Патарська єпархія
Патарська єпархія (лат.: Dioecesis Patarensis) — закрита кафедра Константинопольського патріархату та титулярна кафедра католицької церкви.
Історія[ред. | ред. код]
Патара, ототожнена з руїнами поблизу Гелеміша, в провінції Анталія на території сучасної Туреччини, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Лікія в цивільній єпархії Азії. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганкою Мірської архієпископії.
Єпархія зафіксована в Notitiae Episcopatuum Константинопольського патріархату до ХІІ століття.[1]
До цієї стародавньої єпископської кафедри приписують декілька єпископів. Ле Квін приписує Патарі відомого церковного письменника, який жив між ІІІ і IV століттями, св.Мефодія, який, проте, ймовірно, був би єпископом Олімпу. Єпископ Євдем I був присутній на першому Вселенському соборі, який відзначався в Нікеї в 325 році.[2] Під час Селевкійського собору в 359 році Акакій Кесарійський і його прихильники залишили зібрання і написали сповідь віри, в якій вони відкинули термін єдиносутність як стороння для Святого Письма; серед підписантів сповідання віри є також Евтікіано ді Патара, якого разом з іншими єпископами-підписантами відлучили отці собору.[3]
Євдем II брав участь у першому Константинопольському соборі 381 року; сам єпископ згадується в листі, датованій між 375 і 377 роками, який Василій Кесарійський написав Амфілоху Іконійському, щоб перевірити правовірність єпископів Лікії, включаючи Євдема.[4] Цириній був серед батьків Халкедонського собору в 451 році, а в 458 році він підписав лист єпископів Лікії до імператора Лева I після смерті Протерія Александрійського.[5]
Ліциній зафіксований на синоді, зібраному в Константинополі в 536 р. патріархом Меною; хоча ніколи не фігурує в списках присутніх на синоді, його ім’я зустрічається між підписами на сесіях 21 травня і 4 червня, де були засуджені Север Антіохійський, колишній патріарх Антимія, сирійський чернець Зоора і Петро Апамейський.[6]
Анастасій був присутній на другому Нікейському соборі 787 року.[7] Нарешті Теодол брав участь у Константинопольському соборі 879-880 рр., який реабілітував патріарха Фотія.[8]
З XVIII століття Патара входить до числа титульних єпископських престолів католицької церкви; з 11 березня 2022 року титулярним єпископом є Джамал Хадер, єпископ-помічник Єрусалимського латинського патріархату.
Хронотаксис[ред. | ред. код]
Грецькі єпископи[ред. | ред. код]
- Святий Мефодій ? † (кінець ІІІ ст . - початок IV ст.)
- Євдем I † (згадується в 325 р.)
- Євтихіян † (згадується в 359 р.)
- Євдем II † (до 375/377 - після 381 р.)
- Чириній † (до 451 - після 458 р.)
- Ліциній † (згадується в 536 р.)
- Анастасій † (згадка 787 р.)
- Теодол † (згадується 879 р.)
Титулярні єпископи[ред. | ред. код]
- Джузеппе Фонсека, OP † (7 травня 1714 р . - ?)
- Андреа де Россі, театинець † (7 серпня 1741 р . - ?)
- Францішек Подканський † (помер 23 липня 1753 — 11 липня 1789 р.)
- Мартон Ґорґей † (24 вересня 1804 - 23 серпня 1807 р. помер)
- Юзеф Габріель Гембарт † (помер 26 вересня 1814 — 30 грудня 1821 р.)
- Джузеппе Новелла, OFM † (помер 22 травня 1847 — 26 лютого 1872 р.)
- Анджело Берсані-Доссена † (31 березня 1875 - 12 червня 1887 р. помер)
- Луїджі М. Каннаво (Канаво), OFMCap. † (помер 10 травня 1889 - 27 серпня 1907 )
- Блаженний Никита Будка † (помер 15 липня 1912 — 1 жовтня 1949)
- Вінченцо Марія Джаконо † (18 січня 1961 - 20 квітня 1971 р. пішов у відставку)
- Іван Хома † (22 лютого 1996 — 3 лютого 2006 помер)
- Хайме Шпенглер, OFM (10 листопада 2010 - 18 вересня 2013 призначений архієпископом Порту-Алегрі)
- Джованні Баттіста Піччолі (26 жовтня 2013 - 2 лютого 2022 призначений єпископом Дауле)
- Джамаль Хадер з 11 березня 2022 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 507, voce Patara.
- ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 275.
- ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 397.
- ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 276.
- ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 601.
- ↑ Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 628.
- ↑ Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in Revue des études byzantines 33 (1975), p. 44.
- ↑ (нім.) Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online, nº 27990.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- (лат.) Michel Le Quien, Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus, Parigi, 1740, Tomo I, coll. 977-978
- (лат.) Pius Bonifacius Gams, Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Graz, 1957, p. 449
- (лат.) Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, vol. 5, p. 308; vol. 6, p. 330; vol. 7, p. 372; vol. 8, p. 557
- (англ.) Sophrone Pétridès, v. Patara, Catholic Encyclopedia, vol. XI, New York, 1911
- Sylvain Destephen, Prosopographie chrétienne du Bas-Empire 3. Prosopographie du diocèse d'Asie (325-641), Paris, 2008
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- (англ.) La sede titolare su Catholic Hierarchy
- (англ.) La sede titolare su Gcatholic