Пахноліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пахноліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Phn[2]
Хімічна формула NaCaAlF₆·H₂O+3H2O-3H2O
Nickel-Strunz 10 3.CB.40[3]
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь камінь (давньогрецька мова)[4],
іній (давньогрецька мова)[4]
Типова місцевість Івігтут[3]
CMNS: Пахноліт у Вікісховищі

Пахноліт — мінерал, водний алюмофлуорид натрію і кальцію острівної будови.

Синоніми: піроконіт.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: NaCa[AlF6]•H2O. Склад у %: Na — 10,36; Ca — 18,05; Al — 12,14; F — 51,34; H2O — 8,11.

Сингонія моноклінна.

Кристали призматичні.

Спайність недосконала.

Густина 2,98.

Твердість 3-3,5.

Безбарвний до білого. Прозорий до напівпрозорого.

Блиск скляний.

Крихкий.

Злам нерівний.

Продукт вивітрювання кріоліту.

Зустрічається в родов. Івігтут (Ґренландія), Пайкс-Пік (штат Колорадо, США) й Міас (Урал, РФ). Дуже рідкісний.

Від грецьк. «пахнос» і «літос» — камінь (A. Knop, 1863).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]