Огульці (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огульці імені Олександра Пучка
Сумська дирекція
Південна залізниця

станція
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса вул. Заводська, 10-А, с. Шлях, Харківська область, Богодухівський район[1]
Координати 49°55′32″ пн. ш. 35°45′35″ сх. д. / 49.9258167° пн. ш. 35.7599000° сх. д. / 49.9258167; 35.7599000
Структура
Лінія(ї) Люботин — Полтава
Платформ 1
Тип платформ бічна
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито 15 червня 1871 (152 роки)
Перебудовано 2007
Електрифіковано 20 вересня 2007
Будівля
Поверхів 1
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 449504
Код Експрес-3 2204522
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 26 км
Люботин км
Мапа
Мапа

Огульці імені Олександра Пучка — проміжна залізнична станція стикування 4-го класу Сумської дирекції Південної залізниці. Розташована за 2 км від села Шарівка та 5 км від однойменного села. Названа на честь колишнього начальника Південної залізниці Олександра Пучка[2].

Історія[ред. | ред. код]

Станція Огульці відкрита 15 червня 1871 року, під час введення в експлуатацію залізничної лінії Харків — Полтава. 1878 року збудоване перше муроване двоповерхове приміщення станції, яке було вщент зруйноване під час Другої світової війни. У повоєнні часи будівля станції була відбудована у вигляді одноповерхової цегляної споруди. 1957 року зведене нове приміщення, реконструйоване у 1996 році.

Сучасний вокзальний комплекс на станції був збудований із завершенням електрифікації напрямку Харків — Київ та введено в експлуатацію 20 вересня 2007 року.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

За характером та обсягом виконаних робіт станція Огульці імені Олександра Пучка — проміжна і належить до 4-го класу. До неї примикає одна під'їзна колія УМШБ-2 (управління механізації шляхового будівництва). За добу через станцію прямують 70 пар вантажних та пасажирських поїздів, також вона приймає та відправляє 17 пар приміських електропоїздів[3]. Огульці є станцією стикування контактної мережі постійного та змінного струму.

У 2007 році, за прикладом лінії Основа — Куп'янськ-Вузловий, був електрифікований Полтавський напрямок, в ході якої Огульці набула статусу станції стикування, і а полігон використання ВЛ82м значно розширився. При цьому Огульці — дзеркальне відображення станції Гракове — вся станція під змінним струмом, а для постійного струму відведена лише одна тупикова колія, на яку прибувають і вирушають електропоїзди постійного струму.

З кінця 2014 року по 9 грудня 2017 року частина поїздів по станції Огульці здійснювали зміну локомотивів різних родів струму, але з урахуванням відсутності шляхів з перемикаємим роду струму, незмінним супутником даних маніпуляцій стали ЧМЕ3. З 10 грудня 2017 року на цей хід виходять лише ВЛ82м, в. т. ч. обслуговуються бригадами ТЧ-2 Харків-Головне.

Економічні показники[ред. | ред. код]

Станом на 2010 рік було вивантажено вагонів на 161 % до плану, виручка у приміському сполученні склала 111 %, а у пасажирському — 109 % до встановленого завдання. На станції працює 12 осіб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Залізнична станція Огульці (449504).
  2. Меморіальна табличка на станції, де зазначено про присвоєння станції імені Олександра Пучка
  3. Розклад руху приміських поїздів по станції Огульці. poizdato.net.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]