Переклади творів Івана Франка іншими мовами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Одним із перших перекладачів Франкових творів був сам автор. З огляду на можливість публікацій у польськомовних або німецькомовних виданнях частина його художніх і публіцистичних творів мають по два авторські тексти – українською і польською або німецькою мовами, а деякі твори були спершу надруковані чи написані польською або німецькою мовами, а тоді перекладені українською.

Деякі Франкові твори іще за життя автора мали по декілька перекладів іншими або й однією мовами. Наприклад, новела «На дні»: існував Франковий польською мовою, ще один переклад польською мовою Марії Семашко «з ініціативи і під доглядом Елізи Ожешко», переклад чеською мовою Богуслави Соколової, німецький переклад Карла Гельбіха, російський переклад у петербурзькій збірці «В поте лица» (1903, а також окремою книжкою двома накладами).

Деякі твори Франка особливо популярні серед перекладачів. Так, наприклад, ще 1989 року літературознавець Федір Погребенник зібрав у книзі «Народе мій: Пролог до поеми «Мойсей». Мовами народів світу» тридцять перекладів Франкового «Прологу»: п’ять перекладів російською, по чотири – англійською і німецькою, по три – польською, словацькою та угорською, по два – болгарською, вірменською, іспанською, італійською, грецькою і чеською, причому німецький, польський і російський переклади були здійснені ще за життя Франка, а польський і російський – авторизовані.

Франка у різний час і різними мовами зокрема перекладали:

Англійською[ред. | ред. код]

У книзі «The Ukrainian Poets. 11891962» (Торонто, 1963) була поміщена добірка поезій Франка у перекладах С. Г. Андрущишина і Ватсона Кірконнелла. 1979 р. в Торонто вийшла Франкова передмова до кн.: Шевченко. «Перебендя». 1956 у Вінніпегу вийшли Франкові «Панські жарти» («Noblemen's Mockey»).

Німецькою[ред. | ред. код]

Польською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • О. Рувимова і Р. Ольгін: «В поті лиця» (Ив. Франко. В поте лица. Очерки из жизни рабочего люда. Перевод О. Рувимовой и Р. Ольгина. С предисловием и под редакцией М. Славинского. Санкт-Петербург, 1903; тут: «Лесишина челядь», «Два приятелі», «Муляр», «Мирон», «Грицева шкільна наука», «Оловець», «Schönschreiben», «На дні», «Сам собі винен», «Слимак», «Добрий заробок», «Хлопська комісія», «Історія моєї січкарні», «Цигани», «Ліси і пасовиська», «Довбанюк», «Домашній промисл», «Маніпулянтка», «До світла!», «Між добрими людьми»);
  • Володимир Бонч-Бруєвич (псевдонім В. Ольховский):
    • частина оповідань із збірки «В поті чола», зокрема і «Лесишина челядь» (у збірці під назвою «Маленький Мирон», Київ, 1952), неопублікований через цензурну заборону на твори Франка «Boa constrictor»;
    • неопубліковані через цензурну заборону на твори Франка «Рассказы Ивана Франка. С галицийского перевел В. Ольховский» (1898);
  • Леся Українка:
    • «Сам собі винен» («Сам виноват», окремою книжкою і в збірці «В поте лица» петербурзького видання);
    • «Добрий заробок» («Хороший заработок», окремою книжкою трьома накладами – двічі 1903 та 1904 року);
    • «Ліси і пасовиська» (імовірно переклад Лесі Українки);
    • «До світла!» (1904);
    • «Історія кожуха» («История тулупа», у збірнику «Только час» А. Крандиевской и др. рассказы», 1905, та двома окремими виданнями 1905 та 1906);
  • П. Дятлов: «Мойсей» (1917, цей переклад Франко читав і редагував, написав передмову до його видання);
  • Павло Граб: «Добрий заробок» (1896, 1897);
  • Михайло Коцюбинський: «Добрий заробок» (переклад зроблено на початку 1890-х років, надруковано 1962);
  • Василь Матвєєв: «Захар Беркут» (неопублікований переклад);
  • В. Стокоз: «Грицева шкільна наука» («Гриць в школе», «Волжский вестник», 1889);
  • Наталя Арабажин: (криптонім Н. А-н): «Грицева шкільна наука» («Как Гриць учился грамоте. Рассказ из галицкой жизни...», журнал «Северный вестник», 1894);
  • А. Сигодський: «Поєдинок (Зимова казка)» (газета «Эхо», 1915), ще кілька перекладів творів Франка;
  • С. Буда: «Звірячий бюджет» (ввійшло до збірки: Ив. Франко. Звериный бюджет. Свинская конституция. История одной конфискации. Санкт-Петербург, 1906);
  • Надія Кибальчич: «Мій злочин» (журнал «Южные записки», 1904);
  • П. Горянський: (криптонім А. Р.) – «В тюремнім шпиталі» (1909, 1910);
  • О. Войташевський і М. Новикова: «До світла!» (1911);
  • Анна Ахматова: «Зів’яле листя: Лірична драма» (текст українською, польською і російською мовами; упорядкування і вступна стаття М. М. Ільницького, Львів, 2003 і 2004);
  • І. В. Сойко, Е. В. Різванова: «Коли ще звірі говорили» («Когда звери ещȅ разговаривали: Сказки», Київ, 1990);
  • З. К. Арборе-Раллі: «Вічний революціонер», «Гімн»;
  • В. Глотов: «Не довго жив я в світі ще» (1990);
  • Павло Грабовський: «Нехай і так, що згину я» (1896), «Журавлі» (1900), «Дивувалась зима» (1905).

В архіві І. Франка зберігається частина перекладу на російську мову оповідання «Задля празника», здійсненого О. Франко.

1990 року в Москві в російських перекладах вийшли три томи Франкового вибраного (Т. 1 – Поезії та поеми; Т. 2 – оповідання; Т. 3 – Повісті. Укладачем і автором вступної статті та коментарів був Федір Погребенник).

1956 року вийшов десятитомник творів Франка російською мовою.

Французькою[ред. | ред. код]

Переклад з російського перекладу на французьку мову повісті «Boa constrictor» здійснено 1956, і він був опублікований, а згодом перевиданий 1973.

Іншими мовами[ред. | ред. код]

Іспанською[ред. | ред. код]

Переклади творів Франка іспанською можна знайти на сайті ініціативи Acció UV-Ucraïna Валенсійського університету:

Італійською[ред. | ред. код]

  • І. Труш: поезії Франка у книзі: Українська поезія в Італії (Poesia Ukraina in Italia, Чернівці, 1999, вип. 1);
  • 1991 року заходами Маріо де Філіппі із Ареццо видана книжечка Di notte // Voci dall’ Ukraina: Piccola antologia della poesia ucraina a cura di S.Trush. – Arezzo, 1991, в якій міститься поезія Франка «Як почуєш вночі»;

Португальською[ред. | ред. код]

Грузинською[ред. | ред. код]

Болгарською[ред. | ред. код]

  • Г.Милев – із зб. «Зів’яле листя» (1914);
  • Хр. Цанков – «Каменярі» (1920);
  • Т.Шаховцев – «Малий Мирон» (1927);
  • Е.Георгієв – уривок «Захара Беркута» (1947);
  • А. Далчев – «Захар Беркут» (Софія, 1948);
  • Н.Йорданов – «Муляр. Каменар» (1900);
  • Г.Бакалов – «Як пан собі біди шукав» (1894);

Чеською[ред. | ред. код]

  • Ф. Главачек – «Boa constrictor» (Прага, 1897), «До світла!» (1895);
  • Ф. Ржегорж – стаття «Дещо про шляхту ходачкову» (1886);
  • Р.Гулька – Борислав («Борислав сміється» і «Boa constrictor», передмова М.Неврлого, 1951), «Як Юра Шикманюк брів Черемош» (1951);
  • В.Буріан – «Галицькі образки» (1907);
  • А.Конделка – «Добрий заробок» (1904-1905);
  • Ф.Тмей – «Добрий заробок» (1909);
  • Й. Гаєвський – «Захар Беркут» (1931), «Маніпулянтка та інші оповідання» (Прага, 1931);
  • R.Jesenska – вірші із «Зів’ялого листя» (1900-ті роки);
  • Ф.Гомолька – «Історія одної конфіскати» (1899), «Коли ще звірі говорили» (1913), «Каменярі» (1952);
  • J.Svozil – «Маніпулянтка» (1896);
  • К.Грушков – Маніпулянтка та інші оповідання» (Прага, 1920);
  • Й. Розвода – «Рубач» (1892), «Свинська конституція», «Панталаха», «Украдене щастя» (1898, Прага);

Арабською[ред. | ред. код]

  • Зів'яле листя: лірич. драма / Іван Франко; пер. араб. мовою Імадеддіна Раефа ; [худож. О. Мельник]. - Київ; Бейрут: Посольство України в Лівані. респ.: ГО "Громада Українців Лівану", 2017. - 113, 109 с.: кольор. іл. - Текст укр., араб. - Дод. тит. арк. араб. - ISBN 978-617-7310-23-4
  • Іван Франко. Малий Мирон. Пер. араб. мовою О.Прохорович // Антологія української новелістики (кінець 19 – початок 20 ст.). - Ер-Ріяд: Міляд - Літературний клуб м. Ер-Ріяд, 2021. С.87-101.
  • Іван Франко. Грицева шкільна наука. Пер. араб. мовою В.Мартинюка // Антологія української новелістики (кінець 19 – початок 20 ст.). - Ер-Ріяд: Міляд - Літературний клуб м. Ер-Ріяд, 2021. С.101-119

Твори Франка мали багато перекладів ще за життя автора.

У цій статті наведено тільки вибіркові, деякі переклади творів Франка різними мовами.

На сьогодні Франко є одним із найбільш перекладених іншими мовами українських авторів.

Бібліографія про переклади Франка іншими мовами[ред. | ред. код]

  • Кравець Я. Іван Франко у франкомовних перекладах і критиці / Ярема Кравець // Українське літературознавство. 2006. Вип. 68. С. 194—207.
  • Луцишин О., Мороз М. Сучасне франкознавство (1988—2005): Біобібліографічний покажчик видань творів Івана Франка і літератури про нього / Олена Луцишин, Мирослав Мороз / Відп. ред. Є. К. Нахлік. — Львів, 2007. — 400 с.
  • Мороз М. Зарубіжне франкознавство: біобібліографічний покажчик. — Львів, 1997. — 100 с.
  • Народе мій: Пролог до поеми «Мойсей». Мовами народів світу / Упорядкув., вступ. стаття «І засяяв ти в народів вільних колі». — С. 8–27, і прим. Ф. П. Погребенника. — Л.: Каменяр, 1989. — 150 с.
  • Переклади творів Франка іноземними мовами. Електронний ресурс: www.lib.if.ua/news/1313502846.html
  • Полєк В. Пролог до «Мойсея» мовами народів світу / Володимир Полєк. Електронний ресурс: www.lib.if.ua/franko/1321954888.html
  • Теплий І. Прижиттєві переклади й автопереклади творів Івана Франка (на матеріалі польської та російської мов) / Іван Теплий // Проблеми слов'янознавства. 2014. Вип. 63. С. 73–100.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Skrzyżowane drogi, Ukradzione szczęście • India: Sklep internetowy z Produktami Konopnymi. www.indiacosmetics.pl. Процитовано 12 вересня 2021.