"Да, я голосовала против отмены государственного прокатного удостоверения, за разрешение проката. Я не вижу в фильме нарушение Закона« О кинематографии ». То, что там нет нарушения закона, это понимает и сам господин Ильенко. Поэтому он прибегает к таким сложным аргументов в вроде термина «метатекст». Если мы уже втянулись в эту общественную коммуникацию, то мы должны быть в равных условиях. Давайте посмотрим сериал, а не только нарезку, которая демонстрировалась. С морально-этической точки зрения этот фильм является адекватным. Это не исключает, что у меня есть к нему есть масса претензий по образам, диспропорции русского и украинского языков. Экспертная позиция субъективна. С другой стороны, нам известны критерии. Но методологическая база недостаточно разработана. "[9]
Зато другой член Экспертной комиссии по вопросам распространения и демонстрации фильмов Сергей Оснач, так прокомментировал сериал [10]
Речь не об отдельном сериал, не об одной его серии, а об очень опасном прецеденте, когда олигархический канал снимает свое видение реальности и представляет нам его как фильм о «нашей жизни», как сказали на заседании представители канала. Этот фильм, по моему мнению, существенно искажает нынешние события, произошедшие на Майдане и дискредитирует проукраинськи настроенных граждан.
Председатель комиссии Филипп Ильенко распустил комиссию на следующий день, разочарованный подобным решением.[11]
Ильенко заявил, что категорически не согласен представленной в сериале тезисом, что "любая война плохая": "Украина сейчас ведет оборонительную справедливую войну, отстаивает свою независимость, и возможностью сегодняшней дискуссии мы обязаны тем ребятам, которые защищают нашу жизнь и свободу.
Один из самых отрицательных героев - типичный представитель продажной прокуратуры старого коррупционоого образца, издевается над гражданами Украины, в частности главную героиню, тюрьму которой было разбомблено в зоне АТО, обвиняет в сепаратизме, а его персонаж изображен как человек без каких бы ни было принципов. [12] В 66-м эпизоде иметь украинского солдата, пытаясь спасти сына, берет в заложники беженку с ДНР [13].
По мнению Юрия Луканова, Председателя Независимого медиа-профсоюза Украины, детально ознакомился с сериалом, большинство упреков в сторону сериала являются неоправданными и не выдерживают критики: "случались упреки, мол, негодяи-сепаратисты в фильме говорят о тех укропах, что они что-то такое мутят. А еще обещают победить. Пожалуй, критики успокоились бы только тогда, когда услышали от террористов лозунг: «Слава Украине!». При этом герои фильма волонтерят и помогают армии. Звучат мнения о том, что именно волонтерское движение поддержал армию и спас страну. Герои идут на войну и говорят, что это их обязанность - защищать родину. Герои смеются над Путиным. Даже торт на день рождения печется с трезубцем.
Мы все время сетовали, что сериалы, которые снимаются в Украине, вполне денационализированы, там нет украинских реалий и они ориентированы на Россию. Наконец сериалы на украинском материале начали создаваться и у нас. Но некоторая часть публики все равно настойчиво ищет измены".
В то же время, по мнению эксперта в "Не зарекайся" "иногда проскакивают вещи, которые вызывают возражения. Например, главная героиня говорит, что в Украине война гражданская (при этом данная фраза является на самом деле является фрагментом из книги, хотя и цитируется героиней через чур часто) . Но при этом другие неоднократно упоминают русского Гиркина, который начал войну. Можно в фильме увидеть и продолжение линии, которую постоянно после начала войны в Донбассе гнет канал «Украина» Рината Ахметова: мир любой ценой. Это, как нам известно, воспринимается далеко не всеми гражданами Украины. Но авторы фильма имеют право закладывать в него те ценности, которые считают нужным, если те не противоречат закону. более того в сериале проскакивает и почти прямая «реклама» гуманитарной деятельности Ахметова в Донбассе - такой продакт плейсмент. Но и это не запрещено ни правовыми, ни нравственными нормами в художественном продукте."
Медиаэксперт Луканов делает следующие выводы:
1. "Сценаристка, она же генеральная продюсер Татьяна Гнедаш написала такой сногсшибательный сценарий, что дух захватывает. Здесь тебе и сестры, одна из которых попадает в тюрьму в 16 лет за убийство, будучи при том положении, а вторая забирает и присваивает ее дочь. затем, когда мама и дочь встречаются, оказывается, что они влюблены в одного и того же человека. Здесь и семья, часть которой пытается убить других членов с необычайной легкостью. и многое другое."
2. В телесериале дойных присутствовало немало "моментов, по которым стоит продискутировать. В частности, украинский язык в сериале звучит неоправданно мало. Главные герои разговаривают исключительно на русском. Есть что критиковать с точки зрения художественного качества сериала. Но все эти моменты никак не тянут на измену . Особенно тогда, когда ее нет. "[14]
На 21 апреля 2016 запланировано повторное заседание совета Госкино, на данный момент трансляция сериала продолжается.
Шаблон:Викицитатник
Категория:Телесериалы Украины]]
ОстанніПопулярні
16:28 / 28 квітня 2016Star Media та Film.ua запускають чоловічий телеканал Bolt16:01 / 28 квітня 2016Держслужба зайнятості призупинила анулювання дозволу на роботу Савіка Шустера15:34 / 28 квітня 2016Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»
Новини15:08 / 28 квітня 2016ГО «Телекритика» оголошує вакансію фінансового директора14:50 / 28 квітня 2016«1+1» запускає анімаційний серіал «Сватики»14:20 / 28 квітня 2016Адвокати Савіка Шустера звернулися до суду з оскарженням заборони на працевлаштування14:18 / 28 квітня 2016Директор Полтавської філії НТКУ «Лтава» Євген Лопушинський отримав ножові поранення13:50 / 28 квітня 2016«Інтер» покаже документальний фільм власного виробництва «Тисяча років на Афоні»12:28 / 28 квітня 2016Газета The Times змінила фото на першій шпальті після критики читачів11:58 / 28 квітня 2016ZIK презентує документально-ігровий фільм про українців у Канаді11:34 / 28 квітня 2016«1+1» покаже спеціальний епізод серіалу «Шерлок» мовою оригіналу11:07 / 28 квітня 2016Чистий прибуток Facebook виріс утричі10:11 / 28 квітня 2016ІТК зменшує розмір вибірки ТБ-панелі19:41 / 27 квітня 2016Громадська рада при Нацраді не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся»19:16 / 27 квітня 2016Хакери зламали корпоративну мережу Facebook18:14 / 27 квітня 2016Журналісти зазнають погроз сексуального насилля та дискримінації за статевою ознакою - Комітет захисту журналістів16:37 / 27 квітня 2016ІМІ та НМПУ розпочали набір претендентів на номінацію «Вороги преси»16:18 / 27 квітня 2016«Укрзалізниця» поскаржилася Нацраді на «Інтер» за поширення недостовірної інформації16:13 / 27 квітня 2016Держкіно продовжило термін подання кандидатур до Експертної комісії15:52 / 27 квітня 2016Чернівецька міськрада затягує процес роздержавлення газети «Чернівці» – НМПУ15:46 / 27 квітня 2016Віталій Кличко запросив шоу Савіка Шустера на канал «Київ»15:40 / 27 квітня 2016Полтавська міськрада вийшла зі співзасновників газети «Полтавський вісник»15:20 / 27 квітня 2016Світові видання про річницю Чорнобиля: Через 30 років звички російських медіа схожі на радянські ЗМІ 1980-х роківВСІ НОВИНИІнфопростір/Документи
середа, 27 квітня 201612:20
Висновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»
Висновок № 5 щодо відповідності законодавству України змісту 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся»Висновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»
м. Київ, 26 квітня 2016 р.
І. Обставини справи
1. До Незалежної медійної ради надійшло звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (лист № 17/1091 від 15.04.2016) із проханням надати експертний висновок щодо 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся», трансльованого в ефірі ТОВ «ТРК «Україна». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення просить проаналізувати серії на предмет відповідності змісту серії статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і статтям 15 та 15-1 Закону України «Про кінематографію».
2. На запит Голови незалежної медійної ради Наталії Лигачової від каналу було отримано синопсис серіалу.
3. В цій серії основна сюжетна лінія розгортається довкола Фаїни Марківни Матвієнко — жінки літнього віку, яка мешкає у своєму домі в Києві з родиною й син якої, Степан, потрапив у полон до представників так званої ЛНР. Події віддзеркалюють сучасність і відбуваються на тлі військових дій на сході України.
З-поміж іншого, у своєму домі Фаїна Марківна надає прихисток родині переселенців із Донбасу — Яні та маленькому Дмитрові. Чоловік Яни та батько Дмитра — Борис — виявляється проросійським бойовиком, що воює у складі незаконних військових угрупувань на сході України. Як зазначено в синопсисі серіалу: «Тоді Фаїна йде на злочин: запирає Яну у винному погребі, а чоловікові Яни по телефону каже, що той побачить свою сім’ю тільки якщо звільнить з полону Степана. Яна живе під замком. Фаїна регулярно привозить їй їжу. З Димком няньчиться вся сім’я Матвієнків, думаючи, що його мати поїхала на Донбас».
У цій серії з уст терористів (отамана Шелеста) лунає звістка про смерть Степана Матвієнка, після чого Фаїна Марківна у відчаї просить Бориса привезти тіло Степана до Києва. Втім, як зазначається В синопсисі: «Чоловік Яни тим часом викрадає Степана у козаків і привозить на підконтрольну нашим військам територію. Дорогою отримавши важкі поранення… Чоловік Яни переосмислює своє ставлення до “київської хунти” і розуміє, що це не “фашисти і нацики”».
4. У цій серії з уст Яни, лунає репліка: «Мы спокойно жили, никого не трогали. Наш дом попал под обстрел. Теперь там руины. Мы приехали сюда, потому что нам негде просто жить. Мы просто хотим, чтоб Донбасс был свободным. Мы хотим рожать и воспитывать счастливых детей. И чтобы от нас киевские олигархи отстали».
Інша репліка подібного змісту лунає також і з уст отамана Шелеста, одного з лідерів терористичних угрупувань: «Мы же все с вами в одной лодке. Вы думаете, нам сейчас легко? Нет! Но мы не жалуемся. Давим эту хунту кровавую. Это они нам жизни не дают. Но результат есть. Мы не дали им геноцид устроить на нашей земле».
Також відбувається діалог між Борисом та бойовиком отамана Шелеста:
Борис: «Как у вас дела с пленными обстоят?»
Бойовик: «Как? Как у всех. Горстка фашистов по подвалах сидит»; «А то ты этих укров не знаешь? Вечно они там что-то мутят».
ІІ. Регулювання
1. Конституція України
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
2. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»:
Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій
2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:
закликів до насильницької зміни конституційного ладу України;
закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди;
трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України «Про кінематографію»;
здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність.
3. Закон України «Про кінематографію»:
Стаття 15. Права та умови розповсюдження і демонстрування фільму
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав:
наявності у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
наявності обставин, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 15-1 цього Закону.
Стаття 15-1. Розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки
В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.
Фільм вважається таким, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створює позитивний образ працівників держави-агресора, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, якщо в ньому наявна принаймні одна з таких ознак:
серед позитивних героїв фільму є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора, радянських органів безпеки;
у сюжеті фільму безпосередньо або опосередковано заперечується або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовується або подається в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни.
4. Кримінальний Кодекс України
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками —
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
…..
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, —
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
ІІІ. Оцінка дотримання вимог законодавства України
1. Насамперед Незалежна медійна рада звертає увагу на те, що аналіз, наданий у цьому висновку, стосується винятково 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся». При розгляді також бралися до уваги елементи синопсису серіалу. Однак розгляд однієї серії багатосерійного фільму, на думку Незалежної медійної ради, не дозволяє робити загальний висновок щодо відповідності законодавству України серіалу «Не зарікайся».
2. Найбільше критичних зауважень та обурення, що поширювалося в медійному просторі протягом останніх тижнів, зазнали цитати, наведені вище, а також зображення «проукраїнських героїв» серіалу (а саме Фаїни Марківни) в негативному світлі — як людини, що готова піти навіть на злочин заради визволення власного сина, солдата української армії, з полону.
3. Щодо порушень законодавства, то, на думку Незалежної медійної ради, в цій серії могли б бути порушення норми ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в контексті висвітлення матеріалів, які потенційно можна кваліфікувати як дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі, а також ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про кінематографію» щодо створення позитивного образу працівників держави-агресора.
4. Розпалювання ворожнечі (в тому числі за допомогою мови ненависті) як склад злочину, згідно з Кримінальним кодексом України, вимагає умислу з боку особи, що вчиняє злочин. Крім того, як влучно зазначено міжнародною організацією Article 19 у Кемденських принципах щодо свободи вираження поглядів та рівності, забороненою може бути лише мова ненависті, що спричиняє неминучий ризик дискримінації, ворожого ставлення чи насильства щодо осіб, які належать до груп, щодо яких спрямована мова ненависті. Аналогічний стандарт imminent lawless action застосовується Верховним Судом США з 1969 року, коли його було вперше висловлено у справі Brandenburg v Ohio.
5. Варто зазначити, що телесеріал «Не зарікайся» за жанром є художнім фільмом. Свобода вираження поглядів захищає, зокрема, й вираження в мистецькій формі, на чому окремо наголошувалося Європейським судом із прав людини у п. 26 справи Vereinigung Bildender Kunstler v Austria, оскільки «ті, хто розповсюджують мистецькі твори, роблять внесок до обміну ідеями та позиціями, без чого демократичне суспільство є неможливим».
Читайте також
Не зарекаются любяЕсли нам, гражданским, так нужен враг, то предлагаю бедностьГромадська рада при Нацраді не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся»Незалежна медійна рада закликає телеканали утриматися від зображення подій на Донбасі так, як у серіалі «Не зарікайся»НСКУ не згодна з рішенням голови Держкіно Пилипа Іллєнка розпустити прокатну комісіюДержкіно до 29 квітня збирає кандидатури до нової прокатної комісіїКраїна глухих. Радянський післясмак заборони серіалу "Не зарікайся"Нацрада призначила позапланову перевірку «України» щодо серіалу «Не зарікайся»Бистрицький, Бородянський та Іванов прокоментували рішення Іллєнка розпустити Експертну комісію Держкіно«Не зарікайся»: телепродукт з українськими акторами без «українського акценту»Оптична омана «зради»: про ситуацію довкола серіалу «Не зарікайся»Сериал ТРК «Украина» - идеальный мир Ахметова?Голова Держкіно вирішив розпустити Експертну комісію, яка не підтримала заборону «Не зарікайся»Сценаристка «Не зарікайся»: Виривати з контексту – огидна практикаЕкспертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО)Чому український телеканал відбілює бойовиків?Нацрада планує перевірити канал «Україна» через показ серіалу «Не зарікайся» – АртеменкоЗрада навколо мильного серіалу «Не зарікайся»
Втім, як випливає зі справи M’Bala M’Bala v France, навіть це не зробить вираження захищеним у тому разі, якщо воно суперечить ключовим цінностям Конвенції — і, зокрема, заперечує окремі болючі історичні факти в територіальному контексті, як-от Голокост.
У випадку з 66-ю серією серіалу «Не зарікайся» при оцінці конкретних висловів героїв варто зважати на контекст і форму твору, в якому їх сказано. Безумовно, такі слова та вислови, як «укр», «кровавая хунта», «горстка фашистов», а також показ символіки так званої ЛНР, вжиті в іншому контексті, могли би являти собою заклики до ворожнечі. Втім, на думку Незалежної медійної ради, в даному випадку вони слугували необхідними засобами для зображення негативних рис персонажів із банди отамана Шелеста, які викрадали, катували українських полонених, а також протиставлення цих персонажів із Україною. Крім того, саме за їх допомогою вибудовується драма в житті головного персонажа цієї серії, Фаїни Марківни. Саме тому в розглядуваній ситуації, на думку членів Незалежної медійної ради, відсутні порушення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
6. У контексті ст. 15-1 Закону України «Про кінематографію» важливим аспектом є заборона популяризації та пропаганди працівників держави-агресора, однак не терористичних організацій. Варто нагадати, що Верховна Рада України 27 січня 2015 року визнала Росію державою-агресором, а так звані ДНР та ЛНР — терористичними організаціями.
Питання щодо того, чи є представники ДНР та ЛНР співробітниками органів держави-агресора, є предметом окремого дослідження в рамках міжнародного публічного права. Втім, користуючись пп. 205, 241, 242 рішення Міжнародного Суду ООН у справі Military and Paramilitary Activities in and against Nicaragua (Нікарагуа проти США), в якому було встановлено, що незаконне втручання у внутрішні справи іншої держави може бути непрямим і відбуватися шляхом підтримки озброєної терористичної діяльності, зокрема фінансової, логістичної, надання зброї, тренування тощо, Незалежна медійна рада вважає, що діяльність організацій на Донбасі може вважатися такою, що вчиняється Росією як державою-агресором.
Понад те, згідно з Кампальськими змінами до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, якими до тексту останнього вноситься ст. 8-bis, одним із актів агресії визнається надсилання державою або від її імені озброєних банд, груп, нерегулярних військ або найманців, які застосовують військову силу проти іншої держави, що спричиняє завоювання частини території цієї держави.
Насамкінець, згідно з п. 145 рішення Апеляційної палати Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії у справі Тадіча (Prosecutor v Tadic), було обмежено критерії атрибуції дій недержавних агентів до певної держави вимогою «загального контролю, що виходить за межі простого фінансування та екіпірування певних сил, а й включає участь у плануванні та нагляді за проведенням військових операцій».
Інформація про загальний контроль над «ДНР» та «ЛНР» з боку Росії може бути належним чином доведена лише за участі міжнародних судових органів. Втім, із відкритих джерел можна взяти суттєвий масив інформації, що свідчитиме на користь розгляду представників відповідних терористичних угрупувань як агентів Росії в контексті норм міжнародного публічного права. Тому, на думку Незалежної медійної ради, представників відповідних організацій у контексті норм українського законодавства варто розглядати як органи та представників держави-агресора, зокрема й для цілей Закону України «Про кінематографію».
7. Втім, навіть у такому разі образ терористів, зображених у розглядуваній серії, не є однозначно позитивним. Власне, більшість образів представників «ЛНР» зображено дещо карикатурно, почасти їх подано в негативному контексті — як осіб, що катують людей у підвалах, убивають, готові карати за дезертирство смертю тощо. Також варто зазначити, що переважно їхні характери в даній серії не розкриті.
Винятком можна вважати лише Бориса — чоловіка Яни та батька Дмитра, які перебувають у «заручниках» у Фаїни Марківни в Києві. Однак його дії в даній серії може бути розцінено і як позитивні (намагається розшукати Степана Матвієнка на фоні «злої» Фаїни Марківни, що тримає в заручниках його родину), і як негативні (є бійцем «ЛНР», роль якої в серіалі видається радше негативною, готовим зрадити її ж «владні» квазіструктури задля досягнення власної мети тощо). З огляду на це Незалежна медійна рада не може дійти висновку щодо наявності в 66-й серії телесеріалу «Не зарікайся» однозначно позитивних героїв — співробітників органів держави агресора, а отже й порушення норм Закону України «Про кінематографію».
IV. Соціальна відповідальність медіа
1. У своєму висновку щодо випуску «Кровавая вольница» серіалу «Легенди карного розшуку» (№ 1 від 20 січня 2016 року) Незалежна медійна рада наголошувала на важливості соціальної ролі медіа під час збройних конфліктів, що тривають на територіях окремих держав, включно з подіями на сході України, де медіа самі можуть виконувати роль зброї.
2. Як випливає з реакції медійної спільноти, серію було сприйнято неоднозначно: було висловлено багато аргументів як на підтримку заборони фільму, так і проти втручання з огляду на свободу вираження поглядів.
3. Попри відсутність порушень норм законодавства в 66-й серії телесеріалу «Не зарікайся», Незалежна медійна рада хоче наголосити на низці позицій, які варто було би врахувати, вирішуючи знімати й транслювати такий фільм на загальнонаціональному телебаченні.
По-перше, в умовах суспільної турбулентності та схильності до надто буквального сприйняття населенням антагоністичної інформації, медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті. Будь-який художній твір дозволяє глядачеві чи спостерігачеві сформулювати власні асоціації, що напряму залежать від його / її переконань, і, таким чином, потенційно може викликати небезпечні реакції на показ подій і героїв при висвітленні таких конфліктно чуттєвих тем.
По-друге, художній фільм про збройний конфлікт, що триває на території держави, на якій він транслюється, може, попри відповідність формальним нормам законодавства, завдати населенню суттєвої шкоди через хибне сприйняття певного роду неоднозначної інформації різними категоріями глядачів. Крім того, художня інтерпретація, зокрема й за допомогою методів протиставлення головних героїв (як це зроблено на прикладі Фаїни Марківни та родини Яни, що сповідують різні цінності), може зачіпати почуття людей, на долях яких позначилися зображувані події, що не створює додаткових факторів для можливої єдності розуміння окремої інформації. Тому така серія справді могла спричинити суттєвий негативний ефект, зокрема й зробити внесок у розкол суспільства або вилитися в агресію проти телеканалу, виробника фільму та їхніх власників і афілійованих структур разом із їхніми працівниками.
По-третє, російська мова як мова серіалу посилює негативне сприйняття стрічки в цілому. Це пояснюється й тим, що представники так званих ЛНР, ДНР, а також окупаційна влада в Криму всіляко викорінюють українську мову й українську ідентичність із підконтрольних територій, а так само й тим, що україномовний глядач і далі залишається переважно позбавленим вітчизняного кінопродукту, знятого рідною мовою, й фактично дискримінованим тепер уже виробниками багатосерійних фільмів в Україні. Незалежна медійна рада наголошує на необхідності збільшення використання української мови при виробництві вітчизняної кінопродукції.
Насамкінець варто зазначити, що повідомлення й заклики, адресовані авторами серіалу публіці, є надто подібними до закликів та позиції кінцевого бенефіціара ТОВ «ТРК “Україна”», на якому транслювався серіал, Ріната Ахметова щодо нинішніх подій в Україні. Попри неможливість достовірно встановити факт наявності чи відсутності впливу на творчий процес при створенні фільму, Незалежна медійна рада вважає за доцільне окремо наголосити на неприпустимості втручання керівників телеканалів та продакшнів у творчу діяльність задля отримання особистісних дивідендів.
V. Висновки
Незалежна медійна рада, розглянувши звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» нормам законодавства України, дійшла висновку про відсутність у ній порушень законодавства, а саме ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію».
Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті. Оскільки художні твори на такі конфліктно чутливі теми — через можливість їх неоднозначного потрактування глядачами — можуть впливати на розпалювання ворожнечі між різноманітними групами населення, посилювати розкол у суспільстві, Незалежна медійна рада закликає виробників телевізійного та кінопродукту бути особливо відповідальними та обережними, приймаючи рішення щодо художнього зображення таких подій, консультуватися з фахівцями з психології, соціології та ін.
Додаток: Окрема думка членів Незалежної медійної ради Діани Дуцик та Ігоря Розкладая у справі щодо відповідності законодавству України змісту 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» — на 1 ст.; Окрема думка членів Незалежної медійної ради Олександра Бурмагіна та Антоніни Черевко у справі щодо відповідності законодавству України змісту 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» — на 4 ст.
Результати голосування:
«За» — 10;
«Проти» — 2;
«Утримуюсь» — 2.
Голова Незалежної медійної ради Наталія Лигачова
Секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай
Секретар Незалежної медійної ради Роман Головенко
Окрема думка членів Незалежної медійної ради Діани Дуцик та Ігоря Розкладая, підтримана Наталею Гуменюк у частині, яка не суперечить її голосуванню, у справі щодо відповідності законодавству України змісту 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся»
Підтримуючи висновок Незалежної медійної ради щодо оцінки змісту 66-ї серії серіалу «Не зарікайся», вважаємо за необхідне додати свою позицію щодо самої дискусії, яка розгорнулася в суспільстві довкола згаданого серіалу.
Останнім часом рівень агресії у вітчизняному дискурсі (й на сторінках традиційних медіа, і в соціальних мережах) із приводу складних конфліктних тем сягнув неприпустимої межі. Нестримними та невибірковими у своїх висловлюваннях щодо іншої позиції є часто й лідери думок, які мають значний вплив на громадську думку. Вважаємо за необхідне акцентувати на цьому увагу, оскільки толерування такої ситуації з боку громадськості не тільки не сприяє зниженню конфліктності в суспільстві, а й може в майбутньому лише поглибити лінії суспільних розломів, наявних нині в Україні, що в результаті може призвести навіть до втрати державності.
Взагалі неприпустимим уважаємо застосування насильства щодо сторони, яка висловлює, на думку частини громадськості, іншу позицію, навіть якщо вона йде в розріз із патріотичним дискурсом (як це було у випадку з хуліганським нападом на офіс телеканалу «Україна» в Києві, що стався 22 квітня 2016 року). Такі випадки має бути засуджено, бо вони штовхають українське суспільство на шлях, далекий від демократії. Всі суперечки слід вирішувати в ненасильницький спосіб.
Відомий нідерландський філософ Сібе Шаап у своїй праці «Мстива отрута. Ріст невдоволення» застерігає суспільства від зростання нетерпимості, ресентименту (тобто почуття ворожості до того, хто вважається причиною тих чи інших невдач) до всього іншого. «Мстиві почуття є найбільш інфекційними, вони легко поширюються та стають усе інтенсивнішими. Мстиві висловлювання псують стосунки з ближніми та можуть залишити поганий слід у суспільному житті. Повсякденна мова стає біднішою, а суспільство — розділеним відразою та ворожістю. …Вираження мстивості в умовах постмодерну може мати небезпечні наслідки. Вербальне насилля здатне перерости в насилля фізичне», — зазначає він.
Україна нині перебуває в умовах війни під тиском російської військової та інформаційної агресії, тож відповідальність за рівень конфліктності в суспільстві несуть і лідери думок, і засоби масової інформації, які ці думки транслюють та поширюють відповідний дискурс. Оскільки, як було зазначено в рішенні Незалежної медійної ради, аудиторія може неоднозначно потрактувати ті чи інші твори мистецтва, а також ті чи інші висловлювання.
Почуття міри має бути присутнім у будь-якій дискусії на важливі суспільні, а особливо конфліктно чутливі теми, із ним мають рахуватися всі сторони.
Член Незалежної медійної ради Діана Дуцик
Член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай
Член Незалежної медійної ради Наталя Гуменюк
Окрема думка членів Незалежної медійної ради Олександра Бурмагіна та Антоніни Черевко у справі щодо відповідності законодавству України змісту 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся»
Погоджуючись із наведеними в рішенні Незалежної медійної ради нормами національного і міжнародного права, що регулюють правовідносини стосовно спірних питань навколо серіалу «Не зарікайся», вважаємо, що висновки за результатами розгляду цієї справи мали би бути іншими, оскільки:
1. Зміст серії, яка стала предметом розгляду Незалежної медійної ради, становить не гіпотетичну, а реальну загрозу виникнення конфліктної ситуації в суспільстві, оскільки в неприйнятний спосіб спекулює на особливо важливих і чутливих темах для сьогоднішньої України. Адже сюжетна лінія, яка зображує матір українського солдата, що вчиняє тяжкий злочин, а саме бере в заручники родину зі сходу України, яка до того ж шукала в неї притулку — не «можливо» протиставляє або несе «потенційно» небезпечні наслідки, а чинить реальний багатовекторний негативний вплив на мільйонну аудиторію телеканалу. Це, зокрема, й стало причиною гострого обговорення в суспільстві та обурення з боку волонтерів, представників ЗСУ, громадських діячів.
Автори сценарію максимально емоційно підсилили цю серію з метою протиставлення мешканців сходу й центру країни, що є абсолютно неприпустимим у ситуації, коли в Україні є близько 1,5 млн внутрішніх переселенців. І якщо відверте засудження викликає поширення в медіа негативних стереотипів про східних українців, які змушені були тікати від війни, таке саме відразливе ставлення викликають і художні спроби змалювати уявні небезпеки для переселенців у центрі та на заході нашої держави, які ми бачимо в епізоді взяття в заручники. Медіа не мають морального права вдавати, ніби не усвідомлюють, що саме поширення подібних шкідливих стереотипів спричинилося до багатьох особистих трагедій, коли люди зі Східної України навіть під загрозою власному життю внаслідок конфлікту все ж таки боялися переїжджати в центральні та / або західні регіони. Окрім цього, серія містить і пояснення / виправдання, чому представники терористичних груп взяли зброю й воюють проти Збройних сил України:
«Мы спокойно жили, никого не трогали. Наш дом попал под обстрел. Теперь там руины. Мы приехали сюда, потому что нам негде просто жить. Мы просто хотим, чтоб Донбасс был свободным. Мы хотим рожать и воспитывать счастливых детей. И чтобы от нас киевские олигархи отстали».
Донбас завжди був регіоном із абсолютно аналогічним правовим та фінансовим статусом щодо інших областей України, тому з погляду здорового глузду важко уявити, яким чином «київські олігархи» могли утискати жителів Донецької та Луганської областей більше, ніж, скажімо, жителів Вінницької або Чернігівської. Озвучена в серії риторика героїв, які представляють мешканців окупованих територій, є не чим іншим як ретрансляцією меседжів, що їх постійно озвучує країна-агресор як на своєму національному рівні, так і на міжнародній арені. Це не просто маніпуляція, а свідомий розподіл України за принципом «свій — чужий», якого так прагне сучасна Російська Федерація. Звісно, певні глядачі з окупованих територій або прихильники окупантів побачать у такому сюжеті «звичайну позицію», яка має свій вплив завдяки поширеній пропаганді на окупованих територіях («націоналісти-фашисти захопили Київ і прийдуть за нами»). Така риторика виправдовує застосування зброї і вбивство українських солдат, а також яскраво змальовує аморальну й просто злочинну поведінку матері українського солдата на підтвердження демонізації українців, що також шириться завдяки пропаганді на окупованих територіях.
Підсилюють зазначений ефект і такі цитати: «Давим эту хунту кровавую. Это они нам жизни не дают. Но результат есть. Мы не дали им геноцид устроить на нашей земле».
Знову бачимо виправдання російської агресії та спонсорованого Росією «сепаратизму» й поширення цінностей окупантів. Все це органічно поєднується зі сказаним захопленою в Києві в заручники жінкою: «Мы просто хотим, чтоб Донбасс был свободным. Мы хотим рожать и воспитывать счастливых детей. И чтобы от нас киевские олигархи отстали».
Насамкінець, стосовно захоплених у полон українців один із «героїв» знову ретранслює позицію країни-агресора: «Горстка фашистов по подвалах сидит»; «А то ты этих укров не знаешь? Вечно они там что-то мутят».
На нашу думку, не важливо, наскільки «позитивні», «негативні» чи «карикатурні» герої серіалу кажуть такі фрази і в якому контексті. Це візуалізація, озвучення й поширення пропаганди країни-агресора. Сам серіал при цьому не є гумористично-сатиричним. Сюжетна лінія стосується сьогодення й саме війни, яка безпосередньо позначилася на житті тисяч українських родин. Люди, які втратили рідних, ховали друзів і бойових побратимів, отримували важкі поранення, навряд чи зможуть коли-небудь безболісно сприймати подібну риторику, якими б не були «загальна сюжетна лінія», «фінальні серії серіалу» та «карикатурне зображення бойовиків». Постраждалі внаслідок війни заслуговують на співчуття та повагу з боку суспільства й медіа, а не на спекуляції їхніми почуттями заради публічної розваги. Ба більше, багатьох постраждалих зазначена серія може просто травмувати, підсилюючи наслідки вже пережитих потрясінь. Дзеркально небезпечним є поширення такого сюжету і з такими цитатами і для вимушених переселенців, які в реальному житті змушені були покинути все й намагаються впоратися з адаптацією на новому місці в Києві або інших регіонах України. В цих людей і без подібних серіалів виникає величезна кількість проблем через їхній статус «переселенців» — від оренди житла (власники подекуди не бажають мати справи з ними через наявні негативні стереотипи) й до пошуку нової роботи. Завдяки таким фільмам наявні негативні стереотипи тільки й далі утверджуються, а суспільні взаємовідносини загострюються. При цьому серіал є художнім твором, тобто заздалегідь спланованим, виписаним продуктом, який міг би виконувати важливу місію об’єднання, а не розділення країни.
Таким чином, зазначена серія серіалу «Не зарікайся» підсилює й поглиблює хибне стереотипне негативне сприйняття одне одного різними частинами українського суспільства, ретранслює риторику пропаганди країни-агресора та може спричинити психологічні травми та випадки неконтрольованої агресії серед людей, постраждалих від війни в Україні.
2. Рішення Незалежної медійної ради містить обґрунтований і логічний висновок стосовно належності бойовиків терористичних угруповань до «представників держави-агресора» в розумінні чинного законодавства, зокрема й для цілей Закону України «Про кінематографію». Проте далі, аналізуючи зміст серії, Незалежна медійна рада дійшла висновку що: «більшість образів представників “ЛНР” зображено дещо карикатурно, почасти їх подано в негативному контексті — як осіб, що катують людей у підвалах, убивають, готові карати за дезертирство смертю тощо. Також варто зазначити, що переважно їхні характери в даній серії не розкриті. Винятком можна вважати лише Бориса — чоловіка Яни та батька Дмитра, які перебувають у “заручниках” у Фаїни Марківни в Києві». Через зазначені обставини Незалежна медійна рада констатувала відсутність порушення чинного законодавства в 66-й серії.
На жаль, ми не можемо погодитися з такою позицією. На наше переконання, в національному ефірі не повинно в принципі бути «добрих», «позитивних» сепаратистів як героїв художніх фільмів. Героїзація й гуманізація насильства та замахів на територіальну цілісність країни може становити загрозу для національного суверенітету, незалежності та безпеки громадян. Зауважмо, що чинне законодавство не містить обмежень у часі, а встановлює загальну заборону на поширення такого контенту. Якщо «позитивного» бойовика показують воюючим на боці терористичних угрупувань протягом, скажімо, 70 серій, а в 99-й серії він переосмислює буття й переходить на бік Збройних Сил України, це не має значення з погляду негативних суспільних наслідків, які мали місце впродовж попередніх серій. Отже, наявність навіть одного такого персонажа навіть в одній серії фільму — це порушення вимог статті 15-1 Закону України «Про кінематографію», яка передбачає:
«В Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.
Фільм вважається таким, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створює позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, якщо в ньому наявна принаймні одна з таких ознак:
серед позитивних героїв фільму є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора, радянських органів безпеки;
у сюжеті фільму безпосередньо або опосередковано заперечується або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовується або подається в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв’язування війни».
3. Усіляко підтримуючи тезу щодо необхідності збільшення використання української мови під час виробництва національної кінопродукції, ми не можемо погодитися з висновком, що в цій справі «російська мова як мова серіалу посилює негативне сприйняття серіалу в цілому». На нашу думку, небезпечність такого типу контенту полягає, насамперед, у маніпулятивному змісті й ретрансляції пропаганди держави-агресора, а не в мові, якою це робиться. Окрім цього, не можна не вітати того факту, що українські медіа нарешті осмислили всю штучність «мовного питання» як фактору уявного «розподілу» України й російська мова припинила бути маркером політичного світогляду. Наступним кроком мало би бути припинення штучного розподілу українців у медіа й за «регіональною ознакою».
Член Незалежної медійної ради Олександр Бурмагін
Член Незалежної медійної ради Антоніна Черевко
Фото - кадр із серіалу «Не зарікайся»
Сер Джон Фредерик Вільям Гершель (англ. John Frederick William Herschel) — англійський математик, астроном, хімік, фотограф, ботанік, син Вільяма Гершеля.
Джон Гершель склав «Загальний каталог туманностей», у якому вмістив дані про відкриті ним галактики. На основі цієї праці вже після смерті Гершеля було видано «Новий загальний каталог».
1842 року винайшов ціанотипію.
Народився в Слау (поблизу Віндзора). Закінчив Кембриджський університет 1813 року. Астрономією став займатися з 1816, спочатку як помічник батька. 1833 року подався до Південної Африки на мис Доброї Надії для вивчення неба Південної півкулі. У 1840-х роках повернувся до Англії.
Продовжував вивчати зоряне небо «методом черпків» В. Гершеля. 1820 року виготовив рефлектор із діаметром дзеркала 45 см і працював з ним згодом в обсерваторії Слау. 1833 року опублікував каталог 2306 туманностей і зоряних скупчень, з яких 525 були виявлені ним самим. Відкрив понад 3300 подвійних зір і склав 11 каталогів їх; виконав низку теоретичних робіт з визначення орбіт подвійних зір. 1847 року опублікував «Результати астрономічних спостережень, виконаних на мисі Доброї Надії в 1834—1838», де подав матеріали про відкриті ним 2102 подвійних зірок, опис 1708 туманностей (з них 300 нових), перший докладний опис Магелланових Хмар та ін. 1864 року опублікував також «Загальний каталог туманностей і зоряних скупчень», що містить 5079 об'єктів. Йому належить одна з ранніх оцінок питомої кількості тепла, що надходить від Сонця на Землю.
Займаючись фотографією, відкрив здатність гіпосульфіту закріплювати фотографічні зображення. Запропонував терміни «негатив» і «позитив».
Популяризатор астрономії. Автор книги «Нариси астрономії», яку протягом 1849—1893 були видано 12 разів.
Член Лондонського королівського товариства, неодноразово обирався президентом Лондонського королівського астрономічного товариства. Іноземний почесний член Петербурзької АН (1826); член Геттінгенської академії наук.
1826 року був нагороджений золотою медаллю королівського астрономічного товариства
Категорія:Британські астрономи
Категорія:Члени Лондонського королівського товариства
Категорія:Члени Шведської королівської академії наук
Категорія:Нагороджені медаллю Коплі
Категорія:Лауреати премії Лаланда з астрономії
Категорія:Нагороджені Королівською медаллю
Категорія:Члени Нідерландської королівської академії наук
Категорія:Члени Геттінгенської академії наук
Категорія:Натурфілософи
Раймонд Артур Літтлтон (англ. Raymond Arthur Lyttleton, 7 травня 1911 - 16 травня 1995) — англійський астроном та геофізик, член Лондонського королівського товариства.
Родився у Ворлі-Вудз. Освіту здобув у Кембриджському університеті. У 1937-1969 працював в тому ж університеті, професор теоретичної астрономії. З 1967 — співробітник Інституту астрономії (до 1972 — Інститут теоретичної астрономії) Кембриджського університету.
Основні наукові роботи відносяться до теоретичної астрофізики і космогонії. В 1936 розробив гіпотезу про походження Сонячної системи з подвійної зірки. Виходячи з цього припущення, зміг розв'язати основну трудність інших космогонічних гіпотез з поясненням розподілу кутового моменту в системі. Першим розвинув гіпотезу, згідно з якою Плутон колись був супутником Нептуна. Спільно з Фредом Гойлом виконав велику серію робіт з теорії внутрішньої будови і еволюції зірок. Першим розрахував залежності маса-світність і маса-радіус для моделей зірок, у яких джерелом енергії служать ядерні реакції. Створив одну з перших теорій будови червоних гігантів. Розвинув теорію акреції міжзоряної речовини зірками, що підкреслює значення міжзоряного середовища для еволюції зірок. На основі теорії акреції створив нову теорію походження комет. Ряд досліджень Літлтона присвячений проблемі стійкості рідких обертових мас. У роботах з теоретичної геофізики він першим вказав на важливість врахування гідродинамічних властивостей рідкого ядра Землі при вивченні її обертання.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1959), Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1965).
Незалежна медійна рада закликає телеканали утриматися від зображення подій на Донбасі так, як у серіалі «Не зарікайся»
Незалежна медійна рада розглянула справу за зверненням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо дотримання ТОВ «ТРК “Україна”» норм законодавства України при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся».Незалежна медійна рада закликає телеканали утриматися від зображення подій на Донбасі так, як у серіалі «Не зарікайся»
26 квітня Незалежна медійна рада більшістю голосів визнала відсутність порушень законодавства України, а саме норм ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію» при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» телеканалом «Україна».
У цій серії основна сюжетна лінія розгортається довкола Фаїни Марківни Матвієнко — літньої жінки, яка мешкає у своєму домі в Києві з родиною й син якої, Степан, потрапив у полон до представників так званої ЛНР. Події віддзеркалюють сучасність і розгортаються на тлі військових дій на сході України. В ході серії з уст різних, переважно карикатурно зображених персонажів лунають фрази: «Давим эту хунту кровавую. Это они нам жизни не дают. Но результат есть. Мы не дали им геноцид устроить на нашей земле», «Горстка фашистов по подвалах сидит».
На думку більшості членів Незалежної медійної ради, в даному випадку такі вислови слугували необхідними засобами для зображення негативних рис персонажів із банди отамана Шелеста, які викрадали, катували українських полонених, а також для протиставлення цих персонажів Україні. Крім того, саме за їх допомогою вибудовується драма в житті головного персонажа цієї серії.
Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті. Оскільки художні твори на такі конфліктно чутливі теми — через можливість їх неоднозначного потрактування глядачами — можуть сприяти розпалюванню ворожнечі між різноманітними групами населення, посилювати розкол у суспільстві, Незалежна медійна рада закликає виробників телевізійного та кінопродукту бути особливо відповідальними та обережними, приймаючи рішення щодо художнього зображення таких подій, консультуватися з фахівцями з психології, соціології та ін.
Читайте також
Не зарекаются любяЕсли нам, гражданским, так нужен враг, то предлагаю бедностьГромадська рада при Нацраді не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся»Держкіно продовжило термін подання кандидатур до Експертної комісіїВисновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»
Члени Незалежної медійної ради Діана Дуцик та Ігор Розкладай, до яких у частині, що не суперечить її голосуванню, приєдналася Наталя Гуменюк, а також Антоніна Черевко та Олександр Бурмагін додали окремі думки до висновку у справі.
З повним текстом рішення можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, у квітні в соцмережах вибухнув скандал через показ на каналі «Україна» серії № 66 серіалу «Не зарікайся» виробництва продакшну Front Cinema на замовлення телеканалу «Україна». На думку деяких глядачів, в одній із серій нібито позитивно зображують терористів і російські гібридні війська в Донбасі. Бійців Збройних сил України і представників української влади в одній із серій називають «украми», «купкою фашистів», «кривавої хунтою». Крім того, в соцмережах критикували також суть серії, де українка бере в заручники маленьку дитину, вимагаючи за нього повернути їй сина.
21 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку каналу «Україна» на підставі масових скарг громадян на серіал «Не зарікайся». Нацрада також звернулася по експертну думку до Незалежної медійної ради та Громадської ради при Нацраді. 28 квітня Нацрада планує розглянути результати перевірки та ухвалити рішення по суті справи.
Тим часом Держкіно зібрало засідання Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів з метою переглянути прокатне посвідчення, видане каналу «Україна» на серіал «Не зарікайся». 18 квітня Експертна комісія Держкіно більшістю голосів проголосувала проти скасування прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся». На думку більшості членів Експертної комісії, в серіалі відсутні порушення норм законодавства та етичних стандартів, тож його не потрібно забороняти. Відеорепортаж із засідання Експертної комісії дивіться на «Відеотеці».
Не згодний з таким рішенням Експертної комісії голова Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що вирішив припинити повноваження нинішнього складу Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів та сформувати новий її склад. Медійні експерти назвали це рішення антидемократичним. Повноваження складу Експертної комісії було припинено 21 квітня наказом Держкіно № 71. До 29 квітня Держкіно приймає пропозиції щодо кандидатур членів оновленої прокатної комісії.
Члени Експертної комісії Оксана Волошенюк і Георгій Черков у своїх колонках для «Детектора медіа» детально пояснили, чому вони голосувала проти заборони цього серіалу.
«Детектор медіа» також опублікував дві різні точки зору на скандальний серіал – Юрія Луканова та Ольги Лень.
Фото - кадр із серіалу «Не зарікайся»
НСКУ не згодна з рішенням голови Держкіно Пилипа Іллєнка розпустити прокатну комісію
25 квітня відбулося засідання Секретаріату Національної спілки кінематографістів України, до порядку денного якого ввійшло питання переформатування Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно України (прокатної комісії)НСКУ не згодна з рішенням голови Держкіно Пилипа Іллєнка розпустити прокатну комісію
Секретаріат НСКУ не погодився з рішенням голови Державної агенції з питань кіно Пилипа Іллєнка про припинення повноважень нинішнього складу прокатної комісії, прийнятого ним після того, як 18 квітня експерти більшістю голосів проголосували проти відкликання прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся» телеканалу «Україна», 66-та серія якого викликала обурення частини суспільства. Зокрема, українські медіаексперти назвали рішення голови Держкіно змінити склад Експертної комісії антидемократичним.
Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач у коментері «Детектору медіа» повідомив, що спілка повністю підтримує членів Експертної комісії, які є й членами НСКУ, і рекомендує їх до складу знову, оскільки вони не порушили жодних етичних або юридичних норм.
Пан Тримбач також зазначив, що в голови Держкіно не було причин розпускати прокатну комісію, бо він мав юридичне право сам прийняти рішення щодо відкликання ліцензії серіалу «Не зарікайся», якщо його не влаштувала думка експертів, і тим самим не перекладати відповідальність на них і не розпускати комісію, завдаючи репутаційної шкоди її членам.
Читайте також
Держкіно продовжило термін подання кандидатур до Експертної комісіїВисновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»Країна глухих. Радянський післясмак заборони серіалу "Не зарікайся"Канал «Україна» заявляє про напад на офіс - активісти повідомили про акцію проти серіалу «Не зарікайся» (ФОТО)Нацрада призначила позапланову перевірку «України» щодо серіалу «Не зарікайся»«Не зарікайся»: телепродукт з українськими акторами без «українського акценту»Оптична омана «зради»: про ситуацію довкола серіалу «Не зарікайся»Голова Держкіно вирішив розпустити Експертну комісію, яка не підтримала заборону «Не зарікайся»Сценаристка «Не зарікайся»: Виривати з контексту – огидна практикаЕкспертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО)Зрада навколо мильного серіалу «Не зарікайся»
Крім того, нарікань на роботу Експертної комісії раніше не було, тож не можна переформовувати її за результатами єдиного випадку, вважає Секретаріат НСКУ.
«Членів прокатної комісії було дискредитовано як професіоналів, громадян, патріотів, і тепер вони змушені вислуховувати образи на свою адресу, хоча зовсім не заслуговують на таке ставлення.
У статуті Спілки кінематографістів написано, що ми повинні захищати честь і гідність наших членів, тому ми заявляємо про свою підтримку - ми зробимо все, аби не дозволити ображати наших людей фактично без причини.
У країні інформаційна безпека постійно перебуває під загрозою, але Міністерство інформаційної політики нічого не робить, і виявляється, що винна в усьому Експертна комісія. Якби були зафіксовані системні порушення, якби були підстави вважати, що експерти послідовно дозволяють фільми пропагандистського штибу, я би зрозумів. Ні в кого немає однозначної думки щодо цього серіалу, але зробили крайніми членів прокатної комісії», – зазначив Сергій Тримбач.
Офіційну заяву Національної спілки кінематографістів України про підтримку членів Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно України буде опубліковано до кінця тижня.
Нагадаємо, що повноваження попереднього складу прокатної комісії було припинено 21 квітня наказом Держкіно № 71. До 29 квітня Держкіно приймає пропозиції щодо кандидатур членів оновленої прокатної комісії.
Відповідно до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, до складу Експертної комісії входять незалежні експерти - кінознавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи, а також представники зацікавлених громадських об'єднань у сфері телебачення та кінематографії, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). Експертна комісія має право встановлювати індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надавати висновки, а у разі потреби - акти мистецтвознавчої експертизи.
Члени Експертної комісії Оксана Волошенюк і Георгій Черков у своїх колонках для «Детектора медіа» детально пояснили, чому вони голосувала проти заборони серіалу «Не зарікайся». «Детектор медіа» також опублікував дві різні точки зору на скандальний серіал – Юрія Луканова та Ольги Лень.
Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»
28 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження телеканалу «Україна» через трансляцію серіалу «Не зарікайся», знятого на замовлення каналу пов'язаним з ним продакшном Front CinemaНацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»
Відповідне рішення Нацрада ухвалила за результатами позапланової перевірки каналу, призначеної після скарг глядачів і громадськості. За попередження проголосували всі семеро присутніх членів Нацради одноголосно.
На думку скаржників, які зверталися до Нацради, цей серіал розпалює міжнаціональну ворожнечу. Перевірка Нацради зафіксувала трансляцію випусків серіалу, на який телеканал має чинне прокатне посвідчення.
У результаті аналізу контенту серії № 66 серіалу «Не зарікайся» Нацрада знайшла підтвердження слів скаржників: вона зафіксувала цитати про «хунту криваву», про «київських олігархів», які мають залишити Донбас у спокої.
У своєму рішенні Нацрада констатувала порушення телеканалом «Україна» таких норм закону «Про телебачення і радіомовлення»: абзац 8 частини 2 статті 6 (трансляція програм, що можуть завдати шкоди дітям), абзац 13 частини 2 статті 6 (поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси осіб, посягає на честь і гідність осіб). За це каналу оголошено попередження та вказано на неприпустимість порушення в подальшому.
Також Нацрада вирішила звернутися до Служби безпеки України з проханням дати оцінку серіалу на предмет наявності ознак кримінального правопорушення.
Крім цього регулятор у своєму рішенні наголосив на важливості соціальної відповідальності медіа під час АТО та рекомендував каналу «Україна» уникати показу телепродуктів, які можуть спричинити розкол суспільства, розвалювання ворожнечі, образити почуття громадян.
У своєму рішенні Нацрада послалася на експертний висновок Любові Найдьонової щодо психологічного впливу серіалу; на рішення Незалежної медійної ради, яка не знайшла порушень законодавства, але вважає, що медіа мають утриматися від створення художніх творів на такі конфліктно чутливі теми; на окрему думку членів Незалежної медійної ради, які вбачають у серіалі порушення; на рішення Громадської ради при Нацраді, яка не вбачає порушень законодавства; на експертні висновки двох установ, надані телеканалом «Україна».
У мотивувальній частині рішення Нацради йдеться про те, що верховенство права не обмежується лише законодавством, а включає й норми моралі, які відображені в Конституції України.
«Ви ступили на мінне поле, почавши знімати цей серіал», - сказав член Нацради Олександр Ільяшенко. А голова Нацради Юрій Артеменко пригадав, що під час війни у В’єтнамі в США був спеціальний закон, як знімати фільми й серіали.
Читайте також
Не зарекаются любяЕсли нам, гражданским, так нужен враг, то предлагаю бедность
На засіданні Нацради пояснення щодо змісту серіалу висловили представники телеканалу «Україна» і продакшну Front Cinema (Євген Лященко, Євген Буцан, Тетяна Гнєдаш).
Із закидами до творців серіалу виступили голова Держкіно Пилип Іллєнко, народний депутат Андрій Тетерук, четверо бійців АТО, п’ятеро представників громадянського руху «Відсіч» (у тому числі – двоє вже колишніх членів Експертної комісії Держкіно Сергій Оснач і Олексій Курінний, які в меншості голосували за заборону серіалу).
Натомість на підтримку каналу «Україна» виступили заступник генерального директора каналу СТБ Анатолій Максимчук і співвласник групи компаній Film.ua Сергій Созановський.
Членів Експертної комісії Держкіно, які голосували проти заборони серіалу, членів Незалежної медійної ради та Громадської ради при Нацраді, які не вбачають порушення законодавства в серіалі, на засідання не запрошували. Втім, голова Нацради Юрій Артеменко поінформував про суть ухвалених радами рішень.
Також пан Артеменко зачитав висновки експертів Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності та Київського міського експертно-криміналістичного центру (на користь творців серіалу) та заступниці директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любові Найдьонової (не на користь серіалу).
Нагадаємо, у квітні в соцмережах вибухнув скандал через показ на каналі «Україна» серії № 66 серіалу «Не зарікайся» виробництва продакшну Front Cinema на замовлення телеканалу «Україна». На думку деяких глядачів, в одній із серій нібито позитивно зображують терористів і російські гібридні війська в Донбасі. Бійців Збройних сил України і представників української влади в одній із серій називають «украми», «купкою фашистів», «кривавої хунтою». Крім того, в соцмережах критикували також суть серії, де українка бере в заручники маленьку дитину, вимагаючи за нього повернути їй сина.
21 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначилапозапланову перевірку каналу «Україна» на підставі масових скарг громадян на серіал «Не зарікайся». Нацрада також звернулася по експертну думку до Незалежної медійної ради та Громадської ради при Нацраді.
26 квітня Незалежна медійна рада більшістю голосів визнала відсутність порушень законодавства України, а саме норм ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію» при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» телеканалом «Україна». Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті.
Громадська рада при Нацраді також не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся».
Тим часом Держкіно зібрало засідання Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів з метою переглянути прокатне посвідчення, видане каналу «Україна» на серіал «Не зарікайся». 18 квітня Експертна комісія Держкіно більшістю голосів проголосувала проти скасування прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся». На думку більшості членів Експертної комісії, в серіалі відсутні порушення норм законодавства та етичних стандартів, тож його не потрібно забороняти.Відеорепортаж із засідання Експертної комісії дивіться на «Відеотеці».
Не згодний з таким рішенням Експертної комісії голова Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що вирішив припинити повноваження нинішнього складу Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів та сформувати новий її склад. Медійні експерти назвали це рішення антидемократичним. Повноваження складу Експертної комісії було припинено 21 квітня наказом Держкіно № 71. До 29 квітня Держкіноприймає пропозиції щодо кандидатур членів оновленої прокатної комісії.
Члени Експертної комісії Оксана Волошенюк і Георгій Черков у своїх колонках для «Детектора медіа» детально пояснили, чому вони голосувала проти заборони цього серіалу.
«Детектор медіа» також опублікував дві різні точки зору на скандальний серіал – Юрія Луканова, Ольги Лень та Сергія Оснача.
Фото - кадр із серіалу «Не зарікайся»
Не зарікайся (рос. Не зарекайся) — серіал виробництва телеканалу «Україна», знятий в Україні російською мовою, епізодично зустрічаються репліки українською.
1 вересня життя десятикласниці Людмили Поліщук кардинально змінилося. Її звинувачено у вбивстві відомого в Криму політика Володимира Мєшкова. Людмила, яка нічого не пам'ятає, звинувачена, руки її вкриті кров'ю жертви, вбивство вона начебто скоїла ножем.
Сім'я багатої жертви робить все, щоб дівчина отримала довічне ув'язнення. Молодший брат Мєшкова Олександр намагається вбити героїню, але останньої миті міняє наміри, лякаючи Людмилу, що вона ніколи більше не вийде з тюрми. В тюремній лікарні Людмила дізнається про свою вагітність. Розгубившись, вона віддає новонароджену доньку старшій сестрі лікарні, плануючи згодом забрати її.
Згодом серіал показує 2014-й рік, останній місяць із 17 років життя героїні в жіночій колонії в Луганській області. Після виходу на волю вона опиняється посеред військових дій на Донбасі. Її зраджують рідні люди, а попереду боротьба за доньку.[1]
Деякі сцени серіалу мають яскраву антидержавну спрямованість, показуючи терористів з ДНР та ЛНР, українців називають «украми», «купкою фашистів», «кривавою хунтою», а Донбас «воює за свободу».[2][3] На думку більшості членів Незалежної медійної ради, засідання якої відбулося 26 квітня, подібні вислови слугували засобами для зображення негативних рис персонажів з банди отамана Шелеста, які викрадали, катували українських полонених, а також для протиставлення цих персонажів Україні. Крім того, саме за їх допомогою вибудовується драма в житті головного персонажа цієї серії[4] Окрім того, стрічці майже немає україномовних персонажів.
Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно більшістю голосів (11 з 15 голосів) схвалила прокат стрічки на українських телеканалах.[5] Голова комісії Пилип Іллєнко розпустив її наступного дня після голосування, не згодний з подібним рішенням.[6]
Іллєнко заявив, що категорично не згоден з поданою в серіалі тезою, що «будь-яка війна погана»: «Україна зараз веде оборонну справедливу війну, відстоює свою незалежність, і можливістю сьогоднішньої дискусії ми завдячуємо тим хлопцям, які захищають наше життя та свободу».[7]
Сергій Оснач, один з колишніх членів Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, так прокоментував серіал:[8]
Йдеться не про окремий серіал, не про одну його серію, а про дуже небезпечний прецедент, коли олігархічний канал знімає своє бачення реальності і подає нам його як фільм про «нашу жизнь», як сказали на засіданні представники каналу. Цей фільм, на мою думку, суттєво викривлює нинішні події, події на Майдані і дискредитує проукраїнські налаштованих громадян.
Інший член комісії, театрознавць, доцент кафедри театрознавства КНУТКТ та співавтор довідкового виданння «Мала енциклопедія театру на Подолі» (2008)[9] C. Г. Васильєв назвав рішення щодо розпуску комісії волюнтаристським, а дії Ілллєнка окреслив як «повернення радянських методів цензури».[10][11] Подібний погляд і в інших експертів комісії, Георгія Черкова[12], Марини Ткаченко[13] та Оксани Волошенюк.[14]
На думку Юрія Луканова, Голови Незалежної медіа-профспілки України, більшість претезній до серіалу були невиправданими. Натомість, у телесеріалі дійсно присутні чимало «моментів, щодо яких варто продискутувати. Зокрема, українська мова в серіалі звучить невиправдано мало».[15][16] Окрім того, на думку Луканова та донецького журналіста Віталія Сизова,[17] невиправданою є майже пряма реклама гуманітарної діяльності Ахметова на Донбасі, що присутня у телесеріалі.
25 квітня відбулося засідання Секретаріату Національної спілки кінематографістів України, до порядку денного якого ввійшло питання переформатування Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно України (прокатної комісії). Секретаріат НСКУ не погодився з рішенням голови Державної агенції з питань кіно Пилипа Іллєнка про припинення повноважень нинішнього складу прокатної комісії, прийнятого ним після того, як 18 квітня експерти більшістю голосів проголосували проти відкликання прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся» телеканалу «Україна».
Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач повідомив, що спілка повністю підтримує членів Експертної комісії, які є й членами НСКУ, і рекомендує їх до складу знову, оскільки вони не порушили жодних етичних або юридичних норм.[18]
Було заплановано повторне засідання ради Держкіно.[19][20]
Результати розслідування[ред. | ред. код]
26 квітня Незалежна медійна рада під головуванням Наталії Лигачової та за участі 12 осіб, зокрема Романа Головенка, Ігоря Розкладая, Діани Дуцик, Наталії Гуменюк, Антоніни Черевко, Олександра Бурмагіна та інших, більшістю голосів, за наявності окремих думок, визнала відсутність порушень законодавства України, а саме норм ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію» при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» телеканалом «Україна».
Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті. Оскільки художні твори на такі конфліктно чутливі теми — через можливість їх неоднозначного трактування глядачами — можуть посилювати розкол у суспільстві, рада закликає виробників телевізійного та кінопродукту бути особливо відповідальними та обережними, приймаючи рішення щодо художнього зображення таких подій, консультуватися з фахівцями з психології, соціології у майбутньому.
Натомість, радою визнані абсолютно неприпустимим застосування насильства щодо сторони конфлікту, що висловлює, на думку частини громадськості, іншу позицію, навіть якщо вона йде в розріз із патріотичним дискурсом (як це було у випадку з хуліганським нападом на офіс телеканалу «Україна» в Києві, що стався 22 квітня 2016 року). Подібні рада засудила як ті, що штовхають суспільство на далекий від демократії шлях. Усі суперечки було запропоновано вирішувати в ненасильницький спосіб.[21]
У результаті 28 квітня 2016 року Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»[22]
Реакція телеканалу та творців фільму[ред. | ред. код]
Представники каналу «Україна» прибули на засідання ради з наміром переконати комісію у патріотичності серіалу, аргументуючи це тим, що його начебто дивляться 23 млн глядачів, а фільм знято російською, бо «немає акторів, які говорять українською».[23]
Авторка сценарію «Не зарікайся» Тетяна Гнєдаш після засідання експертної комісії зазначила у відповідь на закиди прибічників заборони телесеріалу наступне: "Це огидна, негарна практика – виривати з контексту будь-що, і на підставі цього, домислюючи те, чого немає, виносити вердикт. Не важливо – чи то книга, спектакль, серіал, фільм, фрагмент картини"."[24] [25].
"Це художній твір, а не документальний фільм! Складно судити подібні формати по 5 скрін - це 100 серій., Де історії просто розтягнуті в часі і відплата зазвичай буває для поганих людей", - висловив думку Дмитро Гольдман, режисер "Не зарікайся" в ефірі каналу "ТРК Україна"[26]
Реакція представників кіноспільноти[ред. | ред. код]
Відомий кінорежисер та актор Ахтем Сеїтаблаєв також заявив про недоречність виривання слів з контексту, патріотичну позицію акторів телесеріалу та необхідність повного його перегляду, для тих, хто повинен робити висновки.[27]
Також на підтримку каналу «ТРК Україна» виступили заступник генерального директора каналу СТБ Анатолій Максимчук і співвласник групи компаній Film.ua продюсер Сергій Созановський.[28]
Реакція учасників АТО[ред. | ред. код]
Реакція громадськості[ред. | ред. код]
22 квітня 2016 року група невідомих зайшла до київського офісу телеканалу «Україна». За версією представників каналу, група налічувала 15 осіб, озброєних червоною фарбою. Було заявлено, що зловмисники облили фарбою частину офісу і залишили листівку з посланням «Проллється кров». Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.[29][30][31][32][33]
Представники каналу заявили про намір звернутися до Президента особисто з проханням розслідування інциденту.[34]
Один з найбільш негативних героїв — працівник української прокуратури, що знущається з переселенців з АТО, а його персонаж зображено як абсолютно неадекватну людину.[35] В 66-му епізоді мати українського солдата, намагаючись врятувати сина з полону, бере в заручники переселенку з так званої «ДНР»[36].
У п'ятій серії головна героїня Людмила цитує роман Булгакова «Біла гвардія»[37]: «Давайте вип'ємо за кремові штори. За ними відпочиваєш душею, забуваєш про всі жахи громадянської війни»[38], говорячи так про російсько-українську війну на сході України.[39]
Після появи масових претензій до серіалу і до каналу «Україна» (належить компанії, власником якої є Рінат Ахметов) загалом, в групі серіалу у ВК з'явилось кілька так званих «патріотичних відео» з нарізкою реплік героїв, з яких може скластися думка про загалом правдиве висвітлення війни і позитивне ставлення українських бійців. Герої ролика говорять, що «нам пощастило, що нашу батьківщину захищають такі люди» або «для людини головне — батьківщину захищати».[40]
- Валерія Ходос — Людмила Поліщук
- Дмитро Суржиков — Степан Матвієнко
- Яна Соболевська — Вікторія Мєшкова
- Костянтин Данилюк — Павло Савченко
- Віталій Салій — Олександр Савченко
- Яна Соболевська — Вікторія Мєшкова
- Анна Кошмал — Світлана Матвієнко, донька Людмили
- Анастасія Блажчук — Томка
- Федір Гуринець — Костя Колесников
- В'ячеслав Довженко — Валентин
- Олександра Сизоненко — Богдана Матвієнко, донька Степана
- Костянтин Данилюк — Павло Савченко
- Софія Письман — Фаїна
- Андрій Ісаєнко — Георгій
- Березень Логачова — Ліза
- Борис Абрамов — Володимир Володимирович Ісаєв, полковник СБУ
- Павло Москаль — Максим
- Світлана Шекера — Галина
- Катерина Варченко — Катерина Клименко
- Катерина Вишнева — Ксюша
- Олександр Рудько — Гена
- Олена Бондарєва-Рєпіна — Зіна
- Сергій Сипливий — Кузьма
- Андрій Мостренко — Володимир Мєшков
- Костянтин Жовтневий — Роман Платов
- Ганна Лебедєва — Маргарита, поштарка
- Дмитро Соловйов — Чижик
- Аліса Гур'єва — Ірина, масажистка
- Валерія Гуляєва — Марина
- Світлана Зельбет — Наталя
- Владислав Писаренко — Леонід
- Юлія Гапчук — Алла
- Ярослав Ігнатенко — співробітник ритуального бюро
- Михайло Романов — багатий старий
- Аліса Гур'єва — Ірина, масажистка
- Олександр Попов — Кирило
- Ксенія Вертинська — Надя
- Дмитро Гаврилов — * Аліса Гур'єва — Ірина, масажистка
- Сергій Воляновскій — Бригадир
- Ксенія Вертинська — Надя
- Ксенія Ніколаєва — Ольга Борисівна, вихователь в дитбудинку
- Данило Мірешкін — Антон, сутенер
- Євген Лебедин — Роман в дитинстві
- Ігор Шкурін — начальник колонії
- Світлана Штанько — Карина, домробітниця Савченко
- Дмитро Усов — Дмитро
- Ігор Портянко — * Інга Нагірна — Варвара
- Інна Мірошниченко — Мати Людмили Поліщук
- Денис Капустін — Олександр в дитинстві
- Олеся Чечельницька — медсестра
- Сергій Булин — адміністратор в готелі
- Георгій Лещенко — вихованець дитбудинку
- Анжела Чорномор — акушерка
- Володимир Гончаров — черговий РВВС
- Сергій Бондарчук — слідчий з Кременчука
http://kino-svit.com/ne-zarikaysya-serial/
http://detector.media/print/114742/
КОZАКИ — Вокально-хореографічний шоу-гурт
Колектив був заснований в 2012 році в Києві. Ідейним натхненником створення колективу є Кость Фастівець, який навесні 2012 року згуртував навколо себе талановитих вокалістів Романа Мороза, Олега Гусара і Тараса Яницького, які і сформували перший склад вокального квартету. Паралельно, на студії «The records man» йшла робота над записом фонограм перших пісень. Співавторами аранжування виступили звукорежисер і аранжувальник студії «The records man» Андрій Мацкевич разом з Костем Фастівцем.
Перша репетиція відбулася 9 червня 2012 року і саме ця день вважається датою заснування гурту «КОZАКИ». Увесь 2012 рік був присвячений репетиційній і студійній роботі, відшліфовуванню виконавської майстерності і артистизму.
3 березня 2013 року в м. Вишгород на святі «Проводи зими на Київщині» відбувся перший концертний виступ гурту «КОZАКИ». Концертна діяльність вокального квартету поволі набирала обертів. В такому складі гурт гастролював до липня 2015 року, аж поки давній знайомий і колега Костя Фастівця, відомий балетмейстер Заслужений артист України В’ячеслав Вітковський запропонував розширити мистецьку палітру колективу і долучити до вокального складу хореографічну групу з 6 чол.
На поч. серпня 2015 року пройшли перші зведені репетиції розширеного складу і 24 серпня гурт «КОZАКИ» дав свій перший концерт у якості вокально-хореографічного гурту. За час своєї концертної діяльності «КОZАКИ» дарували своє мистецтво глядачам Києва, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Житомирської, Київської, Рівненської, Одеської, Дніпропетровської областей.
Протягом 2013-2016 р.р. вокально-хореографічний шоу-гурт "КОZAKИ" дав більше 50 концертів і відвідав з виступами такі міста: Київ, Кривий Ріг, Білгород-Дністровський, Конотоп, Вишгород, Фастів, Переяслав-Хмельницький, Кам'янка, Олевськ, Дубровиця, Путивль, Білопілля, Буринь, Остер, Буча, Ірпінь, Кагарлик, Корсунь-Шевченківський, Жашків, Бобровиця, Тетіїв, Гостомель, Володимирець, Чорнобай, Козелець тощо.
Гастрольними шляхами України шоу-гурт "КОZAKИ" проїхав більше 10 тис. кілометрів.
- Олег Гусар
- Роман Мороз
- Ігор Рідош
- Олександр Ячинець
- Сергій Кийко
- Олесь Кулак
- Дмитро Лаврішко
- Андрій Мінтенко
- Інна-Іванна Судак
- Олександр Шалько
- В’ячеслав Вітковський, заслужений артист України — балетмейстер-постановник
- Кость Фастівець — директор-художній керівник
Українські танцюристи]]
Українське танцювальне мистецтво]]
Если нам, гражданским, так нужен враг, то предлагаю бедность
За последнюю неделю я прочитала пару сотен фейсбук-сообщений о сериале «Не зарекайся». Потом посмотрела пару десятков серий «Не зарекайся». Потом написала пару десятков фейсбук-сообщений о «Не зарекайся». И вот что, отдышавшись и чертыхаясь, я могу вам сказать: нам что-то сильно понравилось воевать
Борьба упоительна
Если посмотреть на спор вокруг сериала отстраненно, то можно прийти к выводу, что часто человек сначала имел определенную идеологическую позицию, а потом натягивал на нее сериал. Особенно заметно это было вначале, когда начались перепечатки первоначального поста. «Какой “хозяин'” такие и фильмы. Это ахметовщина, – возмущались люди. – Я эту х… не смотрел и смотреть не собираюсь. На скринах процитирован тот сепарско-рашистский бред, который они регулярно несут».
Потом лидеры мнений поняли, что позиция «не смотрел, но осуждаю» уязвима. Им указывали на некоторые подробности отношений героев и содержание предыдущих серий. «Яна не дальняя родственница Фаины, она ей никто, и, как по мне, Фаина поступила правильно», – волновались зрительницы. – Что это за плен такой, когда Яна ела пармезан и пила вино, а к Диме постоянно няньки приставлены были».
Посмотрев сериал, они, однако, только укреплялись в своей позиции. «Там показаны очеловеченные сепаратисты». Особо пунктуальные приводили, на какой именно секунде герои говорят антиукраинские вещи: «Серия 3, 12:55. – Реплика медсестры: “Крымчанка, наша русская” – такая реплика со стороны медсестры провоцирует усиление ненависти к россиянам. 21:20 – “Чем живет столица? Конфеты стали значительно лучше!”».
Люди, которые пытались подойти к оценке сериала научно, то есть нейтрально, немедленно обвинялись в тайной поддержке врага. Если человек не был замечен в подобном ранее, значит, недосмотрели: «Представить, что он работает на вражескую пропаганду, простите, не могу. Как и того, что у него не хватает ума самому разобраться», – защищали несчастного знакомые. «Он не хочет ссориться со своими “друзьями”, позиция которых антиукраинская, поэтому и крутится, как уж на сковородке», – сурово объясняли им борцы.
Борьба упоительна тем, что она проста. Есть «мы», есть «они», самое древнее противостояние. «Мы» – хорошие, «они» – плохие, «мы» должны победить «их», это – цель, на которую сразу отзывается физиология. Вот «они» написали пост, но тут же набежали «наши», закидали «их» словами, наставили «нам» лайков. Чувство побеждающей стаи, порыкивающей на поверженного врага – это чертовски приятно. «И на будущее ввести требование предъявлять финальный вариант сценария».
К чему это приведет
К тому, что завтра в наших фэнтези появится недостаточно патриотичный богатырь. Национальная самоирония будет рассматриваться, как предательство. Любовная история без патриотической подоплеки будет проходить по статье «самые раскалённые места в аду предназначены для тех, кто во времена великих моральных испытаний хранил нейтралитет». И, в конце концов, к тому, что идеологически хороший будет показан в фильме безупречно хорошим, а идеологически плохой – отъявленно плохим, и зритель скажет «издеваетесь, что ли, лубок какой-то», и все опять будут недовольны.
Читайте також
Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»Громадська рада при Нацраді не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся»Незалежна медійна рада закликає телеканали утриматися від зображення подій на Донбасі так, як у серіалі «Не зарікайся»Висновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»Країна глухих. Радянський післясмак заборони серіалу "Не зарікайся"Канал «Україна» заявляє про напад на офіс - активісти повідомили про акцію проти серіалу «Не зарікайся» (ФОТО)Нацрада призначила позапланову перевірку «України» щодо серіалу «Не зарікайся»«Не зарікайся»: телепродукт з українськими акторами без «українського акценту»Оптична омана «зради»: про ситуацію довкола серіалу «Не зарікайся»Голова Держкіно вирішив розпустити Експертну комісію, яка не підтримала заборону «Не зарікайся»Сценаристка «Не зарікайся»: Виривати з контексту – огидна практикаЕкспертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО)
Но как же законы драматургии, скажете вы. Как же борьба идеи с контридеей, перипетии и объемные характеры? Фейсбук-комментаторы непреклонны: «Все это – не драматургия, а сознательная дискредитация граждан с проукраинскими взглядами». «Если сериал в целом проукраинский и учит хорошему, но в нем полсерии показывают, какие честные и добрые сепаратисты и злые плохие киевляне, это не допустимо».
Подождите, секундочку, там же «очень несимпатичный дядька на фоне флага ДНР говорит “С нами бог, мы победим”. И было бы немного странно от немца в советском фильме не услышать “хайльгитлер” и не увидеть свастику...» .
«Сейчас идет война», – обрывают разговорчики в строю фейсбук-комментаторы. «Любое освещение в положительном свете организаций или их представителей в то время, как с ними ведутся боевые действия – нонсенс. Пройдет 10-20-100 лет после окончания – снимайте фильмы, пишите книги. Сейчас – недопустимо».
«До чего полезны бедняки!»
Конечно, никакой человек в здравом уме не скажет, что война – это хорошо. Но, размышляя над аргументом «Сейчас идет война», вспоминается вот это рассуждение о бедности британского юмориста Джерома К. Джерома: «”До чего полезны бедняки!” – несколько неожиданно заявил Мак-Шонесси. … – Что утешает торговца, когда актер, зарабатывающий восемьдесят фунтов стерлингов в неделю, не в состоянии уплатить ему свой долг? Разумеется, восторженные заметки в театральной хронике о том, что этот актер щедро раздает милостыню беднякам. Чем мы успокаиваем негромкий, но раздражающий нас голос совести, который иногда говорит в нас после успешно завершенного крупного мошенничества? Разумеется, благородным решением пожертвовать “на бедных” десять процентов чистой прибыли. Что делает человек, когда приходит старость и настает время серьезно подумать о том, как обеспечить себе теплое местечко в потустороннем мире? Он внезапно начинает заниматься благотворительностью. Что стал бы он делать без бедняков, которым можно благодетельствовать?» («Как мы писали роман»).
Можно легко переложить эту логику на антитеррористическую операцию с национальной мобилизацией, которая идет у нас сейчас. Во-первых, на войну можно списать буквально всё. Во-вторых, в войну есть понятный смысл жизни: «мы» должны убить «их». В войну не нужно заниматься таким неприятным делом, как прислушиваться к мнению, отличному от твоего (это так раздражает). «…Это сериал о истории любви, и событие в АТО там не главные, а, наоборот, они показывают, как люди страдают живя на войне! Если не нравится сериал, кто Вас просит его смотреть?! Уважайте мнение других!», – почти стоят слезы на глазах поклонниц «Не зарекайся». «Может, мне еще путлера твоего “уважать”, кремлеботка безликая?», – борцы суровы, без чистоплюйства, ведь «сейчас идет война». «Пусть каждый смотрит то, что ему по душе. Каждый из нас, смотря какой-то фильм, ищет что-то свое наболевшее ... но зачем мы льем грязь друг на друга? У каждого свое мнение, которое можно выразить более цивилизованными словам, чем мат», – не унимается несознательное население. «Да, тут без партизанщины не обойтись», – вздыхает боец фейсбук-фронта.
Враг опасен и требует унижтожения: «Поэтому всем, кто говорит, что это просто кино ... так видит автор ... у них там потом всё хорошо будет ... смотрите весь сериал, а не отдельную серию — я посоветую не заблуждаться ... это не просто кино...». «Отозвать лицензию у телеканала, и всё». «Начните с актеров, они это сыграли – значит и отвечать тоже им придется». «Предлагаю найти адреса проживания этих идиотов – разрешальщиков – и сообщить посредством листовок их соседям, с кем они рядом живут».
«Разрещальщики» – это члены Экспертной комиссии при Госкино, которые большинством голосов посчитали, что «Не зарекайся» можно показывать по телевизору. Я знакома с одним из них, Аликом Шпилюком. Недавно мы с ним в шутку считали, сколько фильмов за жизнь он посмотрел. По грубым прикидкам получилось 50 тысяч. Алик занимается украинским кино лет сто, он был программным директором «КРОКа», «Молодости» и ОМКФ; куратором кинопрограмм Goethe-Institut, British Council и Institut Francais; он член Международной федерации кинопрессы FIPRESCI и Европейской киноакадемии; делал журнал «KINO-КОЛО» и открывал кинотеатр «Лира». Но Алика Шпилюка вместе с другими «разрешальщиками» уволили из экспертной комиссии Госкино за непатриотическое решение.
Предлагаю другого врага
Его тоже можно уничтожать со всей ненавистью. Это бедность. Вот здесь можно посмотреть карту Европы по зарплатам – у нас меньше всех. Средняя зарплата в Польше – $1073, а в Украине – $176, разница – в 6 раз. Предлагаю создать «Економічний Відсіч» и «Діловий Наступ». Все вместе навалимся, всей страной.
И бог с ней, с идеологией. Посмотрите, как красиво звучит 11 Статья Конституции Украины: «Государство содействует консолидации и развитию украинской нации, ее исторического сознания, традиций и культуры, а также развитию этнической, культурной, языковой и религиозной самобытности всех коренных народов и национальных меньшинств Украины». А вот еще, 15 Статья: «Общественная жизнь в Украине основывается на принципах политического, экономического и идеологического многообразия. Никакая идеология не может признаваться государством как обязательная».
А вооруженный конфликт на востоке Украины побыстрей закончить.
И когда на украинском заводе по производству посудомоечных машин сойдутся два инженера с разными идеологическими взглядами, то они сумеют поговорить об этом идеологическом многообразии так, чтобы это не помешало микросхемам.
А что касается сериалов, то будем, как предложил еще один человек в фейсбуке, «заниматься образованием людей. Чтобы слова “критическое мышление” знали не два человека в медийном совете, а каждый второй школьник и каждый, хотя бы пятый, патриот. И все будет хорошо».
Про автора: Ольга Ваганова, StarLightMedia, «#КіноКраїна»
Ольга Ваганова, для Lb.ua
Не зарекаются любя
Или что общего между скандалом вокруг сериала ТРК Украина и абсурдными "рекомендациями" главы СК РФНе зарекаются любя
На прошлой неделе произошли два эпохальных политических события - скандал вокруг сериала ТРК Украина "Не зарекайся", приведший к роспуску экспертной комиссии Госкино и вызвавшей ряд заявлений о вмешательстве государства в частную жизнь граждан и - значительно менее заметное - в России газета "Коммерсант" опубликовала рекомендации главы Следственного комитета РФ об изменениях в закон об экстремизме. Статья являет собой все более привычное наступление российской власти на Конституцию и здравый смысл - на этот раз предложено ввести уголовную ответственность за отрицание особо ценных для государства исторических фактов и отдельно за отрицание результатов всенародных референдумов. Для меня эти два события неожиданно сплелись в сложный личный узел - согласно грядущему закону, о котором подробнее ниже, я, с одной стороны, не смогу осуществлять свою текущую деятельность, потому что значительная ее часть либо связана с пересмотром официальной российской версии исторических фактов, по крайней мере, относительно Украины, либо так или иначе, хотя бы косвенно, ставит под сомнение результаты референдумов, проведенных на территории страны. Уместно ли в этой связи, обнаружив некоторые фундаментальные риски для трансляции собственных ценностей, думать о сериале, который не имеет прямого отношения к моей жизни и деятельности? Отмечу, что сериал "Не зарекайся" транслируется в 18.00, когда телеканал 1+1 показывает импортированные сериалы - другими словами, ни один из "моих" проектов никогда не конкурировал с проектами производителя сериала "Не зарекайся" "Фронт синема" и конкурировать не планирует. И тем не менее, дискуссия вокруг нового сюжетного витка в сериале оказалась не просто сопоставимой с сенсационным текстом грозы советских комсомольцев Александра Бастрыкина, но и навела меня на мысль о том, что два этих публичных высказывания в наших странах стреляют по одной и той же мишени. И, как ни печально, мишень эта - не что иное как украинская государственность.
Вначале об удивительном тексте главы Следственного комитета, где с легкостью необычайной автор соединил в единый тезис очевидные факты - участившиеся проявления экстремизма на Северном Кавказе - с утверждениями значительно более спорными - США ведет против России гибридную войну посредством информационного воздействия на ее впечатлительных соседей. Вывод в конце текста такого свойства - ситуация плачевная, а потому закон об экстремизме по нынешним временам будет поважнее Конституции. Теперь за отрицание исторических фактов, а также всенародных референдумов предложена уголовная ответственность. Перед лицом очевидной для населения угрозы в виде исламского фундаментализма, мы сплотимся - сюрприз! - вокруг борьбы с самим понятием "украинской государственности". Как только говорить "Крым не наш" или "Донбасс - Украина", или даже просто "Украина едина" станет преступлением в России, всякий регион в соседней стране, который провел референдум, сможет смело начинать превращаться в "ничью землю".
Какая же связь между обрушением института Конституции в РФ и решением экспертной комиссии Госкино, которое как будто бы защищало конституционное право на самовыражение создателей телесериала "Не зарекайся" и право медиахолдинга ТРК Украина транслировать свою политическую повестку? Очень простая - главным достижением раннего путинского режима, когда прямых запретов как таковых было очень мало, было не наступление на какие-то темы, а прививание морального паралича, воспитание привычки устраняться от суждений о чем бы то ни было. Появилось выражение "пиариться на крови", которое в случае трагедии в доверенных народом власти институтах (ЧП в армии, аварии на ГЭС, крушения авиалайнеров) затыкало рот всем, кто пытался спросить с виновных. Зато при этом как таковой исчез всякий контекст, а ситуации стали сводиться к фигурам драмы. Все как будто стало вне времени и ситуации, вне причин и следствий. "Так было всегда и везде." Факты стали "фактами". И постепенно даже архивные документы перестали подтверждать, например, расстрелы польских офицеров в Катыни — потому что перестали интересовать людей вообще. Интересовала только история. Они фашисты. Почему? Потому что мы всегда подозревали, что они фашисты. Потому что однажды во Львове со мной отказались говорить по-русски. Поэтому сейчас, когда мне показывают умирающего в прямом эфире 5-летнего мальчика в Донецке, я точно знаю, что это дело рук фигуры драмы под названием "фашист/киевский олигарх-он-же-фашист".
Читайте також
Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся»Експертний висновок соціального психолога щодо серіалу «Не зарікайся»Громадська рада при Нацраді не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся»Незалежна медійна рада закликає телеканали утриматися від зображення подій на Донбасі так, як у серіалі «Не зарікайся»Висновок Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся»Країна глухих. Радянський післясмак заборони серіалу "Не зарікайся"Канал «Україна» заявляє про напад на офіс - активісти повідомили про акцію проти серіалу «Не зарікайся» (ФОТО)Нацрада призначила позапланову перевірку «України» щодо серіалу «Не зарікайся»«Не зарікайся»: телепродукт з українськими акторами без «українського акценту»Оптична омана «зради»: про ситуацію довкола серіалу «Не зарікайся»Голова Держкіно вирішив розпустити Експертну комісію, яка не підтримала заборону «Не зарікайся»Сценаристка «Не зарікайся»: Виривати з контексту – огидна практикаЕкспертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО)
Когда подавляющее большинство моих коллег разводило руками, не посмотрев, кстати, пресловутую 66 серию - потому что, чтобы оценить ее воздействие, надо смотреть хотя бы первые десять, и, скорее всего, еще и 67-ю - мол, как это так, нападают на свободу слова, ведь понятно, что это мелодрама, а не агитка, у меня началось тошнотворное дежавю.
Два слова о содержании сюжетного витка, на который нападают. Главная героиня Людмила живет в одном доме со своей сестрой. Сестра замужем. Муж Степан, поехал в АТО за дочерью и попал в плен. У мужа Степана есть мать, Фаина Марковна. Ранее Фаина Марковна приютила женщину-переселенку Яну с сыном лет 9, Димой. Узнав, что Степан в плену в зоне АТО у подразделения, к которому может иметь отношение муж Яны, Фаина Марковна - персонаж жесткий и местами беспринципный, в соответствии с законами жанра, уплощается до одной краски. Вернуть сына любой ценой. Фаина Марковна и раньше защищала интересы сына, и, если говорить о логике жанра, то превращение героини в старую волчицу нельзя назвать неожиданным. Неожиданным для меня стал удивительный, первостатейный садизм Фаины Марковны в духе героя Олега Табакова (Шелленберга) в "17 мгновениях весны". Судите сами, не успев взять в заложники и разлучить мать и ребенка, Фаина Марковна, на главный и первый вопрос любого заложника, "что вы собираетесь сделать со мной", отвечает "еще не знаю". Эта неопределенность порождает в пленниках особый вид страха - страха, смешанного с готовностью действовать в соответствии с намерениями пленителя, угадывать их, если потребуется и даже считать его намерения своими, ведь от того, добьется ли пленитесь своей цели, зависит и твоя жизнь. Почувствуем же в рамках предпраймового сериала, что значит быть в плену у киевской хунты! Конечно, так просто еще никто не сдался, все мы роились в свободном мире и не можем в мгновенье ока передать право распоряжаться своей жизнью другому человеку, особенно при отсутствии прямой угрозы жизни. Но и здесь Фаина Марковна не разочаровывает - получив полное внимание молодой матери, она совершает второй классический шаг пленителя - сводит значение и значимость самой жизни пленника к нулю. "Теперь ты и твой Дима - просто разменная монета". Фаина Марковна вообще оказывается талантливым антигуманистом - на попытки напомнить ей, что она хороший добрый человек, не способный на шантаж, героиня наносит решающий удар - обрубает возможности для таких призывов к человечности, объявляя существование двух видов людей - условных "вас" и "нас".
"Ты ведь знала, что моего сына взяли в плен ваши". Когда выясняется, что Степан погиб (на самом деле нет, конечно), Фаина Марковна, как настоящий террорист, просто меняет свое первое требование на новое - под тот же залог - привези мне тело Степана, иначе не увидишь свою семью, говорит она обезумевшему от тревоги мужу Яны. Фаина Марковна напоминает нам, что правил у террористов нет.
Такое отчаянное желание травмировать аудиторию было в нашей недавней истории только дважды - в первые годы после гражданской войны, когда нужно было постоянно напоминать о существовании внутреннего врага, классовой борьбы, принципиально разного качества людей внутри одного народа, а также в последние два года - в эфире российского телевидения. И в последнем случае укрепившаяся в обществе неспособность и нежелание искать причинно-следственные связи сработала парадоксально - моральное чувство в человеке не девается никуда, тебе по-прежнему необходимо решать, что такое хорошо и что такое плохо для того, чтобы жить в обществе и договариваться с остальными его членами, но вместо разума, институтов и процедур у тебя остаются только эмоции и аффект. Тебе показывают умирающего ребенка, испускающего дух на экране, на этом фоне его родственница кричит "мы просто хотели быть свободными", и это то, что ты запоминаешь навсегда. Когда героиня-заложница Яна говорит Фаине Марковне, мол, за что, "мы же просто хотели быть свободными, хотели воспитывать счастливых детей, хотели, чтобы от нас киевские олигархи отцепились", это не случайный текст драматических персонажей в мелодраме. Это архетипы пленителя и заложника, которые почему-то изъясняются на языке анонсов Первого канала в Останкино.
То, что произошло на прошлой неделе - это паралич государственных механизмов и институтов и полное поражение идеологии украинской государственности. Конечно, если нет определения статуса агрессии, а статус военизированных формирований не определен как террористический, то члены экспертного совета, отказавшиеся отозвать прокатное удостоверение у сериала, бесспорно правы. Но предположительно в совет входят эксперты, опыт и квалификация которых позволяют им оценивать сложные эстетические феномены, скажем, отличать эротику от порнографии, а также свободу самовыражения от пропаганды смыслов, направленных на подрыв государственности. США не предоставляет платформу идеям и персонажам (вымышленным или реальным), которые транслируют позицию ИГИЛ. А британские телеканалы, при значительных симпатиях левой общественности к Ирландской республиканской армии, ни разу не осуществила постановку о трудах и днях террористов. Это не означает, что общество бросает людей, которые связаны со сложными для осмысления событиями, это просто означает, что всякий эксперт понимает, что жанровый массовый продукт оперирует по простым правилам - бесправный, страдающий и сталкивающийся с непреодолимыми трудностями герой воспринимается как предмет сопереживания, а герой, узурпирующий чужую свободу, даже во имя блага, как переступающий этическую грань. Как получается, что лидеры формирования общественного мнения не находят в себе сил дать оценку смыслам сюжетных линий сериала "Не зарекайся"? Как можно не видеть, что сериал противопоставляет Донбасс в образе доверчивой заложницы - власти киевских олигархов, поддерживая и пафос новостного вещания ТРК Украина, где Донбасс всегда существует отдельно от всей страны - попираемый, униженный и использованный?
Теперь о сложном - как поступает демократическое общество, столкнувшись с пропагандой смыслов, угрожающих государственности? Сразу оговоримся о запретах - редко встретишь работника творческой сферы, который бы выступал за запреты тем, слов, понятий, концепций. Что делать эксперту, компаниям, институтам, которые, положим, видят очевидные попытки навязать любимый российский тезис об Украине как о территории, трагически поделенной на две непримиримые части, навязать теорию гражданской войны? Конечно, без четких законодательных формулировок, квотирования национального и европейского продукта, это практически невозможно. Практически невозможно также мечтать о целостности общества, где у институтов культурной политики нет никакой платформы, нет определения свобод граждан и нет государственной политики в области культуры. В таких условиях пышным цветом расцветает полное безразличие к контексту - и вот уже мы спорим о сюжете сериала "Не зарекайся" как о чем-то оторванном от реальности, как будто речь идет о чем-то далеком и умозрительном, как, например могли бы спорить, влияют ли видеоигры на уровень агрессии среди британских шестиклассников. В таких же условиях артист, который говорит "Крымнаш" становится врагом Украины, россиянин, который говорит "Крымненаш" становится врагом России, а тем временем внутри страны апатия творческой интеллигенции разъедает саму страну. И в то время как российское законотворчество закрепляет статус референдумов как священную ценность, попрание которой уголовно наказуемо, украинская общественность находит все новые причины лишний раз не светиться, не подставляться, не выглядеть ретроградом. Но как поется, "у каждого мгновенья свой резон", и это мгновенье сложное. Как-то неожиданно снова наступает момент выбора. И хотя я, похоже, через несколько недель начну нарушать закон моей страны об экстремизме, я все же продолжу свою профессиональную деятельность, потому что я еще помню нашу Конституцию. И потому что она совпадает с моей гражданской позицией.
Об авторе: Елена Васильева, главный продюсер сериалов и фильмов телеканала «1+1»
Елена Васильева, для Tsn.ua
http://detector.media/withoutsection/article/114743/ne_zarekajutsia_ljubia/
.svg){kind=small}
.jpg)
