Овруцька вулиця
| Овруцька вулиця Київ | |
|---|---|
_2011_01.JPG) | |
| Місцевість | Лук'янівка, Татарка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | м. Овруч |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 710 м |
| Координати початку | 50°28′10″ пн. ш. 30°28′20″ сх. д. / 50.469611° пн. ш. 30.472333° сх. д.Координати: 50°28′10″ пн. ш. 30°28′20″ сх. д. / 50.469611° пн. ш. 30.472333° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′29″ пн. ш. 30°28′42″ сх. д. / 50.474833° пн. ш. 30.478361° сх. д. |
| поштові індекси | 04050, 04107 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська» |
| Автобуси | А 31 |
| Тролейбуси | Тр 6, 18, 28, 33 |
| Маршрутні таксі | Мт 179, 181, 217, 586, 598-Д |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11183 |
| У проєкті OpenStreetMap | r415965 |
| Мапа | |
 | |
 Овруцька вулиця у Вікісховищі | |
О́вруцька ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Татарка. Пролягає від вулиці Герцена до Нагірної вулиці.
Прилучаються вулиці Загорівська та Якубенківська, Делегатський провулок і Подільський узвіз.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла в середині XIX століття під такою ж назвою, назва затверджена в 1869 році[1]. На окремих картосхемах позначена як єдина вулиця з теперішньою вулицею Деревлянською (до 1963 року мала назву Новоовруцька).
На розі Багговутівської та Овруцької вулиць знаходився Феодорівський храм, збудований у 1870–1872 роках. Особливістю храму були створені в ньому у 1887–1895 роках точні копії єрусалимської Кувуклії — печери Гробу Господнього під південним приділом та печерного храму, влаштованого священномучеником Климентом Римським в Інкермані, під північним приділом. У 1935 році церкву було розібрано, а на її місці облаштовано сквер. У 2007 році відновлена парафія розпочала богослужіння у тимчасовому храмі-наметі, а у жовтні 2008 року у частині скверу почалися археологічні розкопки, що виявили підмурки історичного храму та значну частину конструкцій підземних святинь.
Особистості[ред. | ред. код]
У будинку № 6 у 1925–1930 роках проживала письменниця Олена Пчілка. У будинку № 19 у 1924–1945 роках проживав лікар, професор Київського медичного інституту Антон Собкевич. З 1936 року тут проживав зять Собкевича, біограф діячів української культури Георгій П'ядко. У будинку № 29 мешкав у 1913–1914 піаніст і композитор Генрік Бобінський.
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Посольство Лівії в Україні (буд. № 6)
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
| Назва пам'ятки | Рік виникнення/виявлення | Адреса | Фото |
|---|---|---|---|
| Будинок, в якому у 1925–1930 рр. проживала Олена Пчілка (О. П. Драгоманова-Косач), письменниця, перекладач, етнограф | 1910-ті | Овруцька вул., 6 | 
|
| Будинок житловий (нині відселений, перебуває в занедбаному стані[джерело?]) | поч. XX ст. | Овруцька вул., 19 | 
|
| Будинок житловий | 1899 | Овруцька вул., 21 | _Ovruts%27ka_21-23-1.jpg)
|
| Будинок приватного санаторію лікарів М. Горбунова та А. Сикорського для нервово- та душевнохворих | поч. XX ст. | Овруцька вул., 25 | 
|
| Особняк, в якому проживав Г. А. Бобинський, піаніст, композитор, педагог | 2-га пол. XX ст. | Овруцька вул., 29 | 
|
Зображення[ред. | ред. код]
-
Перехрестя з Подільським узвозом -
Кінець вулиці (вид з Нагірної вулиці) -
Житловий будинок, Київ, вул. Овруцька, 26 -
Житловий будинок, Київ, вул. Овруцька, 26 -
Будинок причту Федорівської церкви, Київ, вул. Овруцька, 7А
_2011_02.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 120.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 154. — ISBN 5-88500-070-0.
- Овруцька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 178. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К. : Кий, 2004. — 823 с., іл. — ISBN 966-7161-60-9.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||