Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[Користувач:Pavlo1|Pavlo1]] вітаю! Чи не могли б ви на своїй сторінці на фейсбуці розмістити запитання (з пропозиціями людей на посади) до кандидата в Президенти: Якщо ви дійсно незалежний і чесний кандидат і дійсно налаштовані на зміни у країні, чи ви готові обрати людей на ключові посади з переліку нижче перелічених чесних та відповідальних осіб з відповідним вантажем знань та фахом?--Yasnodark (обговорення) 16:58, 18 квітня 2019 (UTC)[відповісти]


Генеральний прокурор України
  1. Сірий Микола Іванович 12
  2. Шишкін Віктор Іванович 3
  3. Сакварелідзе Давид Георгійович 4
  4. Шабунін Віталій Вікторович 5
Міністр закордонних справ:
  1. Сергеєв Юрій Анатолійович міністр закордонних справ 56
  2. Яременко Богдан Васильович 7
  3. Немиря Григорій Михайлович 8
  4. Гопко Ганна Миколаївна 9
Постійний представник України в ООН:
  1. Безсмертний Роман Петрович 1011
  2. Грищенко Костянтин Іванович 1213
  3. Тарасюк Борис Іванович 14
  4. Лубківський Маркіян Романович 15 16
Міністр національної безпеки та оборони:
  1. Жданов Олег 17
  2. Романенко Ігор Олександрович 18
  3. Поляков Леонід Ігорович 19
  4. Апаршин Іван Михайлович 20
Начальник Генерального штабу збройних сил України:
  1. Гордійчук Ігор Володимирович 2122
  2. Забродський Михайло Віталійович 23 24
  3. Шаптала Сергій Олександрович 2526
  4. Руснак Іван Степанович 27
Секретар Ради національної безпеки та оборони:
  1. Арестович Олексій Миколайович 29 3031
  2. Кабаненко Ігор Васильович 32 3233
  3. Тимчук Дмитро Борисович 34
  4. Бадрак Валентин Володимирович 35
Голова Служби безпеки України:
  1. Старіков Олег Іванович 36 37
  2. Трепак Віктор Миколайович 38
  3. Ягун Віктор Миколайович 39
  4. Маломуж Микола Григорович 40
Прем'єр-міністр України:
  1. Сотник Олена Сергіївна 42
  2. Савченко Олександр Володимирович 4344
  3. Гриценко Анатолій Степанович 44
  4. Лановий Володимир Тимофійович 4546
Голова Антимонопольного комітету:
  1. Кучеренко Олексій Юрійович 47
  2. Пинзеник Віктор Михайлович 48
  3. Катеринчук Микола Дмитрович 49
  4. Острікова Тетяна Георгіївна 50 50
Голова Національної комісії з питань енергетики:
  1. Корольчук Юрій Миронович 51
  2. Герус Андрій Михайлович (НКРЄ-КП) 52 5354
  3. Землянський Валентин Валентинович 55
  4. Рябцев Геннадій Леонідович 5657
Міністр інформаційної політики та проблем окупованих територій:
  1. Доній Олександр Сергійович 58 59
  2. Куликов Андрій Вікторович 60 6061
  3. Казанський Денис 62
  4. Мацука Олексій Віталійович 63
А може і до гаранта.



І запитання до гаранта:

  • Чи вже змінила ваша невістка, дружина вашого старшого сина, російський паспорт на український[1][2][3] і якщо це сталося, то чи були дотримані усі процедури і чи не вважаєте ви несправедливим, що ваша родичка отримала українське громадянство швидше за сотень оборонців України, яких ви одного за одним депортуєте до країн, де на них чекають тортури та ув'язнення[4][5] і що ви відчували коли незаконно позбавляли українського паспорту громадянина Саакашвілі, що вчився та служив в армії в Україні, голосував за незалежність України та був учасників трьох революційних Майданів.
  • Як так сталося, що ваш молодший син на третьому році війни фотографується у футболці з надписом "Russia" і чи він досі лишається шанувальником країни-агресора та чому взагалі він перебував на той час в Англії, а не навчався, як усі пересічні громадяни України, в Україні?[6][7]
  • І чи ви вже освоїли 1 мільярд грошей платників податків, що були закладені до Держбюджету до ашого іменного фонду?[8]
  • Чи ви вважаєте за нормальне зривати людей на мітингах капелюхи, щипати за носа чи у відповідь на запитання про боротьбу з корупцією посилати їх до церкви[9][10][11][12][13][14][15]
  • Де вам гарніше відпочивається під час війни на Мальдівах чи на вашій незадекларованій віллі в Іспанії?[16][17] І чи не дивно, що після вашого відвідання Криму його було окуповано, при вашій іннаугурації впав та вронив зброю абсолютно здоровий солдат[18], так само як і у березні 2018 року[19] і того ж року в Австрії та на день Незалежності [20][21], після вашого відпочинку на Мальдивах стався військовий переворот[22][23], після відкриття вами найкращого за вашими словами дитячого табору "Вікторія" він згорів[24][25][26] і там загинули діти через погану проводку, так само як після вашої поїздки до Парижу згоріла легендарна святина - Собор Паризької Богоматері[27]. І чи потрібен українцям такий президент-бідоносець?
  • Скільки ще котлів має бути створено (окрім Зеленопільського, Ізваринського, Іловайського, Дебальцівського) і скільки складів вибухнути (окрім Артемівського, Маріупольського, Сватівського, Балаклійського, Криворізького, Калинівського, Лозівського та Ічнянського), аби ви все ж звільнили призначоного вами Начальника Генерального штабу ЗСУ[28][29][30][31][32]
  • Чому ви призначили своїм представником президента у ВР, а потім головою фракції БПП у парламенті шефа терориста Безлера[33][34][35] і яким чином взагалі громадянин Г. опинився у вашому списку і чому так глибоко занурений, якщо ви йому настільки довіряєте?
  • Чому одразу після обрання вас президентом країни ви призначили головою адміністрації президента лютого українофоба, що не визнавав а української мовою права на життя та скупивши цілу низку україномовних ЗМІ перетворив їх на російськомовні через псевдозбитковість[36][37]
  • Чому ви призначили міністром закордонних справ України росіянина, народженого в РФ, що до того ж є зятем генерала збройних сил РФ, нагородженого медаллю « За захоплення Криму»[38]
  • Чому ви призначили міністром оборони України, до цього — командувачем Нацгвардії генерала внутрішніх військ, що приганяв внутрішні війська на Майдан та координував їх дії у протистоянні з народом України під час кривавих подій на Євромайдані[39]
  • Чому ви призначили заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України і командувач Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України брата колаборанта, що станом на 2017 рік працював керівником групи організації та обліку процесу інвестування Пенсійного фонду країни-агресора у Республіці Крим, а ще раніше в загарбаній філії Ощадбанку[40]
  • Чому ви призначили головою Служби безпеки України батька людини, що виступав на боці звинувачення на каральних процесах проти майданівців під час Євромайдану[41][42][43][44][45]
  • Чому ви призначили ВО голови Контрозвідки, а до того першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України і начальником Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області і начальником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України володаря незадекларованих маєтків, що має близькі родинні зв`язки з громадянами країни-агресора[46][47][48][49][50][51]
  • Чому ви призначили Постійним і повноважним представником України в ООН потомственного комуніста і сина відомого українофоба та колишнього члена політбюро ЦК КПУ, замінивши блискучого дипломата Юрія Сергеєва. Адже при ньому кількість країн, що підтримує Україну в ООн зменшилася зі 100 до 66 країн, а РФ підтримують країни з населенням у 3, 5 млрд людей[52][53][54][55][56][57]
  • Чи не таким саме чином ви даєте відсіч українському агресору? Чи не обмовочка за Фрейдом у вас сталася у Жовкві?[58][59][60][61][62][63][64]
  • Чому ви призначили першим заступником голови фракції свого армійського товариша та одного з ключових ваших бізнес-партнерів , і яким чином він за вашого президентства став володарем найбільших у Європі літієвих родовищ та тіньовим куратором Одеського припортового заводу[65][66][67][68][69][70][71][72][73], і чому досі в Україні не збудовано тоді заводу зі створення літієвих акумуляторів та досі не проданий Одеський припортовий, при тому, що ціна за якою ви намагалися його продати вчетверо нижча за ту ціну за якою його купив Ігор Коломойський і та угода була пізніше визнана недійсною через занижену ціну?
  • Чому перший міністр енергетики Володимир Демчишин обраний за квотою БПП юридично визнав Криму частиною РФ (Кримським Федеральним округом), постачав туди енергоносії, здав РФ "Чорноморнафтогаз"[74], а друга ваша креатура на цій посаді Ігор Насалик вів перемовини з терористами на окупованих територіях та торгував з ними енергоресурсами "на крові"[75][76][77][78]
  • Чи вас влаштовує діяльність ваших політтехнологів та політконсультантів, зокрема раніше звинуваченого у педофілії громадянина У[79][80][81][82], підписанта листа української інтелігенції на підтримку політики Президента України Віктора Януковича громадянина Ц.[83][84], шовініста та антисеміта громадяна П.[85][86][87] та довіреної особи кандидата на пост Президента України Януковича, керівника його виборчого штабу (за визнання «Пори» переможцем у номінації «Зрадник року») громадянина Ч.[88][89][90]


}}


1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16

17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24,

https://dp.vgorode.ua/news/sobytyia/394863-zelenskyi-predstavyl-svoui-komandu-spysok-y-foto

https://www.liga.net/politics/articles/komanda-zelenskogo-lyudi-avakova-byvshiy-regional-eks-ministry

Не візьметесь за такий запит у фейбуці? Я гадаю він відповість вам.--Yasnodark (обговорення) 16:58, 18 квітня 2019 (UTC)[відповісти]


şəklin izahı = Ukraynalılar
(Українці/Ukrayintsi) ümumi sayı = 45 000 000 ərazi1 = Україна Україна sayı1 = 37 541 693 ref1 = (2001)[91] ərazi2 = Росія Росія sayı2 = 1 927 988 ref2 = (2010)[92] ərazi3 = Канада Канада sayı3 = ref3 = ərazi4 = США США sayı4 = ref4 = ərazi5 = Бразилія Бразилія sayı5 = ref5 = ərazi6 = Казахстан Казахстан sayı6 = 313 698 ref6 = (2012)[93] ərazi7 = Молдова Молдова sayı7 = ref7 = ərazi8 = Білорусь Білорусь sayı8 = 158 723 ref8 = (2009)Population statistics of Eastern Europe: Ethnic composition of Belarus 2009 ərazi9 = Німеччина Німеччина sayı9 = ref9 = dili = Ukrayna dili dini = Pravoslavlıq qohum xalqlar = Slavyanlar qeyd =

}}


{{Xalq

adı = Ruslar
русские şəkil =

50x60px |50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px
50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px
50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px
50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px
50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px
50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px 50x60px

caption = poptime = şəklin izahı = Ruslar
(Русские/Russkie)

File:1988 CPA 6017.jpg

Добрый день [İstifadəçi:Araz Yaquboglu |Araz Yaquboglu! Скажите, пожалуйста, считается ли статья Ukraynalılar отпатрулированной, и не могли бы в добавленные ссылки в статье добавить описание на азербайджанском. С уважением.--Yasnodark (müzakirə) 15:23, 23 iyun 2016 (UTC)

{{Kansat

kansa = Ukrainalaiset
(українці/ukrajintsi) kuva =

60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px
60x70px

вамимир[ред. код]

Україна

Прапор Герб
Гімн:
Файл:Anthem of Ukraine instrumental.ogg

Ще не вмерла України ні слава, ні воля
Розташування України
Розташування України
Столиця
(та найбільше місто)
Київ
50°27′ пн. ш. 30°30′ сх. д.country H G O
Офіційні мови українська
Форма правління Президентсько-парламентська республіка
 - Президент Олександр Турчинов (в.о.)
 - Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
 - Голова Верховної Ради Олександр Турчинов
Незалежність від СРСР 
 - Проголошено 24 серпня 1991 
 - Референдум 1 грудня 1991 
 - Визнано 26 грудня 1991 
Площа
 - Загалом 603 628 км² (45)
 - Внутр. води 7 % %
Населення
 - оцінка 1 травня 2012  45 393 252[94] (27)
 - Густота 75,6 осіб/км² (118)
ВВП (ПКС) 2007 р., оцінка
 - Повний 1839 млрд грн. (29)
 - На душу населення 39 550 грн. (84)
Валюта Гривня (UAH)
Часовий пояс EET (UTC+3)
Коди ISO 3166 UA / UKR
Домен .ua, .укр
Телефонний код +380

-->

Сценарії геополітичного розвитку України  — гіпотетичний футурологічний прогноз майбутнього розвитку української держави в політичному, соціально-економічному і духовно-моральному аспектах. В основу прогнозу покладені сучасні соціологічні дослідження, в тому числі громадські опитування, думки експертів різних галузей знань, аналіз усіх необхідних складових держави. Оскільки майбутнє — поняття відносне і невизначене кордонами, в ролі необхідного часового відрізка взятий період до 2060 р. (іншими словами, часовий проміжок становить приблизно півстоліття, починаючи від 2010 р.).

У статті йдеться про наступні теми: соціально-економічні варіанти розвитку України (еволюційний, нейтральний, інволюційний шляхи) у світовому масштабі, стан української природи в майбутньому, варіанти майбутнього державного устрою країни, геополітичні вектори розвитку. Основою статті є поєднання наукових (футурологічних) та езотеричних відомостей.

Еволюційний шлях[ред. код]

Еволюційний шлях має на увазі посилення ролі України у внутрішній та зовнішній політиці на основі розуміння сучасної України як теперішньої реалізації Української Держави в історичній вервечці держав: Київська Русь — Галицько-Волинське князівство (королівство) — Гетьманська Україна — Українська Народна Республіка+Західноукраїнська Народна Республіка+Карпатська Україна — Українська Радянська Соціалістична Республіка — Україна.

У 1945 р. Україна стала співзасновником ООН. Місії радянської України при ООН були засновані у Відні, Парижі, Женеві, Нью-Йорку. До 1991 р. Польща, НДР, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Канада, ФРН, США мали консульства в Києві; Болгарія, Куба, Індія і Єгипет — консульства в Одесі. Разом із Російською Федерацією і Білоруссю Україна стала співзасновником СНД, у 2005 р. — співзасновником Співдружності демократичного вибору (СДВ), пізніше — ГУАМ.

Україна здатна стати впливовою регіональною державою-лідером, підвищивши свій авторитет на міжнародній арені: вона вже була обрана головою Комітету Міністрів європейської Ради в 2011-му, а також у головування ОБСЄ. У 2012 р. Україна разом із Польщею приймала футбольний чемпіонат Євро 2012. У 2014 р. Україна планує подати заявку на участь у конкурсі на отримання права на проведення зимових Олімпійських ігор 2022. А 2015 року проводитиме Євробаскет-2015[95].

Україна є членом більше сорока міжнародних організацій і може стати в майбутньому кандидатом до вступу у ЦЕАСТ, НАТО, ЄС.

Країна-наддержава (світова/регіональна)[ред. код]

Треба відзначити сучасні особливості терміна «наддержава». Якщо за часів двополюсного світу під цим словом малася на увазі країна, яка лідирує в основних сферах внутрішньої і зовнішньої політики (економіки), то в XXI ст. такий статус може отримати і країна, яка є лідером у певній сфері — в цьому випадку держава отримує назву «регіональної наддержави» з необхідною заміною першої частини словосполучення. Наприклад, РФ з 2006 р. часто згадується в ЗМІ як «енергетична наддержава»[96], Австралія — як «продовольча наддержава» тощо.

Аграрна наддержава[ред. код]

Після літа 2010 року світова продовольча криза стала темою № 1 для обговорення на урядових рівнях, міжнародних конференціях і наукових з'їздах. Через посуху надзвичайна ситуація була оголошена в сімнадцяти регіонах РФ, в Пакистані потужні мусонні дощі і сильна повінь знищили майже 1.3 млн га зернових посівів.

Вдале розташування України та її багаті природні ресурси можуть допомогти стати їй провідним гравцем на ринку продовольства Близького Сходу і Північної Африки, які сьогодні забезпечують себе продуктами харчування тільки на 25 %.

Чорноземи займають в Україні близько 44 % території (у світі близько 6 %)

Футурологи вважають, що зміна клімату і структури експорту вплинуть на пріоритети аграріїв: скоротяться посівні площі під озимою пшеницею, збільшаться — під кукурудзою, соєю та люцерною, зростуть посіви гороху, сорго, ріпаку, льону олійного та рису. До 2050—2060 рр. Україна може стати найбільшим виробником продуктів харчування у світі, в той час як в АПК працюватимуть лише 10 % населення. На частку експорту сільськогосподарських продуктів припадатиме близько третини всього українського експорту. Розвинена логістика, дешеві корми, інтегровані підприємства з виробництва готової продукції дозволять Україні стати великим гравцем на світовому ринку м'ясних та молочних продуктів. Продукція буде поставлятися в більш ніж 100 країн світу. За словами Олексія Симиренка, керівника агропромислового кооперативу «Симиренко», у майбутньому кліматичний фактор буде стимулювати масове впровадження мінімальних обробок ґрунту: повна автоматизація сільгоспвиробництва в майбутньому неминуча[97].

Для перетворення України на могутню аграрну державу з давніми традиціями землеробства є такі передумови:

  • Родючі ґрунти (Україна володіє третиною світових чорноземів);
  • Сприятливий м'який і вологий клімат (на більшій території України клімат помірно-континентальний, окрім південного берега Криму, де характерний середземноморський тип клімату);
  • Трудові ресурси (станом на 2001 р., у віковому складі частка працездатного населення становить 58.0 %);
  • Вигідне географічне положення (найбільша за територією держава в Європі, що розташована повністю у цій частині світу);
  • Близькість ключових ринків Близького Сходу, Північної Африки, країн колишнього СРСР.

За рахунок підвищення врожайності до середньоєвропейського АПК Україна може більш ніж подвоїти валове виробництво зернових, довівши його до 100 млн тонн на рік. При цьому реальний експорт може становити понад 50 млн тонн.

Для успішного вирішення цього завдання гравцями зернового ринку вже створена потужна транспортно-логістична експортна інфраструктура, яка включає елеватори, дороги, перевалочні пункти в портах тощо. Через усю країну протікає Дніпро, який своїми водами зрошує поля і служить зручною магістраллю для дешевого перевезення врожаю з глибини країни до морських портів. Потужності зернових терміналів становлять 30 млн тонн. Крім того, Україна може експортувати сама і здійснювати реекспорт зернових з інших держав[98].

За прогнозами ООН та Організації економічного співробітництва та розвитку, до 2019 р. за темпами приросту аграрного виробництва Україна випередить Китай, Індію і буде поступатися лише Бразилії[джерело?].

Торгівля продукцією аграрного сектора є важливою складовою національної економіки: кожен четвертий долар надходить в Україну від експорту агропродукції. Загалом держава отримує до $10 млрд від продажу продукції сільського господарства на зовнішні ринки.

Ввечері 24 квітня 2011 р. віце-прем'єр, міністр інфраструктури, Борис Колесніков, говорячи про будівництво доріг в інтерв'ю телеканалу ICTV, зазначив, що погана інфраструктура Україні дісталася від СРСР, але є приклади успішних країн, таких як Об'єднані Арабські Емірати, які «за 20 років зробили диво». На зауваження, що в них є нафта, Колесніков відповів: «Нічого страшного, у нас є пшениця. У нас є сільське господарство — за оцінками світових експертів, за ним майбутнє. Населення Землі зростає швидше, ніж можливості продовольчих компаній»[99].

Пол Іваницький, консультант в галузі сільського господарства: «Україна притягує погляди інвесторів з усіх материків. Коли прийде час, світовий капітал буде мобілізований в найкоротші терміни».

Варіант перетворення України в аграрну наддержаву можливий за умови необхідних інвестицій в аграрну галузь, збалансованому управлінні сільським господарством, перебуванні всіх родючих українських земель в державних руках та раціональному їхньому використанні останніми[джерело?]. Значні перспективи нарощування обсягів зернової торгівлі дає недавній вихід України на ринок далекосхідних країн.

Енергетична наддержава[ред. код]

Експерти круглого столу «Альтернативна енергетика в Україні — проблеми та перспективи», зокрема директор Інституту геологічних наук НАН України Петро Гожик, повідомили: «У нас є розвідані родовища газу. Їх потрібно бурити і освоювати. У нас є одеське і безіменне родовище — 3 млрд кубометрів»[100]. Академік нагадав, що обсяг шахтного газу становить 13 трлн кубометрів (за закордонних оцінками — 20 трлн кубометрів). Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук зазначив, що висока собівартість сланцевого газу не є перешкодою для його освоєння і видобутку: «Ціна в 200—250 доларів за тисячу кубометрів сланцевого газу, з якої починали США, нас цілком влаштовує, бо російський газ коштує ще дорожче».

На думку екс-президента з питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, найперспективнішою в майбутньому буде атомна енергетика. До 2030 р. Україна планує збільшити потужність атомних електростанцій до 29.5 млн КВт — виробництво атомної електроенергії буде збільшено майже у 2,5 рази[101].

Перший віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що за 10 років Україна планує в два рази збільшити видобуток газу, у тому числі, планується підготовка ділянок з видобутку сланцю[102]. А заступник директора департаменту технічної політики НАЕР Олександр Семченко зазначив, що «потенціал України — від 2 до 32 трлн кубометрів сланцевого газу»[103].

Відповідно до думки виконавчого віце-президента Sharp Energy Solution Europe Петера Тіле під час круглого столу в Києві, «масове впровадження фотогальваніки в Україні дозволить зменшити залежність від таких конвенціональних джерел енергії, як газ і вугілля, а так само зменшити споживання ядерної енергії»[104]. А «ринок сонячної енергетики України скоро почне свій стрімкий розвиток і вже через 3-5 років буде не меншим, ніж у деяких країнах Західної Європи»[105].

На прес-конференції в УНІАН експерт з енергетичних питань, голова Української асоціації виробників альтернативного твердого палива, Іван Надєїн, заявив: «Україна має найбільший потенціал з розвитку власних поновлюваних ресурсів енергії. На сьогодні він становить близько 80 млн тонн умовного палива … Це один з найбільших потенціалів в Європі». За його прогнозами, потенціал біоенергетики, який є сьогодні в України, зможе скоротити споживання газу на 15 %. У такому випадку близько 2 млрд грн. додатково надійдуть в економіку.

За оцінками експертів, Україна має великий вітропотенціал (за оптимістичним прогнозом — до 1 млрд кВт). Комплексна програма розвитку вітроенергетики України передбачає потужність вітроелектростанцій (ВЕС) — 16 млн кВт, зокрема, в західному регіоні — 3 млн кВт. Сьогодні потужність ВЕС в Україні становить менше 50 МВт, тоді як загальна потужність усіх електростанцій — 54 млн кВт — у тисячу разів більша.

Космічна наддержава[ред. код]

Космодром «Морський старт» — морська платформа «Одісей»

Сьогодні ДКАУ координує роботу більш 40 підприємств — «Південмаш», КБ «Південне» ім. М. Янгеля, підприємства «Комунар», «Хартрон», «Укркосмос», «Обрій», «Київський радіозавод», мережа науково-дослідних центрів і інститутів, що зосереджені в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Чернігові і Криму. Для керування супутниками в Україні створений єдиний наземний автоматизований комплекс керування (НАКК), який включає центри керування польотами космічних апаратів, прийому наукової інформації, її опрацювання, контролю навігаційного поля і космічного простору.

Основна продукція українських виробників — ракети-носії (від «космічного пікапа» типу «Циклон-3», що бере на борт 600 кг вантажу, до «ваговика» «Зеніт-3SL»), що доставляють супутники на орбіту, використання переустаткованих міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана»), устаткування для потреб космосу (наприклад, завдання по розробці і виробництву систем керування космічними апаратами «Компарус» для МКС «Альфа» виконано на сто відсотків, апаратура радіоуправління зараз відмінно діє в службових модулях МКС «Зоря» і «Зірка» безпосередньо на орбіті.

У ході телепроекту «Розмова з країною» (2011) президент Віктор Янукович заявив про свою впевненість у зміцненні статусу України як світової космічної держави. Був відзначений високий технологічний і виробничий потенціал української космічної галузі, що бере участь і в міжнародних космічних проектах. Особлива увага приділялася проекту створення ракетно-космічного комплексу (РКК) «Циклон-4» на космодромі Алкантара (Бразилія). Вже найближчим часом за допомогою українсько-російської конверсійної ракети-носія «Дніпро» на орбіту повинен бути запущений перший український супутник[106]. У квітні 2011 р. в Єнакієве президент зазначив: «Наші космічні досягнення я розглядаю як локомотив розвитку країни. Участь в космічних програмах — показник інноваційного стану держави, її науково-технічного потенціалу, економічних перспектив і рівня національної безпеки. Це — наш вхідний квиток в престижний клуб високорозвинених країн. Безумовно, космічна галузь — одна з надважливих для України. Це — престиж країни, можливість розвивати новітні технології та отримувати високі дивіденди»[107].

Перспективи української аерокосмонавтики: підраховано, що один вкладений долар в цю галузь у підсумку дає десять. Щорічно ДКАУ укладає до 400 контрактів, заробляючи близько $700 млн, а Україна займає четверте-п'яте місце з надання пускових послуг — на українських ракетних носіях космічні апарати доставляються на орбіту, що приносить у бюджет відчутні кошти. Наприклад, доставка на орбіту за допомогою європейської ракети-носія Ariane коштує близько $100 млн. Україна також виготовляє стикувальні вузли для всіх космічних кораблів, які прилітають на Міжнародну космічну станцію. Участь України в міжнародних космічних проектах: проекти «Дніпро», «Морський старт», «Наземний старт», «Циклон-4», «Таурус-2», «Вега» тощо.

Україна може бути наддержавою в космосі[джерело?]. Вона входить до п'ятірки країн, що володіють завершеним циклом космічних технологій — від виробництва ракетоносіїв до запуску та обслуговування супутників. При належному фінансуванні українці спроможні забезпечити космічну галузь високоякісними бортовими і наземними системами керування, апаратурою командних радіоліній і радіотехнічних систем для супутників.

Військова наддержава[ред. код]

На момент розпаду СРСР, на початок 1992 р., на території України розміщувалося 1240 ядерних боєголовок, 133 стратегічні ракети РС-18, 46 стратегічних ракет РС-22, 564 крилатих ракет для бомбардувальників і близько 3000 одиниць тактичної ядерної зброї. Вони були демонтовані і вивезені в РФ.

Проте згідно з рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Україна досі займає передові позиції у військовому сенсі цих слів — 12 місце в рейтингу найбільших експортерів зброї. За даними інституту, найбільше зброї Україна продає в Азербайджан, Грузію і Китай. Крім цього, Україна є експортером зброї в країни Африки — Південний Судан, Республіку Конго тощо[108].

Керівник Центру аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАСТЗ) Ігор Коротченко повідомив, що Україна займає третє місце в світовому рейтингу експортерів бронемашин на період 20072014 рр[109].

3 червня 2011-го на другому Міжнародному форумі «Українське євроатлантичне майбутнє» представник НАТО в Україні Джеймс Грін заявив: «Військовий потенціал України дуже високий. Важливо ефективно організувати й управляти різними елементами цього потенціалу. Ми робимо багато зусиль, щоб уряди країн НАТО і України активізували таку практику. Мені здається, що люди, які займаються адаптацією оборонного комплексу до НАТО в Україні, працюють найкращим чином».

Наукова наддержава[ред. код]

Деякі експерти вважають, що використовуючи сучасні напрацювання у сфері штучного інтелекту, мікроелектроніки і програмування, до 2050-го Україна може стати світовим центром робототехніки

Андрій Пальчевський, президент фонду «Євролаб», в січні 2011 р. на Першому національному каналі України (програма «Глибинне буріння») сказав: «Парадокс полягає в тому, що Україну у світі сприймають інтелектуально розвиненою країною. А ось ми самі себе такими не вважаємо»[110].

Існують припущення, що використовуючи сучасні напрацювання у сфері штучного інтелекту, мікроелектроніки і програмування, до 2050 р. Україна може стати світовим центром робототехніки, а ще раніше — перетворитися на потужний центр медицини — в першу чергу нейрохірургії з використанням біо- і нанотехнологій[111]. Унікальна перевага може бути отримана за допомогою поєднання досягнень інженерів і реалізації прихованого наукового потенціалу[112].

За останні 10 років харківські фізики першими у світі сфотографували атом[113], дніпропетровський «Південмаш» побудував триступеневу ракету-носій «Зеніт», а київські лікарі створили унікальні препарати, які сповільнюють розвиток ниркових хвороб. Про створення в Інституті надтвердих матеріалів НАН України в 2000 р. нового матеріалу, за твердістю наступного за алмазом, — карбонітріду бору, — у світі дізналися з великим інтересом, адже над цією проблемою працювали вчені багатьох країн протягом десяти років.

Коментуючи очікувані інвестиції у розвиток морської галузі, Андрій Клюєв, Міністр економічного розвитку і торгівлі України зазначив, що перспективи ринку Південно-Східної Азії для українських товарів покращують перспективи проектів розвитку торгового флоту України: «Я впевнений, що Україна має всі можливості відродитися як велика морська держава, використовуючи потенціал галузі кораблебудування». «Відродження кораблебудування — це не просто питання престижу української держави — це запуск масштабної високотехнологічної промисловості. Це нові робочі місця та відродження наукового та освітнього потенціалу. Також це повернення Україні статусу міжнародного морського перевізника. Українські висококласні фахівці повинні ходити під українським прапором, а держава повинна створити для цього всі умови»[114].

Країна Великої Двадцятки (Великої Вісімки)[ред. код]

Докладніше: Економіка України

У доларовому вираженні номінальний ВВП України в 20002006 рр. зростав у середньому на 19 % в рік, збільшившись з $31 млрд у 2000 р. до $106 млрд у 2006-му. У 1999 р. ВВП України на душу населення становив 2.8 % рівня ЄС, у 2005 р. цей показник виріс до 5.7 %.

Саміт лідерів G20 у Вашингтоні 15 листопада 2008 року. Через 10-20 років цей список може поповнити і Україна[115][116]

Провідний експерт Вашингтонського інституту міжнародної економіки ім. Петерсона Андерс Ослунд у 2007 р. спрогнозував, що доларовий номінальний ВВП України може збільшитися в сім разів за десятиліття, і це не межа. До позитивних сторін України, які закладають високий потенціал зростання, експерт назвав низький рівень монетизації і ринкової капіталізації, значні інвестиції в капітал (23 % ВВП), прямі іноземні інвестиції (6 % ВВП), дуже високу частку (66 %) тих, хто навчаються в університетах. На його думку, особливо перспективними є аграрний сектор України і сектор послуг.

За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління 28 квітня 2011 р. Володимира Семиноженка, до 2020 р. експорт ПЗ з України перевищить експорт металу[117].

Президент Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала заявив на зустрічі прем'єр-міністра України Миколи Азарова з представниками ЄБА та представниками дипломатичних установ ЄС, що урядові реформи дозволять Україні до 2020 р. наздогнати країни ЄС за рівнем внутрішнього валового продукту на душу населення[118].

За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу (ITU), Україна посідає 58 місце у світі за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проте експерти відзначають позитивну динаміку комп'ютеризації: Україна досягне європейського рівня також до 2020 р[119].

У червні 2011 р. у ході прес-конференції, присвяченій альтернативній енергетиці в Україні, заступник директора інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України Степан Кудря спрогнозував, що в 2030 р. Україна зможе використовувати 30 % альтернативної енергетики за рахунок джерел поновлюваної енергії: «У 2030 році Україна зможе використовувати 30 % альтернативної енергетики за рахунок джерел відновлюваної енергії. Зараз будується станція альтернативної енергетики в Одеській області на 120 мВт і в Криму планується будівництво станції на 600 мВт. На сьогодні технологічний потенціал станцій становить 98 млн тонн умовного палива, в Україні споживають щорічно близько 200 млн т умовного палива, тобто 50 % ми можемо замінити на альтернативну енергію». Також він додав, що прибуток від розвитку альтернативної енергетики складе близько 91 млн грн. щорічно[120].

Провідний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, щоб позбавити Україну від газової залежності Росії, потрібно впроваджувати енергозберігаючі технології і використовувати альтернативні види енергії: "Зараз частка альтернативних видів енергії в Україні дуже низька — всього близько 2 %, в той час як у середньому в країнах Євросоюзу ця частка сягає 12 % … Якщо створити нормальний інвестиційний клімат і реалізувати проекти поставок скрапленого газу, видобутку шахтного метану, сланцевого газу і газу з Чорноморського шельфу, то десь після 2020 року Україна зможе дозволити собі купувати не більше 5 млрд кубометрів російського газу. А може і взагалі відмовитися від послуг «Газпрому».

Заступник міністра державного майна Республіки Польща Кшиштоф Валенчак зазначив: «Економічний потенціал України колосальний, так само як і потенційне отримання прибутку від вкладень. Ситуація приблизно відповідає тій, що була в Центральній Європі, зокрема — у Польщі, в середині 90-х. Будь-хто, хто вкладав гроші, міг отримати прибуток, який у кілька разів перевищує вкладення. Економічний потенціал України можна описати двома словами — „сплячий гігант“. І коли гігант прокинеться — а це станеться поза всякими сумнівами, це справа часу, — всі, хто вкладає гроші в Україну сьогодні, отримає дивіденди»[121].

Статистика[ред. код]

Сильні сторони[ред. код]

  • Україна входить у число провідних мінерально-сировинних держав світу, займає 0,4 % земної суші, де проживає 0,8 % населення планети, і має в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу. В Україні розвідано 20 000 родовищ та проявів 111 видів корисних копалин — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні. З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду тощо. За запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна наприкінці XX ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу;
  • Україна входить до числа країн, які можуть розробити ядерну зброю після прийняття необхідного політичного рішення;
  • За якісним складом і продуктивності сільгоспугідь Україна вважається однією з найбагатших країн світу. Окремим перспективним напрямом, який неможливо реалізувати в іншому місці Європи, є виробництво органічної продукції, потреба в якій постійно зростає. Україна перебуває серед лідерів на світовому ринку зерна: за підсумками 2009—2010 маркетингового року вона вийшла на третє місце у світі по експорту зернових і займає близько 9 % ринку. Попереду неї тільки США і Європейський союз. Україна є безумовним лідером з експорту ячменю і соняшникової олії, займає четверте місце з експорту кукурудзи;
  • Індекс розвитку людського потенціалу в Україні вище, ніж в цілому по світу (2007), а індекс освіти — один з найвищих. За рівнем освіти громадян Україна випереджає Швейцарію, Великобританію і Японію (2008);
  • Україна займає 7 місце за за туристичними відвідуваннями, 5 — за довжиною магістральних трубопроводів, 8 — за відсотком культивованих земель, 3 — за відсотком орних земель, 13, 18 і 28 позиції з виробництва вугілля, електроенергії і цементу, входить до п'ятірки країн-розробників програмного забезпечення по аутсорсинговим схемам;
  • Україна є єдиною з колишніх радянських республік, котра не погодилася при розподілі зарубіжних активів СРСР на так званий «нульовий варіант»[122].
  • Україна займає передові позиції у ядерній енергетиці.

Слабкі сторони[ред. код]

Треба зазначити, що рейтинги політичних та економічних свобод — це рейтинги не України, а української влади.

Нейтральний шлях[ред. код]

Країна з перехідною економікою[ред. код]

Країни з перехідною економікою — це 28 держав центральної та східної Європи, Закавказзя та Середньої Азії, які здійснюють з кінця 1980-х — початку 1990-х рр. перехід від командно-адміністративної до змішаної економіки. Вони виникли у зв'язку з розпадом світової соціалістичної системи і ліквідації ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Станом на 2011 р. Україна входить до числа країн з перехідною економікою. Нейтральний шлях має на увазі незмінність соціально-економічного становища до 2060 р., що являє собою наймалоймовірніший сценарій, оскільки глобалізація, політична, економічна і духовно-моральна еволюції неодмінно зачеплять країну в наступні десятиліття. Іншими словами, ймовірність того, що через півстоліття Україна залишиться в списку країн з перехідною економікою, є низькою[джерело?]. Світові процеси неодмінно змусять її рухатися по еволюційному або інволюційному шляху.

Інволюційний шлях[ред. код]

Країна третього світу[ред. код]

Третій світ — слаборозвинені в економічному відношенні країни світу. Термін з'явився після Другої світової війни для позначення країн, які не хотіли повністю залежати від одного або двох протиборчих блоків — західного чи соціалістичного.

Гіпотетично ймовірність перетворення України на країну третього світу вища ніж її зупинка в списку країн з перехідною економікою[джерело?], оскільки має на увазі під собою інволюційний шлях, про що було сказано в попередньому розділі. Сценарій «третього світу» можливий у разі повної нереалізації потенціалу України в багатьох сферах, негативного впливу глобалізаційних процесів, нездатності конкуренції з сусідніми країнами тощо.

Розпад країни[ред. код]

Згідно з опитуванням 2008 р. Інституту Горшеніна, близько половини українців — 46.6 % — вважають найбільшою небезпекою України в найближчому майбутньому економічні конфлікти з іншими країнами, 22.1 % — розпад держави.

Ставлення до історії УПА в українському суспільстві впродовж років незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і протилежним (німецькі колаборанти): сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох[джерело?] сторін

Варіанти розпаду країни:

  • Два регіони — Захід і Схід України;

Характерний приклад — Вибори Президента України 2004, Вибори Президента України 2010 рр.

  • Три регіони — Захід, Центр і Схід України;

Інколи виділяють Центральну Україну як «золоту середину» між Сходом і Заходом.

Характерний приклад — Парламентські вибори в Україні 2007 р.

  • Чотири регіони — Захід, Схід, Центр України і АРК;

У третьому сценарії інколи виділяється Автономна Республіка Крим як окрема територіальна одиниця.

  • Багаторегіональна роздрібненість — по областях, більше двадцяти держутворень;

Характерний приклад — Українська революція 1917-1921 рр.

Аргументи «за»

Найбільш мусована тема в україно- та російськомовних ЗМІ. Основною причиною політичних, економічних і культурних розбіжностей між Східною і Західною Україною є поділ України по Дніпру між Річчю Посполитою та Московською державою без погодження з українською владою під час Андрусівського перемир'я 1667 р. і Вічного миру 1686 р. Понад 300 років обидві частини території сучасної України були відокремлені від одне одної (1667—1991) і перебували під контролем інших країн. Період Радянського Союзу можна не враховувати, оскільки вся Україна опинилася під владою і впливом іншої держави, що не сконсолідувало радянських українців — про це свідчать сучасні політичні і соціальні настрої в суспільстві.

Політичний радикалізм та екстремізм стають ґрунтом для появи сепаратизму, посилюють руйнівні тенденції в суспільстві. Суперечності історичного контексту часто використовують у власних цілях різні політичні сили. Останнім найсвіжішим прикладом зіткнення інтересів є події 9 травня 2011 р. у Львові. Радикальний націоналізм, який, зокрема, властивий ВО «Свобода», пересікся з інтересами проросійських партій «Русь» і «Русское единство», що привело до конфлікту як у середині країни, так і за її межами[123].

  • Суперечності в мовному контексті — проблема російської мови в Україні;
Ще один типовий приклад. Полярність двох точок зору щодо НАТО — агресивний військовий блок чи система колективної оборони

Згідно з опитуванням 2004 р. Київським міжнародним інститутом соціології, російська мова використовується вдома 43-46 % населення України. За даними опитування, проведеного компанією Research & Branding Group, 68 % громадян України вільно володіють російською мовою (українською — 57 %). Найбільшого поширення російська мова отримала в східних і південних регіонах[124].

  • Важка економічна ситуація в Україні + демографічна проблема;

Україна вважалася при СРСР індустріально-аграрною країною, однак починаючи з 1992 р. мала місце прогресивна деіндустріалізація, що прийняла в області високотехнологічних виробництв і машинобудування тотальний характер. У дещо кращому становищі опинилися металургійні, хімічні та інші енергоємні виробництва з низькою додатковою вартістю, що зберегли конкурентоспроможність на світовому ринку завдяки пільговим російським цінам на енергоносії. Галузями промисловості, які поки що в тій чи іншій мірі працюють, є металургія, енергетика (маються атомні електростанції і цілий каскад гідроелектростанцій на річці Дніпро), хімічна і гірничодобувна промисловість (видобуток вугілля, руди) тощо.

Протягом першого кварталу 2011 р. обсяг ВЗБ України збільшився на 3,1 млрд доларів (на 2,7 %) і станом на 1 квітня 2011 р. досяг 120,5 млрд доларів (84,1 % від ВВП)[125].

За прогнозами Організації Об'єднаних Націй, чисельність населення України до 2050 р. складе 30 млн осіб. Про це під час публічної презентації національного проекту «Нове життя» повідомила голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я, народний депутат Тетяна Бахтєєва[126]. Як зазначила Бахтеєва, прогнози українських демографів в цьому питанні оптимістичніші — у 2050 р. кількість українців складатиме 36 млн. За прогнозами Інституту демографії, до 2025 р. Україну заселять африканці й азіати. У переважній більшості, «кольорові» українці будуть жити в Центральній Україні[127].

Файл:Session VRU 27042010.jpg
Політичний негатив в Україні є однією з найважливіших проблем

Кримський регіон віддавна є геополітичною проблемою України. Економічні проблеми поглибили прірву розвитку між автономією та державою в цілому. Насильницьке нав'язування певних ідеологем, не розв'язане питання з землею для кримських татар призвело до нагнітання обстановки у Криму. Кримські татари є організованою етнічною меншиною, яка спільно відповідає на виклики сьогодення і завжди відстоює свої права.

За даними всеукраїнського перепису (2001) населення АРК становило 2 024 056 осіб, з них 58,5 % росіян, 24,3 % українців, 12,1 % кримських татар, 1,4 % білорусів тощо. Українську мову вважали рідною 10,1 % населення АРК, російську мову — 77,0 %, кримськотатарську — 11,4 %[128].

Перераховані вище чинники спричинили фундамент для появи проросійських сепаратистських рухів. Вони почали заявляти про постійні утиски російської меншини особливо у гуманітарній сфері. Проте кримський сепаратизм зводиться до популістських політичних гасел і залишається на регіональному рівні.

Вирішенню питання з Кримом сприятимуть три тези: відновлення потужної економічної підтримки кримського півострова, вирішення земельного питання задля запобіганню етнічних сутичок, інтеграція Криму в український культурний та ціннісний простір.

Закарпаття. Підтримка «русинського руху» жевріє завдяки маргінальним проросійським партіям та церковникам Московського Патріархату. Зваживши усі моменти цього питання стає очевидним, що державі треба припиняти канали фінансування таких популістських рухів.

Сепаратизм в Україні залишається на зародковому рівні, чому сприяє гнучка зовнішня і внутрішня політика країни. Але у разі нехтування керівними органами джерел виникнення автономістських рухів, це питання може постати з новою силою.

Зовнішній вплив на деструкційні процеси в Україні. Важливою проблемою останнім часом стала роздача паспортів сусідніх держав у прикордонних областях — Чернівецькій та Одеській (паспортів Румунії[129]), та Криму (Російської Федерації). Українським законодавством офіційно заборонено подвійне громадянство, але норми про встановлення відповідальності за це порушення відсутні. Спеціалісти наголошують, що формально можна зрозуміти громадян України, які користуються нагодою оформлення паспорту для безперешкодного просування теренами ЄС або задля безпроблемного виїзду на заробітки до РФ. І керівництво країни має вирішувати цю проблему (крім адміністративної сторони) підвищенням рівня добробуту українських громадян.

Експерти вважають, що деякі кола Угорщини, певні сили у Словаччині й Польщі претендують повністю або на частину Закарпаття, спонсуючи джерела українського сепаратизму, провокують конфронтацію між місцевим українським та іншим типом населенням.

Проте необхідно зазначити, що найбільшу небезпеку можуть створити деякі політичні кола Румунії і Росії. Наприклад, міжнародні експерти вже кілька років попереджають про можливий початок процедури анексії своїх «споконвічних територій» з боку Румунської держави. Заступник директора Американського інституту в Україні (АІУ) Джеймс Джордж Джатрас і доктор Срджа Тріфковіч зробили наголос на наступному: «Те, як офіційний Бухарест формулює сьогодні культурні уявлення, національні цілі і державні інтереси Румунії, робить цю країну найбільш ворожим і потенційно небезпечним сусідом України, Молдови та інших сусідніх країн»[130]. Врешті-решт, ще з початком Німецько-радянської війни Румунія почала розширюватися і в ході німецького наступу вглиб Радянського Союзу в румунській пресі писалося про можливу передачу Румунії територій до Дніпра, а у газеті «Курентул» був виданий матеріал, в якому писалося про необхідність розширити територію держави до Уральських гір і забезпечити створення «Румунської імперії до воріт Азії». У цьому випадку концепція «Великої Румунії» чимось нагадує концепцію «Великого Китаю».

Дестабілізація з російської сторони найчастіше йде через тиск у зовнішній політиці (відкритий газовий шантаж у випадку самостійної політики України з іншими країнами, проблема російської мови в Україні, кримське питання, російський флот у Криму, підтримка федералізації України тощо) або у фінансуванні чи підтримці проросійських українських партій.

Аргументи «проти»

Однозначне ставлення до минулого країни — це дійсно невирішене питання. Дискусії на цю тему часто ведуться на підвищених тонах, однак, громадяни України, незалежно від етнічної приналежності, одностайні щодо сьогодення і майбутнього своєї молодої демократичної держави. Українські громадяни, еліти і лідери рішуче прагнуть до унітарної системи, цивільного підходу в питаннях національності, державності, мовної толерантності, про що свідчать численні опитування останніх років.

Згідно з опитуванням, проведеним у лютому 2010 р., жителі Східної та Західної України однаково хочуть поліпшення відносин з РФ. Але при цьому тільки 12,5 % хотіли б, щоб спільно з РФ приймалися закони і тільки 7,6 % хотіли б, щоб Україна увійшла до складу Росії, і в цих країнах був спільний уряд. У той же час переважна більшість жителів України одностайні в тому, що головна проблема країни, яку слідують вирішувати перш за все, — це слабка економіка.

  • Суперечності в мовному контексті — проблема російської мови в Україні;

Хоча згідно з опитуванням КМІС 2004 р., російська мова використовується вдома 43-46 % населення України, за даними Всеукраїнського перепису 2001 р., її назвали рідною тільки 29.6 % жителів України

Попри особливий статус російської мови в Україні, вона турбує українців менше, ніж ціни й безробіття. Проблема насильницької українізації та витіснення російської мови непокоїть менше 5 % українців. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного GfK Ukraine в березні 2010 р. Гліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine: «Результати опитування підтверджують, що політичні сили лише спекулюють на мовному та національному питаннях, тоді як справжні вимоги громадян до влади — приборкати зростання цін та забезпечити робочі місця»[131].

Російською мовою вдома розмовляють майже 47 % українців, проте 74 % вважають, що кожен громадянин країни повинен знати українську мову. Такі дані річної програми соціологічних досліджень «Проект країни», представлені Київським інститутом проблем управління імені Горшеніна. Незважаючи на двомовність суспільства, українці прагнуть володіти державною мовою[132].

Соціальні проблеми турбують населення України більше, ніж відносини з Росією, ЄС, НАТО, питання мови та нової Конституції. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Політична ситуація в Україні на сучасному етапі — політико-соціологічний погляд», проведеного Українською академією політичних наук спільно зі Всеукраїнською соціологічною службою у 2009 р. Відповідно до результатів дослідження, 63.7 % жителів столичної області найбільше з життєвих проблем непокоїть питання зростання цін. 54.8 % занепокоєні низьким рівнем зарплат і пенсій, а 42.3 % — зростанням безробіття. На четвертому місці — питання політичної нестабільності в країні (37.7 %). Лише 18-те місце посіло питання відносин з Росією (7,8 %). Стільки ж відсотків опитаних турбує й питання непрофесіоналізму представників місцевих органів влади. В самому кінці списку розташувались питання вступу України до ЄС та НАТО (4 %), надання російській мові статусу офіційної (3,9 %), прийняття нової Конституції (3,8 %), єдність Західної та Східної України (3.8 %)[133].

Журналіст Володимир Рижов зробив акцент на наступному: «Мовне питання в Україні очолюється не прагматиками, а ліриками-скигліями. Інакше вже давно зрозуміли б, що мова це не тільки гуманітарна категорія, але й економічна»[134].

Врешті-решт, найчіткішим висновком щодо теми можливого розпаду Україні є думка відомого американського політолога Аріеля Коена в інтерв'ю «Голосу Росії»: «Думаю, хоча розкол в Україні і існує, він перебільшений; українці з західної та східної областей розуміють, що вони — громадяни однієї країни, у них спільна історія. Відмінності є і в інших країнах — наприклад, тут, у США у жителів Півдня інший акцент, інша історія, 150 років тому навіть була громадянська війна. Відмінності всередині однієї країни — це нормально»[135].

У середині 2008 р. опитування проводив Київський інститут ім. Горшеніна; за його результатами, 87.5 % населення своєю батьківщиною вважають Україну і тільки 7,5 % вважають, що їхня справжня батьківщина — це Росія. Ця загальна ідентифікація України проходить крізь регіональні, етнічні та релігійні відмінності. Крім того, тенденція до консолідації посилилася: у 2006 р. своїм українським громадянством пишалися 52,5 % українців; до 2008 р. їхнє число зросло майже до 70 %.

  • Важка економічна ситуація в Україні + демографічна проблема;

Зовнішній борг не можна вважати обов'язковою важливою складовою майбутнього колапсу економіки. Дефіцит федерального бюджету США взагалі досяг рекордних 1,5 трлн доларів у 2011 р. через слабке економічне зростання, чергове підвищення витрат і рішень щодо зниження податків, до 2017 р. — досягне 20,9 трлн[136]. А стабільна в економічному плані досі Білорусь з низьким рівнем зовнішнього боргу потрапила в фінансовий колапс за лічені дні[137][138].

Деякі демографи відзначають, що вже в 2015 р. Україна досягне перевищення народжуваності над смертністю. Наприклад, за підсумками 2008 р. у країні було 4 області, в яких кількість померлих була менше, ніж число народжених дітей.

Треба зазначити, що демографічний тиск в Україні набагато менший ніж, наприклад, в РФ. Територія України становить 603 628 км², на якій проживають 45.7 млн чоловік (на березень 2011). Територія ж Російської Федерації майже в 28 разів більше території України (17 075 400/603 628), проте чисельність населення (яке проживає там) становить лише 143 млн — в 3 рази більше, ніж українське. З цього приводу інтернет-письменник Юрій Лукшиц зазначив: «Навіть при збільшенні зростання народжуваності та посилення міграції громадян із держав СНД населення країни [Росії] буде зменшуватися, до 2050 р. воно не перевищить 100 млн осіб. Росія для самих росіян стане надто великою»[139].

Незважаючи на розбіжності між східною і західною частинами, громадяни України пишаються своєю державою, цінують свій суверенітет, визнають за собою обов'язок поліпшувати володіння українською мовою і розмовляти нею, а також хочуть економічного благополуччя. В одній з передач українського держтелебачення, в якій брали участь громадяни з Західної та Східної України, один учасник зі східноукраїнського міста Донецька висловив цю думку в такий спосіб: «Чому коли ми, жителі східної і західної частин, їздимо за кордон на футбольні матчі, ми тримаємося разом і вболіваємо за одну і ту ж команду? І чому тут, в Україні, ми постійно говоримо про наші розбіжності? Я скажу чому: тут ми в оточенні політиків». А директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв зазначає: «На сьогодні тема сепаратизму залишається, скоріше, темою для політичних дискусій. Ми не маємо серйозних ознак сепаратизму чи сепаратистського руху, який би базувався на самоорганізації громадян, мав би певну ідеологію та політичну програму. Інша справа, що у деяких політичних сил питання сепаратизму — це складова частина їхньої позиції, але вона не має широкої підтримки»[140].

Природа України в майбутньому[ред. код]

Екологи прогнозують загальне підвищення температури і почастішання природних катаклізмів в Україні у зв'язку з глобальною зміною клімату на планеті. Про це 15 листопада 2010 р. повідомила координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька: «Для України в результаті глобальної зміни клімату очікуються такі наслідки як загальне підвищення температури на території, почастішання інтенсивності природних катаклізмів».

На заході України почастішають повені і паводки, на сході і півдні країни — посухи, проблеми з питною водою і опустелювання. Крім цього, може постати проблема поширення нетипових для української території комах-переносників захворювань таких як, наприклад, малярійний комар[141].

У XXI сторіччі середня температура в Україні виросте на 5-8 градусів, що призведе до засух, перерозподілу сільськогосподарських угідь з півдня країни на північ і дозволить Україні скласти конкуренцію середземноморським курортам. До такого висновку прийшли експерти національної метеорологічної служби Великобританії, висновки яких були представлені в Києві. Міжнародне дослідження не одержало однозначної оцінки серед вітчизняних екологів. Враховуючи, що енергетична інфраструктура Україна дуже уразлива — понад 95 % електростанцій вичерпали свій експлуатаційний ресурс, — виникне необхідність в ретельному управлінні об'єктами з виробництва і постачання електроенергії[142].

Вектор розвитку[ред. код]

Україна-Європа[ред. код]

Плюси

  • Значне пом'якшення митних правил та імпортних мит Євросоюзу для вітчизняних товарів;
  • ЄС дозволить залучити на ринок іноземних інвесторів у сфері послуг, зокрема, фінансових;
  • Кажучи про переваги євроінтеграції, експерти часто згадують про ефект відкритості, лібералізації пересування людей, товарів, капіталів, ідей;
  • У країнах-новачках Євросоюзу підвищується конкуренція, посилюється міграція робочої сили в напрямку багатших країн, сильно збільшується відвідування нових членів ЄС гостями зі «старої Європи» як туристами, комерсантами, інвесторами. Особливо корисним з українських міст вступ до ЄС може бути для Севастополя, який має право розраховувати на появу як європейських інвесторів, так і західних туристів.

Мінуси

  • Об'єднання економік, різних за своєю структурою, може призвести до руйнації економіки України, не пристосованої до західних стандартів;
  • Песимісти вважають, що першими наслідки приєднання відчують сільськогосподарські працівники, оскільки вітчизняні аграрії в порівнянні з європейськими неконкурентоспроможні. Вважається, що при цьому сільськогосподарські підприємства майже всі розоряться;
  • Сьогодні Україна продає до країн ЄС, Центральної та Східної Європи 10.4 % чорних металів, в інші країни — майже 90 %. Песимісти вважають, що ЄС встановить квоти, що обмежують ці можливості, і Україні доведеться скорочувати виробництво;
  • Українська економіка сильно залежить від імпорту нафти і газу: 70 % необхідних Україні енергоресурсів постачає Російська Федерація. У випадку інтеграції України в ЄС всякі пільги з російської сторони припиняться і відбудеться подорожчання енергоресурсів;
  • Деякі експерти вважають, що побоювання європейців викликає відродження військово-промислового комплексу України з його високими технологіями і низькими зарплатами. Вітчизняне літакобудування на світовому ринку у випадку приєднання України до ЄС зникне, оскільки українські Ан-32, Ан-70, Ан-140 за своїми показниками перевершують літаки, що випускаються в інших країнах, і діють на нерви європейським виробникам.

Більшість українців виступають за вступ країни до Європейського Союзу, проте визнають, що її в ЄС розглядають як джерело дешевих ресурсів. Репрезентативне опитування населення в квітні 2011 року незалежним дослідницьким інститутом IFAK на замовлення медіаконцерна Deutsche Welle показало, що 26 % дотримуються думки, що Україну європейці бачать перш за все як постачальника дешевої сільськогосподарської, промислової продукції та робочої сили[143].

Україна-СНД[ред. код]

Україноцентризм[ред. код]

Докладніше: Україноцентризм

Основою для україноцентризму є історичне минуле України, яка не раз ставала регіональною або світовою державою-лідером. Наприклад, за часів Київської Русі Україна-Русь на рівних виступала з Візантійською імперією — найпотужнішою державою раннього середньовіччя. А згоду київського князя Ярослава Мудрого віддати свою дочку заміж за французького короля фактично дорівнювало прийняттю його країни в список найпрестижніших держав.

Наступним кроком зазвичай називають гетьманський період, коли Україна зайняла гідне місце однієї з найпотужніших держав регіону. Вважається, що українські козацькі війська стали вирішальною силою, яка дозволила зупинити мусульманське нашестя на Європу (османів). Історики згодні з тим, що саме завдяки Україні зберегла своє існування Австро-Угорська імперія (у Відні може побачити церкву на честь українських козаків, які врятували її від поневолення турками).

Прихильники україноцентризму вважають, що головною основою для всіх перемог України завжди була саме ця ідея, яка передбачала власний державницький шлях розвитку, а не сумнівне входження в різні військово-політичні блоки зі своїми сусідами, які в усі часи намагалися досягти власних інтересів за український рахунок. Це стосується як західного, так і східного курсів України. Наприклад, входження Київської Русі до складу Великого Литовського Князівства, а в подальшому — Речі Посполитої — нівелювали національну самоідентичність України і українське православ'я як основний зміст української національної самобутності, а висновок Богдана Хмельницького щодо військового союзу України з Росією за результатами Переяславської Ради відкрило прямий шлях до ліквідації українства як історичного явища, що стало наслідком поглинання України Росією.

Не менш цікавим фактом є те, що Україна завжди залишалася полем бою між Заходом і Сходом як у прямому, так і переносному сенсі, і залишається такою і понині[144]. Іншими словами, Україна — ключовий регіональний центр в політичному і соціально-економічному сенсах в Європі.

Майбутній державний устрій країни[ред. код]

Докладніше: Унітарна держава
Докладніше: Федерація

Унітарна держава — форма державного устрою, при якому її частини є адміністративно-територіальними одиницями і не мають статусу державного утворення. В унітарній державі єдині для всієї країни вищі органи державної влади, правова система, конституція.

Федерація — форма державного устрою, при якій частини федеративної держави є державними утвореннями, що володіють юридично певною політичною самостійністю.

Аргументи «за» федеративний устрій[ред. код]

  • За федералізацію виступали в минулому Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський;
  • Сучасна Україна через низку об'єктивних історичних причин не є однорідною державою (з єдиною культурою, єдиною мовою, єдиною історією розвитку): існують як мінімум три історичні області з яскраво вираженими відмінностями у мові, культурі, релігії, економічному розвитку;
  • Існує думка, що федералізація може вирішити історичні та культурні відмінності серед українського населення.

Треба зазначити, що за кордонами держави за федералізацію України виступають, в основному, російські політики та ЗМІ. Серед українських політичних сил подібної точки зору дотримуються Петро Симоненко, Вадим Колесніченко, Віктор Тихонов, Леонід Грач, Євген Кушнарьов, Дмитро Табачник, Віктор Медведчук.

Аргументи «проти» федеративного устрою[ред. код]

  • Проти федералізації виступають Володимир Литвин, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк, Юлія Тимошенко, Ганна Герман;
  • Президентська республіка — жорсткіше унітарне утворення. Вона вигідна будь-якій еліті, яка володіє президентським постом, а федералізація означатиме обмеження влади президента на певних територіях;
  • Замість того, щоб зняти протиріччя, федералізація може посилити розкол країни, що призведе до її негайного розпаду[145];
  • Федеративні країни створюються з якихось утворень, а не в результаті поділу держави (присутній принцип «знизу-догори», а не навпаки);
  • Навіть якщо федералізація викорінить культурні протиріччя, вона не зможе допомогти у зовнішній політиці, — наприклад, питання вступу в НАТО;
  • На сьогодні більшість суверенних держав є унітарними.

Доктор політологічних наук Максим Розумний, ефір радіо «Свобода»: «Розумієте, в чому парадокс ситуації? Більшість федеративних країн все ж таки створювалися з суверенних якихось утворень — чи то князівств, графств у Європі, чи то із штатів, які самоорганізувалися на американському континенті. От вони об'єднувалися і поступилися частиною свого суверенітету на користь федеративної держави. Що стосується країн, які б самі собою розділилися на федерацію, от мені зараз не спадає на думку таких прикладів. Але я впевнений, що це в більшості випадків шлях до подальшої дезінтеграції. Людям краще жити в більшому просторі культурному, інформаційному, економічному, і створювати штучні перепони вони не схильні. Справді, можливо, якось там зменшувати тертя, але є для цього інші інструменти, набагато ефективніші»[146].

Сучасні опитування свідчать про непопулярність майбутньої федералізації України. Наприклад, опитування 22-30 січня 2010 р. Міжнародним дослідницьким агентством ІФАК (Україна) показало, що лише третина українців підтримує ідею федералізації України[147]. Проте це не виключає федералізацію України в майбутньому років через 20-30 при умові підвищення соціально-економічного рівня громадян, придушенні тенденцій сепаратизму, політичній стабілізації.

Література[ред. код]

  • Роман Кісь. Інтегральна етнокультурологія і цивілізаційні перспективи українства // Схід. 1997. № 9-10 (16-17).


Див. також[ред. код]

Примітки[ред. код]

  1. Журналіст Гнап показав російський паспорт невістки Порошенка
  2. Опубліковано фото російського паспорта невістки Порошенка
  3. [Порошенко має родичів у Росії, перевіряти наявність яких у держслужбовців він доручив СБУ Порошенко має родичів у Росії, перевіряти наявність яких у держслужбовців він доручив СБУ]
  4. Що з громадянством України для іноземних бійців АТО? Відповідає юрист Леся Василенко
  5. Україна видала ФСБ росіянина Тумгоєва: що відомо
  6. Сина Порошенка зняли в футболці з надписом Russia
  7. Син Порошенка сфотографувався у російській футболці
  8. КУПІВЛЯ ВИБОРЦІВ ЗА ЇХНІ ГРОШІ? В БЮДЖЕТ ЗАКЛАЛИ МІЛЬЯРД НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ФОНД ПОРОШЕНКА
  9. "Ідіть до церкви": Порошенко зухвало відповів жителю Черкас на запитання про корупцію, є відео
  10. Порошенко в Запоріжжі зривав шапки й хапав людей за носа
  11. У соцмережах обговорюють кумедні відеоролики з Петром Порошенком
  12. Порошенко у Запоріжжі зірвав із дівчини шапку - відео
  13. У мережі "гуляють" ролики з дивною поведінкою Порошенка: зірвав шапку та ущипнув за носа (відео)
  14. Вся президентська рать: чи є у Порошенка "любі друзі"?
  15. МУСТАФА НАЙЕМ: «ПОРОШЕНКО НЕ КРАЩИЙ ЗА ЯНУКОВИЧА»
  16. Журналісти знайшли віллу Порошенка в Іспанії
  17. Вілла Порошенка в Іспанії розташована поруч з маєтком Путіна (ФОТО)
  18. Стал инвалидом: трагическая судьба солдата, упавшего во время инаугурации Порошенко
  19. Боец почетного караула упал во время речи Порошенко и уронил президентский штандарт. ВИДЕО
  20. Почему на выступлениях Порошенко падают солдаты. Все случаи за годы президентства
  21. Солдат знепритомнів перед Порошенком під час параду до Дня Незалежності: фото і відео
  22. Після від'їзду Порошенка на Мальдівах відбувся військовий переворот
  23. Після візиту Порошенка на Мальдіви почалися арешти: під руку потрапили опозиціонери
  24. Порошенко і Труханов відкрили в Одесі дитячий оздоровчий табір
  25. Порошенко відкривав та "рекламував" згорілий в Одесі дитячий табір
  26. Табір "Вікторія": трагедія була лише справою часу
  27. ПОЖЕЖА У НОТР-ДАМІ. ХРОНОЛОГІЯ
  28. Що має знати верховний головнокомандувач? Проблема військового командування Антитерористичною операцією // Юрій Бутусов, «Дзеркало Тижня. Україна», 13 червня, 20:55
  29. Муженка відсторонили від командування АТО — ЗМІ
  30. Муженко: Російських військ немає
  31. Муженко: Є російські військові в Донбасі, але з регулярними підрозділами РФ ми не воюємо
  32. Бутусов: "Приказ не открывать огонь артиллерии и авиации по уже уходящим колоннам Гиркина - это преступление"
  33. Кто такой Артур Герасимов: главные факты о новом главе крупнейшей фракции парламента
  34. Артур Герасимов: от пособника бандитов до представителя Президента
  35. Горловский Бес (Безлер) поздравил своего бывшего начальника Артура Герасимова с новым постом в ВР
  36. Главой Администрации президента Украины назначен Борис Ложкин, – указ Игорь Луценко, Ложкин - "один из главных русификаторов Украины", аргументируя это тем, что "если бы не было Ложкина с его активами, Украина была бы другой, украинский язык был бы значительно популярнее, и украинская пресса - не такой желтой, деинтеллектуализированной и замкнутой в российском фарватере"]
  37. Борис Ложкин
  38. Жена Климкина о медали "За возвращение Крыма" у ее отца: "Российская агрессия разрушает семьи"
  39. Степан Полторак: хто такий новий міністр оборони
  40. Генерал, який звільнятиме Донбас. Досьє на Сергія Наєв
  41. Сын Грицака в 2014 году выступал в судах против активистов Майдана, но избежал люстрации
  42. Сина голови СБУ Грицака не покарали за переслідування активістів Майдану
  43. Зампрокурора Полтавской области, сын главы СБУ Олег Грицак причастен к преследованию активистов Майдана, - BIHUS info. ВИДЕО
  44. Син голови СБУ став заступником прокурора Полтавської області
  45. Сина Грицака змусили переслідувати активістів Майдану, - відповідь прокуратури
  46. СБУ. Елітна нерухомість захисників економіки (розслідування) // Радіо Свобода, 22 Червень 2017, 23:20, Валерія Єгошина
  47. Скандал в СБУ: зловісний сигнал // Газета «День», Лариса Волошина, 5 жовтня 2018, 23:05
  48. Тотальне мовчання з приводу Семочка // Українська правда, Блог Ігора Луценка, 05 жовтня 2018, 11:24]
  49. Обман на всю страну: российский паспорт у скандального разведчика Семочко взбудоражил сеть
  50. У СБУ підтвердили російське громадянство сім'ї Семочка - 24 Канал 11 дек. 2018 г. - Дружина скандального голови контррозвідки Сергія Семочка Тетяна Лисенко таки має російський паспорт
  51. Одіозний Семочко очолив Службу зовнішньої розвідки
  52. Президент призначив нового представника України при ООН
  53. Коментар Міністра щодо Постійного представництва України при ООН
  54. Володимир Єльченко, Постійний представник України при ООН
  55. Помер колишній міністр культури УРСР, батько посла України в ООН Юрій Єльченко. Колишній член політбюро ЦК КПУ помер після важкої і тривалої хвороби.
  56. виступив від ЦК депутат Єльченко, відомий українофоб, якому ..... Тільки хотів би сказати: три мільйони комуністів України - це люди, що ..... першого секретаря ЦК Компартії України і члена Політбюро ЦК КПРС
  57. [http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12226 #35 за 30.08.2013 ЯК У ЗАВ’ЯЗАНОМУ МІШКУ... Перед обідом розлючені делегати зігнали з трибуни другого секретаря ЦК КПУ Єльченка, який закликав зміцнювати СРСР]
  58. Порошенко назвав Україну агресором (відео)
  59. Порошенко у Жовкві дає "відсіч українському агресору"... )))
  60. Порошенко у Жовкві дає "відсіч українському агресору"... )))
  61. Порошенко Петро, Президент України 5-й
  62. Порошенко назвав Україну агресором (відео)
  63. Порошенко у Жовкві дає "відсіч українському агресору"... )))
  64. [1]
  65. Чим володіють та на що впливають бізнес-партнери президента при владі (розслідування), Радіо Свобода, 07 вересня 2015
  66. Універсальний солдат президента. Як Ігор Кононенко виріс із бізнесмена в сірі кардинали
  67. СКІЛЬКИ МАЄ ПРИБУТКІВ З ОДЕСЬКОГО ПРИПОРТОВОГО ЗАВОДУ «СІРИЙ КАРДИНАЛ» ІГОР КОНОНЕНКО
  68. \ КОНОНЕНКО Ігор Віталійович
  69. [http://nashigroshi.org/2018/03/27/firma-yakij-dozvolyly-vydobuvannya-litiyu-na-donechchyni-maje-spilnyj-telefon-z-firmoyu-syna-susida-kononenka/ Головна // НОВИНИ РЕГІОНІВ // Донецьк Фірма, якій дозволили видобування літію на Донеччині, має директором сина сусіда Кононенка]
  70. Кононенко та Грановський регулярно бувають в АП та СБУ під час зустрічей Порошенка з керівництвом СБУ
  71. Кононенко и Грановский регулярно сопровождают Порошенка во время встречи с руководством СБУ
  72. Заява Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса
  73. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. archive.is. 3 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2017.
  74. Порошенко йде шляхом Грушевського і Винниченка
  75. Домовився з терористами і продовжує збагачувати Ахметова: скандальний міністр прокручує чергову "схему"
  76. Контракт на імпорт російської електроенергії - війна між президентом та прем’єром?
  77. Реальний стан справ щодо переговорів з терористами
  78. Формула успеха: Зачем Ахметов и Порошенко придумали Роттердам плюс — расследование
  79. ГАИшную шестерку Шария защищает депутат-педофил Уколов?
  80. ПЕДОФИЛЬСКИЙ СКАНДАЛ: ВОПРОСЫ БЕЗ ОТВЕТОВ
  81. [2]
  82. Тимошенко в тіні Шуфрича, а Уколов підставляє Порошенка
  83. Українська інтелігенція вклонилася перед Януковичем у найгірших традиціях "совка"
  84. Володимир Цибулько
  85. Поважаю євреїв і росіян, але президентом повинен бути українець. Користувачів Facebook обурила фраза політолога Палія
  86. Ксенофоб і антисеміт Олександр Палій - на чолі спікерів Порошенка, - Борислав Береза
  87. https://rubryka.com/2019/03/18/politolog-palij-sprovokuvav-skandal-cherez-antysemitskyj-post/
  88. Чорновола назвали зрадником і нагадали, що режим його кандидата вбив його батька
  89. Василь Базів: отруювали цілу українську націю
  90. Народний депутат, член Партії регіонів Тарас Чорновіл: Нам варто прийняти рішення про мораторій
  91. Population statistics of Eastern Europe: Ethnic composition of Ukraine 2001
  92. Портал "Всероссийская перепись населения 2010 года" - Окончательные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года :Национальный состав населения Российской Федерации
  93. Агентство Республики Казахстан по статистике: Численность населения Республики Казахстан по отдельным этносам на 1 января 2012 года
  94. Чисельність населення на 1 травня 2012 року та середня чисельність за січень-квітень 2012 року
  95. Україна прийматиме Євробаскет-2015. www.champion.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  96. Новини inoСМИ.Ru: Россия теряет статус энергетической сверхдержавы
  97. Новини Finance.ua: У майбутньому Україна буде аграрною країною
  98. Новини «Українська аграрна конфедерація»: Сприяння розвитку вільної торгівлі, або «Моє слово — моє зобов'язання»!
  99. Агенція новин ZIK: Колесніков заявив, що за сільським господарством — майбутнє України
  100. Агенція новин «Економічна правда»: Експерти: енергетичне майбутнє України — за нетрадиційним газом
  101. Урядовий портал: Мінпаливенерго: До 2030 року Україна планує збільшити потужність атомних електростанцій до 29,5 мільйона КВт
  102. Новини, Міністерство вугільної промисловості України: Компанія Shell просить Мінпаливенерго України змінити правила видобутку сланцевого газу
  103. Агенція новин «UKRАЇНСЬКА ENERGЕТИКА»: Потенціал України по сланцевому газу — від 2 до 32 трлн кубометрів
  104. Агенція новин «УНІАН»: Україна може звести до мінімуму імпорт російського газу — експерт
  105. Асоціація "Всеукраїнське об'єднання «Фонд енергоефективних інвестицій»: Сонце врятує світову енергетику
  106. Немирівська державна районна адміністрація: Розмова президента Віктора Януковича з країною
  107. Прес-служба Президента України Віктора Януковича: Віктор Янукович: Я зроблю все для розвитку космічного потенціалу України
  108. Новини ТСН: Україна вилетіла з десятки найбільших експортерів зброї
  109. Новини ТСН: Україна увійшла до трійки світових лідерів з продажу бронемашин
  110. Глибинне буріння: Андрій Пальчевський: Майбутнє України в науці, гуманізмі та… метафізиці"
  111. Українські лікарі вперше у світі виконали унікальну хірургічну операцію
  112. Новини UBR
  113. Новини ТСН: Українські вчені вперше у світі сфотографували атом
  114. Урядовий портал: Андрій Клюєв: Україна може стати великою морською державою
  115. Відео: Україна може стати членом G20?
  116. Відео: Україна потребує проекту розвитку (Україна у G 20)
  117. Технології: К 2020 году экспорт ПО из Украины превысит экспорт металла
  118. Урядовий портал: Президент ЄБА переконаний, що Урядові реформи дозволять Україні до 2020 року наздогнати країни ЄС за рівнем ВВП
  119. Прогноз: Прогноз: До 2020 року Україна досягне європейського рівня комп'ютеризації
  120. Інформаційна агенція РБК-Україна: У 2030 р. частка альтернативної енергетики в енергобалансі України складе 30 %, — експерт
  121. News.mail.ru: Польша о конкуренции с отечественными компаниями: «Украина — спящий гигант»
  122. Полтавська обласна організація: Арсеній Яценюк щодо розподілу власності колишнього СРСР
  123. Новини ТСН: Заворушення у Львові: реакція та наслідки
  124. Світоглядний портал «Рідна країна»: Російська мова і без статусу державної домінує над українською
  125. «Українська правда»: Зовнішній борг України перевищив 120 мільярдів
  126. Новини ТСН: До 2050 року українців залишиться 30 мільйонів
  127. Новини ТСН: Україна перетвориться на пустелю, яку заселять африканці та азіати
  128. Державний комітет статистики України: кількість та склад населення Автономної Республіки Крим за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  129. Новини ТСН: Румунія неофіційно видала 50 тисяч паспортів українським громадянам
  130. Агенція новин Цензор.нет: Международные эксперты предупреждают о возможном начале процедуры аннексии своих «исконных территорий» со стороны Румынского государства
  131. Інформаційне агентство «Интерфакс-Украина»: Украинцы обеспокоены ростом цен, а не языковым вопросом — опрос GfK Ukraine
  132. Новини ТСН: Три чверті українців вважають, що українську мову мають знати всі
  133. Новини ТСН: Опитування: українцям байдужі Росія і НАТО
  134. Портал російської громади: Будущее Украины
  135. «Голос Росії»: Ариэль Коэн: Раскол Украины можно преодолеть
  136. «Економічна правда»: Дефіцит США досягне 1,5 трильйона
  137. «Новини NewsMarket»: Криза в Білорусі: паніка, черги і дефіцит солі
  138. Новини ТСН: Білорусь накрила валютна паніка
  139. Проза.ру: Украина. Взгляд в будущее
  140. Агенція «Новинар»: Загроза сепаратизму в Україні: реальність чи фікція
  141. Агенція новин Bigmir.net: Глобальне потепління: на заході України почастішають повені, на сході і півдні — посухи
  142. Новини ТСН: У XXI столітті Україна страждатиме від засух та злив
  143. Агенція новин Finance.ua: Україна Європі потрібна як джерело дешевих ресурсів
  144. Yanukovych: Ukraine Will Be a Bridge Between East and West
  145. Новини ТСН: Герман: про федералізацію України поговоримо років через 20
  146. Радіо «Свобода»: Федералізація чи розкол?
  147. Агенція новин Корреспондент.net: Опитування: Третина українців підтримує ідею федералізації України

Джерела[ред. код]

Посилання[ред. код]

Є== Джерела ==

Київського міжнародного університету ЗБІГНЄВ БЖЕЗИНСЬКИЙ: ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ПРОГНОЗ УКРАЇНИ]

Інструкція. Геополітика в глобалізованому світі. Історія виникнення і розвитку геополітики як науки. Геоекономічний простір. Військово-силове простір геополітики. Геополітичний вимір глобального інформаційного простору. Еволюція геоконфессіонального простору]

. В ., Жарова

Л . В . Рада

по

вивченню

продуктивних

сил

України

НАН

України

ГЛОБАЛЬНІ

ВИКЛИКИ

ДО

СТАЛОГО

РОЗВИТКУ

УКРАЇНИ

ПОГЛЯД

У 2020 РІК - Сценарії для України]










http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/KNP/144/knp144_126-128.pdf Аниси м о ва О . С . И ЗУЧЕН ИЕ УКРА И НЫ АКА Д Е М ИКОМ П . С . ПА Л ЛАСОМ 128 И с то ч ники и л и те р а т у ра 1. П а л лас П . С . Н а блюден ия , сделанные во время п у те ш е с твия по юж н ым наместн и ч е ствам Р у сс к ого го - с у д а рства в 1 7 9 3 - 17 9 4 г о дах / Пер . с нем . – М о с ква

Н а у ка , 1 9 99. – 2 4 6 с . 2. П а л лас П . С . П о е з д ка во в н у т рен н о сть К рыма , вдоль Керче н с к о го п о л уо с трова и на о с т ров Т а ма нь / П ер . с н ем . М . С .( л ав ич )

Прим . Г . Э . К а р а у л ова // З ОО ИД . – 18 8 3 . – Т . 1 3 , о тд .1.- С . 3 5 - 107. 3. П а л лас П . С . К рат к ое физичес к ое и т о п о граф и чес к ое о писание Т а вр и чес к ой об л асти , с о чине н н ое на фран ц у з с ком я з ы ке г . с тат с к им с о в е тни к ом , Акад е мии н а ук чле н ом и ордена Св . В ладимира кава л ер ом П . С . П ал л а с ом . – СПб ., 17 9 5. – 7 2 с . 4. П а л лас П . С . К рат к ое физичес к ое и т о п о граф и чес к ое о писание Т а вр и чес к ой об л асти , с о чине н н ое на фран ц у з с ком я з ы ке г . ст а тским с о ве т н и к ом , А к ад е мии н а ук ч ле н ом и о рдена Св . В ладим и ра кав а л ер ом П . С . П ал л а с ом . – СПб .

б / и , 17 9 5 . – 7 2 с . 5. П а л лас П . С . Срав н ит е л ьные сл о вари всех я з ы к ов и наречий , с о б р анные дес н ицею всев ы с очайшей о со - бы . Отделение пе р в ое , сод е р ж ащее в себе европейс к ие и азиатские я зыки . Часть вто р ая . – Спб .: Тип . У . Ш н о ра , 1 78 9 . – 4 2 6 с . 6. П а л лас П . С . Срав н ит е л ьные сл о в а ри всех я з ы к ов и наречий , соб р анные дес н ицею всев ы с очайшей о со - бы . О т де л ение пе р в ое , с о дер ж ащее в себе е в р о пейс к ие и азиатс к ие яз ы ки . Часть первая . – Спб .: Тип . У . Ш н о ра , 1 78 7 . – 4 1 2 с . 7. М а лоросс ия // С оветс к ая ис т о рическая энцик л о педия . – М .: Совет с кая э н цикл о п е д ия , 1 9 6 5 . – Т . 8. – С . 9 7 9 . 8. У к р аи на // С о в е т ская ис т о р и ческ ая эн ц и к л опедия . – М .

С оветс к ая э н цикл о пед ия , 1 9 7 3. – Т . 1 4 . – С . 7 18 - 7 2 1 . 9. М а лоросс ия . Новоросс ия . Крым . Ис т о р и ческий и эт н о г раф и ч ес к ий о ч ерк . – М .: А И РО -XXI; Спб .: Дмитрий Б у л ан ин , 20 0 6 . – 3 2 0 с . 10. Г у жий И . А ., Дядиче н ко В . А ., К о мпан и ец И . И ., Спицкий В . Е . Ук р аи н с к ая С о в е тс к ая р ес п у бл и ка / / Со - ветс к ая и с т о р и ч е с к ая э н цикл о пед ия . – Т . 1 4. – М .: С о ветская эн ц и к л о п едия , 1 9 7 3. – С . 7 2 1 – 7 7 7 . 11. Бе л о у с ов В . В . П . С . Пал л ас – п у т е ш ес т ве н ник и г е о л ог ( к 2 00 - л етию с г о да е го р о жде н ия ) // Пр и рода , 1 9 41, No 3. – С . 1 1 1 - 116. 12. С ерге ев И . Тай на г е о г раф и чес к их назва н ий . – М .: дет с к ая лите р ат у ра , 19 6 3 . – 2 40 с . 13. Н е к расов цы / / Советская и с то р и ч е с к ая э н цикл о п е д ия . – М .

С о в е тск ая энц и к л о п ед ия , 1 9 6 7 . – Т .1 0 . – С . 1 07 Ябло н овська Н . В . ЕТ Н ІЧНА ПРЕСА К Р И МУ В АСПЕКТІ С УЧ А СН ИХ Ж УРН А Л ІСТ С ЬК ИХ П РОФЕСІЙН ИХ ТА ЕТИЧНИХ В И М ОГ К арт и на с у час н их е тнічних ЗМІ К р и му і за к ількі с тю , і за розмаїті с тю видань пе р е к о н л и во довод и ть с п р о бу р е а л ізації на пів о ст р ові м о д е лі міжнац і о н аль н ого ді ал о гу за прин ц ип ом “ єдніс ть ч е р ез р о з маї т тя ”

на пів о с т рові ви п у с к ають ся к р и мсь к о т а та р с ь кі , к а раїм с ькі , крим ч а ц ькі , р о сійсь кі , німе ц ькі , в і рменські , єв - рейсь кі , грец ь кі , бі л о р у сь кі , б о лг а р сь кі , азербайджанські , ли т о вс ь кі й ін . газети і ж у р н али . Ак т у а л ьні с ть теми в і д п о ві д н о сті ц их в и дань с у часним ж у р н алі с тсь к им п р о фесій н им та ет и чним вимо - гам з у м о в л юєть ся , в пер шу чер гу , т им в е ли к им зна ч е нн ям , яке е тні ч на преса має для бага т о нац і о н аль н ої Авт о н ом н ої Рес п у б л і ки К р им , де в о на й відображає п р о блеми нац і о на л ьн их м е н шин , я кі ста н о в л я ть на пів - ос т рові б і л ьшість , й вис т у п ає як чин н ик н а ц і о наль н о го п о р о з у мін ня , а і н о ді й міжнац і о н аль н о го р о з бра ту . Ет и ч ні стандарти н а ц і о наль н ої п реси пі в о с т рова н е о дно р а з о во приверт а ли у в агу т аких дослідн и к ів , як М . С е мена [ 1

2 ] , В . П р и т у ла [ 3; 4 ] , Л . Б у д ж у р ова [ 5; 6 ] , Л . М и р к іна [ 7 ] й ін . А ле я к що ет и ч н ість ві д о б р а же н ня у ц их видан н ях етн і ч н ої п роблематики б у ла д о сить глибоко п р о ана - лі з о вана у ц их п у б л і к а ц іях , то від п о в і д н ість к р имс ь к их етнічних вида нь міжнарод н им стандартам етн і ч н ої п р еси за л и шилась п о за у ва г ою ж у рн а ліст ик о знавців . Це з у м овлює н о виз ну на шого д о с лід ж ен ня , мета я к о го – д о с л ідити від п о відність етні ч н ої преси А РК п р о в і дним те н ден ц іям р о звит ку євр о пейсь к ої е тніч н ої ж у р н а л істи ки . 1 9 90- і ро ки ст а ли пере л о м ни ми не т і л ьки в р о з в и т ку к римсь к отат а р сь к их вида нь , але і всіх е т н ічних З МІ К ри му . У “ Па р изь к ій х артії д ля н о вої Єв р о пи ”, п р ий н я тій 2 1 лис т о п ада 1 9 9 0 р ., б у ло прямо зазначе но , що “ п итання , які с т о с у ю т ь ся наці о н альних менш ин , м ож у ть в и рі ш у в атися з а дові л ь но т і л ьки в дем о к р а тич - н их п о літ и чн их р а мках ”. У с у часній А РК за р аз п р а ц ює п о над 3 0 р ес п у б л іканських наці о наль но - к у ль т у рних т о вариств і о р ганіза - ц ій , за р еєс т рова но п о н ад 60 етні ч н их видань . У л ис т о п а ді 2 001 ро ку б у ла с т в о ре на К р и м ська сп і л ка ж у р на - ліст ів етні ч н их ЗМІ . Сп р о ба о р ганізації т а к о го ж у р налі с тсь к о го об ' єд н ання б у ла пе рш ою не тільки в масш - табі Кри му , а ле й у сі єї Ук р а їни ( у т ой ч ас як , на п р и к л ад , Nationa l Et h n ic P r ess a nd Media Counci l o f Cana d a – Нац і о н а ль на Рада етні ч н их мас - медіа Канади – іс н ує в же 2 9 ро к ів [ 8 ]) . П ри т ім , що в К р и му в же іс н у вали дві ж у рн а лістські орга н ізації – К р и мсь ка о р га н ізація Н ац і о н аль н ої Спіл ки ж ур н аліст ів У к р аїни й А с о ціа ц ія ві л ьн их ж у рн а л істів К р и му , п от р е ба у ст в о ре н ні н о вої ст р у кт у ри б у ла з у м о в л ена завда н н ям з а х и с ту етн і ч н их ЗМІ на к р и мсь к о му і н фор м а ц ій н о му р ин ку , б у кваль но за п оло - н ен о му росі й сь к о мов ни ми вида н нями – як к р и м сь к и ми , так і у к раїнсь к и ми та р о сійсь к и ми [ 2; 5 2 - 5 5 ] , що ви х о дя ть велик и ми нак л ад а ми і , о тже , мають с о л ід ну ф іна н с о ву п і д т рим ку рекл а модавців .



Категорія:Футурологія