Отаман Матяш (дума)
«Отаман Матяш» — дума про досвідченого воїна та молодих козаків.
Сюжет[ред. | ред. код]
Образ отамана Матяша — збірний, епічний. Його як досвідченого старого воїна дума протиставляє легковажній молоді — бравославцям-небувальцям. Словом «бравославці» тут означено молодих козаків, що хизувалися своїм становищем, красувалися (бравий — гарний, красивий) козацькою славою, хоч ще й не мали для цього достатніх підстав.
Історія записів[ред. | ред. код]
Відомий єдиний запис думи, опублікований Павлом Житецьким за рукописом «Повести малороссийские числом 16. Списаны из уст слепца Ивана, лучшего рапсодия, которого застал я в Малороссии в начале XIX в.» в кн.: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 238—240[1].
Одна з копій «Повестей» позначена 1805 p. Записувач дум надав ряду слів російських форм, проте лексика зберігається повністю. У третьому від кінця рядку в дужках подано нерозбірливо написане слово, яке П. Житецький прочитав як «лицаря да».
Рукопис, що містив ряд цінних текстів був опублікований Житецьким в журналі «Киевская старина» у 1893 році. Прізвища записувача і досі не вдалося встановити, а рапсодієм Іваном був, очевидно, відомий кобзар Іван Стрічка. Деякі мотиви цього твору перегукуються з думою про Івася Коновченка.
Музика[ред. | ред. код]
Виконавці[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Атаман Матяш старый // П. Житецький. Мысли о народных малорусских думах / Издание редакции Киевская старина. — Київ: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1893. — С. 238—240.
Література[ред. | ред. код]
- Отаман Матяш // Грушевська Катерина. Українські народні думи. Том 2. — Київ-Харків: Пролетар, 1931. — С. 126—162.
 |
У Вікіджерелах є |