Оборо (1931)
| «Оборо» | ||
|---|---|---|
| 朧 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Фубукі» | |
| Держава прапора |  Японія
| |
| Належність | 
| |
| Корабельня | верф ВМФ у Сасебо | |
| Замовлено | 1923 фінансовий рік | |
| Закладено | 29 листопада 1929 | |
| Спущено на воду | 8 листопада 1930 | |
| Введено в експлуатацію | 31 жовтня 1931 | |
| На службі | 1931 – 1942 | |
| Загибель | 17 жовтня 1942 потоплений на Алеутських островах | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 750 | |
| Довжина | 118,4 м | |
| Ширина | 10,4 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 4 парові котла | |
| Потужність | 50000 к.с. (37 МВт) | |
| Швидкість | 38 вузлів | |
| Дальність плавання | 5 000 миль (9 300 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 219 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат Тип 3 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 9 (3х3) × 610-мм торпедних апаратів (18 торпед)
18 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 × 13-мм зенітних кулеметів | |
Оборо (Oboro, яп. 朧) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій Світовій війні. Корабель, який став сімнадцятим серед есмінців типу «Фубукі», спорудили у 1931 році на верфі компанії ВМФ у Сасебо[1].
На момент вступу Японії до Другої світової війни «Оборо» підпорядковувався 5-й дивізії авіаносців, втім, він не прийняв участі у поході до Перл-Гарбору, а натомість був призначений для участі у вторгненні на Гуам (Маріанські острова). 25 – 27 листопада 1941-го «Оборо» прослідував з Йокосуки до Хахадзіми (острови Огасавара), а 4 грудня разом з 3 іншими есмінцями почав конвоювання транспортів з військами у південному напрямку. 8 грудня, у день нападу на Перл-Гарбор (тільки по інший бік лінії зміни дат), загін здійснив успішну висадку на Гуамі.
15 – 19 грудня 1941-го «Оборо» ескортував мінний загороджувач «Цугару» з Сайпану (так само Маріанські острова) на Маршаллові острова до атолу Кваджелей, після чого кілька місяців ніс тут патрульно-ескортну службу. 6 – 12 квітня 1942-го есмінець прослідував з Кваджелейну до Йокосуки та продовжив свою діяльність у місцевому військово-морському окрузі, при цьому щонайменше один раз він здійснив далекий похід, коли з 18 липня по 3 серпня супроводжував танкер «Ніссін-Мару» з Йокосуки до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки) та назад.
Восени «Оборо» задіяли для операцій у північній зоні. З 19 вересня по 2 жовтня есмінець провів рейс з Йокосуки до Алеутських островів (тут японці у червні зайняли два острова на заході архіпелагу). 11 – 17 жовтня «Оборо» разом з іншим есмінцем «Хацухару» пройшов зі ще однією транспортною місією з Йокосуки через Шумшу (Курильські острова) до Киски. Невдовзі по прибуттю до цілі походу загін був атакований ворожими бомбардувальниками. Пряму попадання бомби призвело до детонації боєзапасу на «Оборо» і есмінець швидко затонув[2]. З корабля змогли врятуватись лише 17 членів екіпажу, яких «Хацухару» підібрав та доставив на Парамушир (так само Курильські острова).[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IJN Fubuki Class Destroyers. www.globalsecurity.org. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 26 листопада 2021.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||