилася, але зауваження виглядають надуманими, як то кажуть, «не заважає». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:10, 8 вересня 2011 (UTC) --Olegvdv68 13:29, 8 вересня 2011 (UTC) --Bulka UA 18:09, 8 вересня 2011 (UTC) --Babizhet 14:56, 9 вересня 2011 (UTC) --Sigors 19:34, 9 вересня 2011 (UTC) --Sehrg 10:34, 13 вересня 2011 (UTC) А мені про номінацію статті, де я зокрема і про хімію хлориду натрію розписував, навіть нічого і не сказали :). Щодо зауважень, то, наприклад, зауваження: «стосується кухонної солі, а не хімічної сполуки» - так якщо кухонна сіль це не хімічна сполука, то що тоді? Ну так, брудна, не 100% чиста хімічна сполука, але ж хімічна сполука! --Pavlo Chemist 23:12, 23 вересня 2011 (UTC) Пристойна стаття, яку й без цих мнимих статусів читатимуть багато інтернет-читачів та списуватимуть учні й спудеї, які про себе, і не раз, скажуть авторові - Дякую!!! Ото, і я йму кажу, таким чином - Дякую!!!--Когутяк Зенко 06:41, 24 вересня 2011 (UTC) Побратиме Helgi, Ви досвідчена людина й маєте розуміти що ці надумані статуси нічого не варті (хіба що позлити воріженьків чи дати їм привід повикаблучуватися), не витрачайтеся емоційно на це все, і без статусів ця стаття достойна. # --Владлен 16:23, 10 жовтня 2011 (UTC) Ви не можете голосувати, адже не маєте певної кількості редагувань. --Вальдимар 19:57, 10 жовтня 2011 (UTC) Годна, достойна стаття--Звірі 17:41, 10 жовтня 2011 (UTC) --Жизель 18:04, 10 жовтня 2011 (UTC) --«(…°°…)» обг 09:41, 4 листопада 2011 (UTC) . Дійсно гідна стаття . Я хімію знаю тому можу так казати . Видно що людина працювала старалася . Скільки вже можна знущатися зі статті та автора? --Lystopad 18:01, 14 листопада 2011 (UTC) --Вальдимар 21:49, 9 грудня 2011 (UTC)  Проти: Знову плутанина між статтею Хлорид натрію та Кухонна сіль. Адже гостям подавали хліб саме з кухонною сіллю, а не з чистим 100% хлоридом натрію, так само і зарплату платили ним же. І срок придатності до вживання стосується кухонної солі, а не хлориду натрію. Тому весь розділ про культуру і цікаві факти стосується кухонної солі, а не хімічної сполуки. Ця проблема поділу на статті йде ще з часу поспішної номінації на добру і щось не змінюється — NickK 22:46, 7 вересня 2011 (UTC) 1) Гостям подавали хліб з брудним хлоридом натрію. Таке формулювання задовільняє? 2) І зарплатню платили також брудним хлоридом натрію. 3) Строк придатності стосується саме хімічної сполуки (щоправда брудної, з домішками), а не "кухонної солі". Проблеми немає. Є нерозуміння непрофесіоналів і упертість "назло ідеологічному ворогу", як от у того, хто ховається за ієрогліфами нижче. Стаття Кухонна сіль зайва, бо копіює текст зі статті Хлорид натрію. І зрештою, карбонат натрію це теж кухонна і теж сіль. Але запит "сода" цілком слушно перенаправлено на статтю карбонат натрію; нема статті поташ, а є карбонат калію; нема статті амонійна селітра, а є нітрат амонію, нема статті хлорка, а є Хлорне вапно і все це правильно! То чому кухонну сіль не перенаправити на хлорид натрію? Що за подвійні стандарти? Де логіка? Вікі - енциклопедія, чи куховарна книга? --Helgi 23:19, 7 вересня 2011 (UTC) Тому що заварили кашу з намаганням все запхати в одну статтю якомога скоріше та зробити її доброю ще раніше, ніж вона була дописана, і в підсумку є кілька статей різного ступеню недоробленості. Якби від початку не було страшенного поспіху, все було б краще — NickK 23:38, 7 вересня 2011 (UTC) Ну яка каша? Де ти бачиш кашу? Просто порівняй статтю Хлорид натрію і статтю Кухонна сіль. Все стане зрозуміло. Остання ЗАЙВА. Непотрібний частковий дублікат. І персічного читача мало хвилює історія написання статті - головне її якість і повнота --Helgi 23:43, 7 вересня 2011 (UTC) Остання ЗАЙВА. Непотрібний частковий дублікат. Та що Ви таке кажете? У більш ніж 50 мовних розділах Вікіпедії ці дві статті існують як зовсім окремі, і тільки ось у українському розділі місцеві суперфахівці пропонують об`єднання. Serg7255 15:09, 10 вересня 2011 (UTC) І для чого тоді було 130Кб обговорення на цю тему, якщо ви і так усе знаєте краще за інших... А, ну і, звісно, я теж не фахівець у хімії — NickK 23:47, 7 вересня 2011 (UTC) Ну що ти образився, як дитина. Я навів приклади подвійних стандартів на даний час. Тут і зараз. Це є НЕДОБРЕ, я так думаю. А стосовно статті - що заважає їй бути вибраною? Можливість моєї невеличкої перемоги у суперечці? Не будьмо дітваками. Я від того пихатим царем-королем не стану. Маю щеплення на все життя. Ми працюємо задурно на благо спільної мети - нести вільне знання, а не гризтися поміж себе через особисті уподобання. Якщо ж я не правий, то давай пропишемо для кухонної солі в УкрВікі особливий статус і жодних проблем. Знімемо хлорид натрію з доброї і закриємо тему, аби не робити бучу --Helgi 00:06, 8 вересня 2011 (UTC) Подвійні стандарти? Єй! Скільки разів у статті цю сполуку називають по-народному, просто «сіль»? А скільки наговорили проти такого перейменування статті Кухонна сіль. І було воно треба? ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:10, 8 вересня 2011 (UTC) per NickK--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 23:04, 7 вересня 2011 (UTC) ти не мені "солиш", а УкрВікі. Проте, можливо, японські закарлючки хотіли сказати, що японський хлорид натрію суттєво відрізняється від українського і тим більше від російського --Helgi 16:20, 8 вересня 2011 (UTC) можна вкинути дрічку соли, чи дьогтю, — стаття недостатньо ілюстрована. Хотів би бачити сяку-таку інфорграфіку чи історичні світлини видобування/транспортування абощо.--Albedo 19:50, 8 вересня 2011 (UTC) Ігоре, не наглій :) У статті достатньо фоток і зображень. Як маєш зображення по темі додай до галереї --Helgi 14:31, 9 вересня 2011 (UTC) Не скрізь проставлені джерела. --Сіверян 07:07, 9 вересня 2011 (UTC) А конкретно? Де саме? --Helgi 14:31, 9 вересня 2011 (UTC) А конкретно, там де стоїть шаблон {{джерело?}}. До того ж у статті проставлені не скрізь знаки пунктуації (хоча б розділи: Цікаві факти та У культурі). --Сіверян 14:51, 9 вересня 2011 (UTC) Дякую за зауваження - вказав посилання. З пунктуацією в мене погано. Бачите помилки - сміло виправляйте, це НЕ МОЯ стаття, а НАША --Helgi 15:11, 9 вересня 2011 (UTC) «Хлорид натрію у культурі»? Оце то да! Як можна писати про роль і місце хімічної сполуки, саме під її науковою хімічною назвою, у культурі? Це ж безглуздя якесь, вибачте. У культурі деяку роль посідає сіль. І справа тут, питання тут зовсім не хімічне (чи є сіль 100% хлоридом натрію, чи ні?), а саме лінгвістичне і стилістичне, бо у культурі, звісно, грають роль і деякі хімічні сполуки (наприклад, етиловий спирт), але ж не під своїми науковими хімічними назвами! У культурі грає роль не етиловий спирт, а водка, не хлорид натрію, а кухонна сіль. Розумієте, до чого я веду? Я веду до того, що стаття написана як про хлорид натрію, так і про кухонну сіль упереміш. Хіба це годиться - така мішанина у концепції? Я би, наприклад, поки автор статті не розібрався би з концепцією, не розібрався би - про що, власне кажучи, він пише - про хлорид натрію, чи про сіль, статті і статусу доброї не давав. Це ж нонсенс — «добра стаття» з мішаниною, з нерозумінням автором самої концепції. (У росіян, наприклад, дві статті зовсім розділені - ru:Хлорид натрия та ru:Поваренная соль, і ніхто там не додумався писати у першій статті про кухонну сіль. А у Вас — підрозділ про перше, підрозділ про друге, підрозділ про перше, підрозділ про друге... Мішанина.) Serg7255 14:59, 10 вересня 2011 (UTC) А Ви, шановний, розумієте "концепцію"? Чи як у відомому анекдоті "жінко - концепція змінилась"? Ви знаєте, чим відрізняються поняття сіль і хлорид натрію? Мішанина у Вас в голові, а не в статті. Там все чітко і ясно розжовано. І що означає Ваш вираз "Оце то да!" це як розуміти? --Helgi 18:49, 10 вересня 2011 (UTC) «Сіль - хлорид натрію плюс завжди присутні на практиці домішки. «Пищевая соль, добываемая различными способами и в различных местах, одинаково «соленая», но имеет некоторые отличия вкусового характера из-за примесей. Так, испанская соль отличается от германской и российской.»http://kuking.net/8_1105.htm «Масова частка хлористого натрію, % - 99.5 (екстра), 98.2 (вищій), 97.5 (перший), 97.0 (другий).» http://www.produkty.com.ua/gosti/dstu-3583-97-sol-povarennaya-pischevaya.-chast-1.html (Порівняйте - гідрокарбонат натрію = сода харчова (без домішок у 1-3%)). Але, думаю, що причина того, що у 50 мовних розділах присутні дві окремі статті (сіль та хлорид натрію) — не тільки ці домішки, а те, що, наприклад, у зрівнянні із содою харчовою сіль використовується у побуті (зокрема - у харчуванні) набагато ширше. Отож, поєднувати статті немає ніяких підстав, як, відповідно, і немає ніяких підстав описувати у статті «хлорид натрію» все, що стосується застосуванння солі у побуті, її ролі у культурі та ін. Serg7255 20:10, 10 вересня 2011 (UTC) Потребує відшліфування на вибрану статтю: отака зараз собі "добра" — ні краща, ні гірша. Бракує енциклопедичного стилю...--лк 15:47, 15 вересня 2011 (UTC) Автор слушно завважив: "За час існування як добра змінилась незначно." Це ж не горілка, що, постоявши в дубовій бочці, сама від себе вибраною стає...--лк 15:51, 15 вересня 2011 (UTC) Жодної реакції за стільки часу... --Alex-engraver 22:31, 14 листопада 2011 (UTC)  Утримуюсь: # Допоки є невирішене... Є абзац, що починається з «Тому для отримання гідроксиду натрію застосовують діафрагму і відповідний метод отримання NaOH називають діафрагмовим.» Чому в ньому мова йде про гідрооксид, а не сіль, власне? --Alex-engraver 19:03, 16 жовтня 2011 (UTC) Чому абзаци у розділах «Структура», «Біологічна функція», «У культурі» не мають посилань? Непідтвердження інформації для мене є достатнім приводом голосувати проти, більшим, ніж висловені вище зауваження. --Alex-engraver 19:03, 16 жовтня 2011 (UTC) У якості побажання: чи можна якось прибити цікаві факти рознізши інформацію у відповідні розділи як потенційно безрозмірний розділ для малозначущої та неенциклопедичної інформації? Не кажучи вже про те, що деякі пункти в них треба терміново викидати без АД. --Alex-engraver 19:03, 16 жовтня 2011 (UTC) Як на мій погляд, стаття Кухонна сіль плаче, проситься бути об'єднаною з номінантом, бо не містить нетривіальної інформації, якої не можна внести до номінанта. Хоча саме це може й не є аргументом проти. --Alex-engraver 19:03, 16 жовтня 2011 (UTC) Особлива думка: А можна джерело на ось це «Вміст хлориду натрію в навколоплідних водах в матці вагітної жінки приблизно такий самий, як в середньому по світовому океану»? Ніде не можу знайти який саме там вміст.--Zlir'a 09:48, 13 вересня 2011 (UTC) Підсумок: Статті надано статус вибраної за рішенням спільноти. --Вальдимар 13:24, 10 грудня 2011 (UTC)

А хіба це не хімічна сполука? --Дядько Ігор 21:41, 6 листопада 2010 (UTC)

Термін речовина, а точніше хімічна речовина, включає в себе хімічні сполуки (синонім: складні речовини) поряд з простими речовинами. Можна і речовина писати, і хімічна сполука. --Pavlo Chemist 22:25, 6 листопада 2010 (UTC)

Ок, скажу, що не подобається. Як на мене, це хімічна речовина, іонний кристал, складений із аніонів та катіонів, з ГЦК структурою. Кристал прозорий, а не білий (див. фото). При розчиненні дисоціює. Тобто, маючи багато статей про сіль у її різних варіантах, ця стаття мала б зосередитися в основному на хімічних та фізичних властивостях. --Дядько Ігор 06:53, 7 листопада 2010 (UTC)

Категорично не згоден з останнім реченням посту Дядько Ігор. Якщо пишемо про хімічну речовину, в даному випадку про хлорид натрію, то ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА стаття має розкривати усі аспекти поняття, а не тільки хім чи фізвластивості. Це думка геолога-геохіміка --Helgi 16:22, 7 листопада 2010 (UTC)

З огляду на те що стаття Кухонна сіль починається з "Кухонна сіль — це хлорид натрію" - ви праві. Але є ще морська кухонна сіль, йодована, очищена там, неочищена, екстра, неекстра... Тобто, все що стосується хімії та вдобування - перенести до Хлорид натрію, а все що стосується продукта (бакалії) - асортимент, упаковка, розфасовка - залишити в Кухонна сіль. Не знаю, от, де залишити Вплив на організм людини. Напевно в Хлорид натрію, так само як й потребу в солі в тварин. --Nikkolo 17:52, 7 листопада 2010 (UTC)

Згадав, до речі, факт, який вразив мене ще в школі - швидкість, з якою сіль розчиняється у воді майже не залежить від температури води! --Nikkolo 17:54, 7 листопада 2010 (UTC)

• Спробував врахувати зауваження - розширив визначення. Те що прозора - це правда, це я виправив. Про колір було написано не мною, а я прогавив. Сподіваюся, що визначення не вийшло занадто уточненим та надмірно вікіфікованим... Щодо зусередження на хімічних та фізичних властивостей, то це теж правда, але і інші аспекти теж треба розкривати. --Pavlo Chemist 16:45, 7 листопада 2010 (UTC)

Морська сіль

Нє-нє-нє. Моська сіль це не різновид кам'яної. Це суміш солей (їх там купа), що утворюються при повному випаровуванні морської води. --Helgi 16:26, 7 листопада 2010 (UTC)

Кам'яна сіль це теж певною мірою суміш. Просто в морській їх там набагато більше. Та й виникла кам'яна сіль внаслідок висихання давніх морів, тобто є теж морською, просто дуже старою. Чи я тут помиляюся? Хоча тут дійсно важко сказати, що тоді є різновидом чого... Ну перепишіть речення як Вам здається правильнішим. --Pavlo Chemist 16:45, 7 листопада 2010 (UTC)

Камяна сіль має морське походження, але не є морською сіллю. Це суть важливі речі, бо сильвін, глауберит, карналіт, бішофіт, арагоніт і решта теж є морськими солями. В геохімії кам'яна сіль це порода, яка містить НЕ МЕНШЕ 90% хлориду натрію. Все решта вже не кам'яна сіль, а суміш солей. Для геохімії евапоритів це надважливо, бо за кількістю інших солей в кам'яній реконструюють умови галогенезу. З термінами як з матюками — треба бути обережним --Helgi 20:48, 7 листопада 2010 (UTC)

Виробництво

Яка різниця між соляною ропою та суровицею? То перші два речення у розділі. Чи то одне і те ж?--Babizhet 20:20, 7 листопада 2010 (UTC)

Ропа це розчин хлориду натрію у воді з концентрацією більше 300 г/л. А що таке суровиця я не знаю (мені встидно). Треба спитати у проф. Білецького --Helgi 20:55, 7 листопада 2010 (UTC)

Тут треба би просто узгодити ті два речення за змістом. Успіхів--Babizhet 20:59, 7 листопада 2010 (UTC)

Інші мінерали?

Мінерал, що містить хлорид натрію, називається галітом. - це речення звучить так, ніби крім галіту інших мінералів з хлоридом натрію не існує. Хіба це так? --ПАМПУХ 20:00, 8 листопада 2010 (UTC)

В культурі

Розділ «В культурі» у його теперішньому вигляді не має стосунку до статті, бо заснований на вживанні слова «сіль» (аж ніяк не слів «хлорид натрію»). У культурі це все ж таки різні речі. --Olvin 11:07, 11 листопада 2010 (UTC)

Це одна і та сама речовина. В школі хімію вчили? Чому ставите такі дитячі питання? Спитайте у пересічних людей на вулиці, що таке сіль — 99% відповість, що це ХЛОРИД НАТРІЮ, і лише 1% хитро примружать очі і спитають: «а яка сіль»? Цей відсоток і є науковці, які розуміють суть речей, а не те, що написано на упаковці --Helgi 11:57, 11 листопада 2010 (UTC)

Ну навіщо Ви так: «В школі хімію вчили?». Звісно, вчив. А що-небудь крім хімії ми в школі вивчали? Із мовознавства, наприклад? Адже «хлорид натрію» та «сіль» - це різні слова. Хоч і позначають одну речовину. От тільки у культурі, мабуть, не саму речовину вживають. Ви-ж бо пишете про вживання у культурі слів, виразів, образів.
Та й щодо відсотку людей на вулиці, які асоціюватимуть сіль із хлоридом натрію я не так певен. Добре, аби хоч половина була. --Olvin 12:17, 11 листопада 2010 (UTC)

1)Вибачте, але я вже замучився тут, у вікі пояснювати свою позицію 2)Статті ХЛОРИД НАТРІЮ немає в категорії мовознавство 3)На 100% з Вами згоден — ХЛОРИД НАТРІЮ і сіль — суть різні слова 4) В культурі вживають тривіальну назву хімічної речовини ХЛОРИД НАТРІЮ — сіль, але від цього сіль не перестає бути хлоридом натрію 5)А от це вже наша ПРОБЛЕМА — збільшити відсоток з 50 до 99! Тож до праці! Прополощені рекламою мізки обивателів українських міст і сіл — ось поле грандіозної битви для вікіпедії --Helgi 12:27, 11 листопада 2010 (UTC)

Вибачення прийнято. Забудьмо.
Щодо ж до Вашого твердження, що «... але від цього сіль не перестає бути хлоридом натрію», я можу заперечити: від того, що слова «сіль» та «хлорид натрію» позначають однакову речовину, вони не стають однаковими словами. Це предмет вивчення такої науки як мовознавство (якщо точніше - її галузі, що має назву семантика). Такі слова називають синонімами. Вони можуть відрізнятися сферою застосування, стилістичними відтінками тощо. І вживати одні позначення замість інших не завжди правильно. На що я, власне, і намагаюся звернути Вашу увагу. --Olvin 21:34, 11 листопада 2010 (UTC)

1) від того, що слова «сіль» та «хлорид натрію» позначають однакову речовину, вони не стають однаковими словами — на 100% згодний, однаковими словами не є. 2) З мене хреновий математик, проте спробую: Хлорид натрію завжди = сіль, проте сіль НЕ ЗАВЖДИ = хлорид натрію. Є випадки, коли хлорид калію = сіль, хлорид магнію = сіль тощо. Був тут у нас математик, забув його нік, що оперував математичною логікою в хімічних рівняннях. От до нього би звернутися! 3) Ви абсолютно праві — вживати одні позначення замість інших не завжди правильно, тобто говорити «сіль» замість «хлорид натрію» — допустимо в розмові на кухні, а не в енциклопедії, яка претендує на високе звання «ЗБІРКИ ЗНАНЬ СВІТУ» --Helgi 07:14, 12 листопада 2010 (UTC)

Не завжди можна вживати «хлорид натрію» замість «сіль», навіть якщо маємо на увазі речовину, котра на 99% відсотків (чи й більше) складається із NaCl. Якщо з погляду хімії між вживанням цих слів немає різниці, то з погляду мовознавства вона все одно є. А енциклопедія містить знання не лише з точних наук (хімії, математики тощо), але й гуманітарних (теж-таки мовознавство), у гармонійному поєднанні. Мовно-культурні особливості слова «сіль» слід подавати у статті, яку і названо відповідним словом (тобто, словом «сіль»), а не у статті «хлорид натрію» (синонім слова «сіль»). У статті хлорид натрію варто обмежитися зазначенням, що у побуті його зазвичай називають просто «сіллю». А для більш докладної інформації про вживання слова «сіль» послатися на статтю про відповідне слово. --Olvin 12:59, 12 листопада 2010 (UTC)

1) Не завжди, вірно. Наприклад, не можна сказати «хліб-хлорид натрію», або «пуд хлориду натрію з'їсти». Тут ви праві. А от стаття з назвою «хлорид натрію» МУСИТЬ розкривати УСІ значення потяття і його вживання. І в культурі теж. Тут ви не праві. 2) Підписуйтесь --Helgi 10:11, 12 листопада 2010 (UTC)

Я згоден, що стаття має розкривати всі значення терміну та його вживання. Проте це означає, що стаття має розкривати ще й вживання всіх синонімів (а також омонімів, антонімів, якщо такі є). Так, у статті варто згадати, що вони існують, назвати їх, послатися на відповідні статті, можливо, одним-двома реченнями пояснити особливості вживання (скажімо, відміності від основного терміну статті, щоб не плутали). Але чи потрібно докладно розкривати у статті всі споріднені та пов'язані терміни, а також їх вживання тощо? --Olvin 12:59, 12 листопада 2010 (UTC)

Для синонімів, омонімів і решти -онімів є вікісловник. Саме у вікісловнику мусить докладно розкриватись всі споріднені та пов'язані терміни, а також їх вживання --Helgi 13:10, 12 листопада 2010 (UTC)

До чого тут Вікісловник? От є у Вікіпедії статті:

• про мінерал «галіт»,
• про породу «кам'яна сіль»,
• про хімічну сполуку «хлорид натрію»,
• про харчовий продукт «кухонна сіль»
• і просто «сіль» (зараз це редірект, але на мій погляд тут має бути стаття, присвячена здебільшого культурному спадку та особливостям вживання у мові).

Як на мене, всі ці слова деякою мірою синонімічні і в переважній більшості випадків замість одного з них можна вжити якесь інше (не будь-яке інше, але якесь-та можна). То невже Ви пропонуєте залишити у Вікіпедії лише одну статтю з цього переліку, зібравши туди інформацію з усіх інших? --Olvin 13:31, 13 листопада 2010 (UTC)

Розділи «В культурі» та «Цікаві факти» в тому вигляді як вони зараз є лише псують стаття, може краще їх прибрати? --赤子 10:51, 12 листопада 2010 (UTC)

Що значить псують? Як це? --Helgi 11:39, 12 листопада 2010 (UTC)

Погано написані, ряд фактів невірні. Оскільки в мене особисто натхнення їх переробляти нема, то я й рекомендую їх взагалі забрати. Зараз вони надають хорошій статті попсового присмаку. --赤子 11:43, 12 листопада 2010 (UTC)

Але на вибрану обов'язково треба будуть розділи про історичне значення солі як свого часу чи не єдиного консерванту та одного з небагатьох зовнішніх продуктів необхідних в умовах натурального господарства, а також про значення солі в культурі, чого варті лише вирази «сіль землі», «пуд солі з'їсти» тощо

— це Ваші слова, я тільки виконав ваше побажання. Стосовно «погано написано» — покращіть (відмовка про відсутність натхнення не канає). Стосовно невірних фактів — конкретно, який факт невірний (з аргументацією на АД) --Helgi 11:47, 12 листопада 2010 (UTC)

Про домішки

Вельмишановне панство наскільки мну вчило хімію Бром не живе як окремий атом, брома обєднуються в молекули Br2, а ще чомусь мені здається, що в даному випадку домішки мали би бути йонами (Ну не вірю я в те, що калій так довго може жити в чистому виглюді), і тому доречним би було розставити ступені окислення. Осьо лишень ми не знаємо який наприклад йон мангану Mn+2, Mn+3, Mn+4, Mn+6, Mn+7, ну з рештою все значно простіше. То лише особиста думка і слід би було подіставати геохіміків. І ще одне, сульфати чи сульфіти? Казали мені мама вчи хімію, а я нє, в неті лазив --Habibul 03:12, 14 листопада 2010 (UTC)

В домішках ідеться про хімічні елементи але ж вони не у чистому вигляді знаходяться, тому все вірно. --Sigors 05:45, 14 листопада 2010 (UTC)

На там список домішок дійсно був дивний — частково елементи вказані, частково молекули та залишки молекул/йонів типу NH₃ та SO₃. Причому останній був вікіфікований як триоксид сірки, хоча очевидно, що він там не присутній в чистому вигляді, як і аміак. Це звичка геологів часто виражати склад мінералів в оксидах, типу P₂O₅ для фосфатів... Тому я прибрав всі ці формули залишків і залишив лише згадку про хімічні елементи, оскільки не ясно, до складу яких же саме сполук вони входять. --Pavlo Chemist 08:40, 15 листопада 2010 (UTC)