Парк Перемоги (станція метро, Санкт-Петербург)
59°51′58″ пн. ш. 30°19′18″ сх. д. / 59.8663611° пн. ш. 30.3218028° сх. д.Координати: 59°51′58″ пн. ш. 30°19′18″ сх. д. / 59.8663611° пн. ш. 30.3218028° сх. д.
| Парк Перемоги | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | закритого типу глибокого закладення |
| Глибина закладення | 35 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 29 квітня 1961 |
| Архітектор(и) | А. К. Андреев (рос.) |
| Архітектор(и) вестибюлів | А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Г. А. Скобенников (рос.) |
| Виходи до | Московський пр., Басеїна вул., Московський парк Перемоги |
| Код станції | ПП |
 | |
Парк Перемоги (рос. Парк Победы) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Московська» та «Електросила».
Відкрита 29 квітня 1961 року у складі ділянки «Парк Перемоги» - «Технологічний інститут». Найменування отримала по розташуванню на території однойменного парку.
Технічна характеристика[ред. | ред. код]
Конструкція станції — закритого типу глибокого закладення (глибина закладення — 35 м). Похилий хід тристрічковий, починається з південного торця станції.
Вестибюлі та пересадки[ред. | ред. код]
Вихід у місто на Московський проспект, Басейну вулицю, до вулиці Перемоги, площі Чернишевського, Московського парку Перемоги, СКК.
Для наземного вестибюля розроблено спеціальний проект — круглий павільйон з прибудованим заскленим кіоском під одним дахом. По всьому периметру над вікнами та дверима було змонтовано довгий козирок, що захищає пасажирів від негоди. На середину 2010-х павільйон змінили, спорудивши великий торговий кіоск.
Колійний розвиток[ред. | ред. код]
Станція без колійного розвитку.
Станція «Парк Перемоги» була кінцевою станцією Московсько-Петроградської лінії до 1969 року, за нею знаходився перехресний з'їзд, на середину 2010-х розібраний. Він був єдиним такого типу: тунелі сходилися в один, а потім знову розходилися (> - <).
Оздоблення[ред. | ред. код]
Ритмічні ряди дверних прорізів, розташованих уздовж станції, оздоблені закругленими смугами рифленого металу. На стінах укріплені карнизи з візерункового скла, за якими приховані лампи. У торцеві стіни вписані параболічні декоративні арки, що як би підводять перекриття залу і створюють відчуття більшої свободи підземного інтер'єру. Червоні трикутники на підлозі платформи імітують переможні знамена (у нижнього ескалаторного залу є невелика ділянка, де покриття замінено: спочатку планувалося провести заміну всього підлогового покриття, проте малюнок був не дотримано, що викликало протест з боку архітектора і процес ліквідації оригінального покриття було припинено). На глухий торцевій стіні — рік відкриття і назва станції. Спочатку двері були з матового білого скла, проте згодом замінені на звичайні.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- «Парк Перемоги» на офіційному сайті Петербурзького метрополітену [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- «Парк Перемоги » на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- «Парк Перемоги » на ometro.net(рос.)
- «Парк Перемоги » на форумі metro.nwd.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- «Парк Перемоги » на сайті «Прогулянки по метро» [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)