Писемність тані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Писемність тані — писемнінсть мов тані. Мови місінг і ніші, що до них належать, користуються латиницею. Місінг використовує також ассамське письмо.

Латинське письмо[ред. | ред. код]

Мова місінг[ред. | ред. код]

Рання версія латинської абетки для мови місінг мала такий вигляд[1][2].

I i E e V v C c A a U u O o K k G g T t D d P p B b M m N n Ny ny Ng ng L l R r S s J j Y y
/i/ /ɛ/ /ə/ /ɨ/ /a/ /u/ /ɔ/ /k/ /g/ /t/ /d/ /p/ /b/ /m/ /n/ /ɲ/ /ŋ/ /l/ /r/ /s/ /z/ /j/
  • Довгі голосні передавались написанням двокрапки : після відповідної букви для голосного.
  • Буква c передавала голосний звук [ɨ], буква v — [ə][3].

У 2005 році Літературне товариство місінг[4] (Mising Agom Kébang)[5] замінило букви c і v на í та é відповідно[6][3].

Сучасний алфавіт виглядає так[6].

I i E e É é Í í A a U u O o K k G g T t D d P p B b M m N n Ny ny Ng ng L l R r S s J j Y y W w
/i/ /ɛ/ /ə/ /ɨ/ /a/ /u/ /ɔ/ /k/ /g/ /t/ /d/ /p/ /b/ /m/ /n/ /ɲ/ /ŋ/ /l/ /r/ /s/ /z/ /j/ /w/
  • Довгі голосні позначаються написанням двокрапки : після відповідної букви для голосного[6].
I: i: E: e: É: é: Í: í: A: a: U: u: O: o:
/iː/ /ɛː/ /əː/ /ɨː/ /aː/ /uː/ /ɔː/
  • Буква í передає голосний звук [ɨ], буква é — [ə][3].
  • Буква h використовується, в основному, для запису запозичених слів[6].

Мова ніші[7][ред. | ред. код]

A a I i Iu iu U u E e Eu eu O o K k Kh kh G g Ng ng C c
/a/ /i/ /ɨ/ /u/ /e/ /ə/ /o/ /k/ /x/ /g/ /ŋ/ /c/
J j Ny ny T t D d N n P p B b M m Y y R r L l S s H h
/ɟ/ /ɲ/ /t/ /d/ /n/ /p/ /b/ /m/ /j/ /r/ /l/ /s/ /h/

Ассамське письмо[ред. | ред. код]

Мова місінг[ред. | ред. код]

Місінг спершу була неписемною мовою; а мовці використовували ассамську як літературну. Згодом місінг почала записуватись ассамським письмом. Ним були написані розповіді, статті, книги. Пізніше відбувся поступовий перехід до латиниці, оскільки в ассамському письмі не була передбачена передача голосних [ɨ] і [ə]. Проте це письмо нині ще використовується мовцями місінг, що перебувають під впливом ассамської мови[3][8].

Нижче представлена версія ассамського письма, в якій вирішено проблему передачі звуків [ɨ] і [ə][9].

Знаки для голосних

Незалежний знак
для голосного
Залежний знак
для голосного
Транскрипція МФА
[ɔ]
[a]
ি [i]
[u]
[ɛ]
অৗ [ɨ]
অৃ [ə]
Незалежний знак
для голосного
Залежний знак
для голосного
Транскрипція МФА
অঃ [ɔː]
আঃ াঃ [aː]
ইঃ িঃ [iː]
উঃ ুঃ [uː]
এঃ েঃ [ɛː]
অৗঃ ৗঃ [ɨː]
অৃঃ ৃঃ [əː]

Знаки для приголосних

Складовий
знак
МФА
  [kɔ]
  [sɔ]
  [tɔ]
  [pɔ]
  য় [jɔ]
  [wɔ]
Складовий
знак
МФА
  [gɔ]
  [zɔ]
  [dɔ]
  [bɔ]
  [rɔ]
  [hɔ]
Складовий
знак
МФА
  [ŋɔ]
  [ɲɔ]
  [nɔ]
  [mɔ]
  [lɔ]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kailash Chandra Talukdar. «The Mishing people and their spoken language: a critical study». Ст. VI.
  2. Basanta Kumar Doley. «A sociolinguistic profile of the Mising language». Ст. 3; 5 (МФА).
  3. а б в г Jugendra Pegu. «Dialectal variations in Mising and the interference of dominant languages». «Chapter I. The Misings of the Brahmaputra Valley». Ст. 16.
  4. Jugendra Pegu. «Dialectal variations in Mising and the interference of dominant languages». «Chapter I. The Misings of the Brahmaputra Valley». Ст. 2.
  5. «An important Resolution of Mising Agom Kébang».
  6. а б в г Rajeev Kumar Doley. «Interlingual code-switching as a sociolinguistic phenomenon amongst the Misings of the Brahmaputra valley: a study». Ст. 58.
  7. P. T. Abraham. «A grammar of Nyishi language». Ст. 9—10.
  8. Kailash Chandra Talukdar. «The Mishing people and their spoken language: a critical study». Ст. 135.
  9. Bhrigumuni Kagyung, Urukhapaja Birubari, P. O. Gopinath Nagar. / ভৃগুমুনি কাগয়ুং, উৰুখাপজা বিৰুবাৰী, পোঃ আঃ গোপীণাথ ণগৰ. «Mising sanskritir alekhya. / মিচিং সংস্কৃতিৰ আলেখ্যঃ». Ст. 15.

Додаткові джерела і посилання[ред. | ред. код]