Петрушкевич Антоніна Кирилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петрушкевич Антоніна Кирилівна
Антоніна Петрушкевич
Діяльність поетеса
Напрямок Українська література, фольклор
Членство НСПУ (з 2023 року)

Петрушке́вич Антоні́на Кири́лівна (нар. 13 червня 1962) — українська поетеса-піснярка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 13 червня 1962 р. в с. Махнівка Козятинського (тепер Хмільницького району Вінницької області). Навчалась у місцевій музичній школі. Після закінчення Київського інституту культури за фахом «хормейстер» працювала художнім керівником у Калинівському районному будинку культури. Створила і продовжує керувати народним аматорським гуртом «Калина». Пише музику до власних текстів.
Живе у рідному селі.[1]

Творчість[ред. | ред. код]

У творчому доробку понад 120 власних пісень переважно фольклорної тематики, аудіокнига гумору "Весела новина від гурту «Калина» (2017), збірки віршів «Мамини рушники» (2008), «Жінка-Осінь» (2010), «Відьмою прозвали за зелені очі» (2011), «Мальви біля хати» (2013), «Сповідь серця», «Кольорове перевесло» (обидві — 2017), «Де трави пахнуть молоком» (2021).

Антоніна Петрушкевич належить до поетів не філологічної, а народної школи, вона прийшла з народної пісні, з поля, саме тому її вірші щирі, не трафаретні, саме тому так пахнуть молоком трави, оспівані нею.

Михайло Каменюк (2021)[2]

Рішенням Секретаріату НСПУ від 5 травня 2023 р. прийнято до лав Національної спілки письменників України.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Зарицький П. А. Дві п'ятірки виставила доля // Вісник Козятинщини. — 2017. — 22 червня — С. 7

Див. також[ред. | ред. код]