Побочіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Побочіївка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Срібнянська селищна громада
Основні дані
Засноване 1550
Населення 328
Площа 13,685 км²
Густота населення 23,97 осіб/км²
Поштовий індекс 17300
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°39′02″ пн. ш. 32°57′03″ сх. д. / 50.65056° пн. ш. 32.95083° сх. д. / 50.65056; 32.95083Координати: 50°39′02″ пн. ш. 32°57′03″ сх. д. / 50.65056° пн. ш. 32.95083° сх. д. / 50.65056; 32.95083
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Лисогір
Місцева влада
Адреса ради 17321 Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гриціївка, вул. Незалежності, 2
Карта
Побочіївка. Карта розташування: Україна
Побочіївка
Побочіївка
Побочіївка. Карта розташування: Чернігівська область
Побочіївка
Побочіївка
Мапа
Мапа

Побочії́вка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Розташоване на р. Лисогорі, за 2 км від центру громади і за 23 км від залізничної станції Блотниці. Населення становить 328 осіб. Входить до складу Срібнянської селищної громади.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).

1666 — 14госп. селян, які орали на 2-х волах (козаки не показані).

У 1797- 1861 pp. козаки й казенні селяни підпорядковані Іванківському Волосному правлінню. 1859 — 95 дворів, 580 ж.[1]

Найбільше старі знаходження на мапах 1869 рік[2]

У 1861-66 селяни Побочіївки підпорядковані Срібнянському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян, а козаки й казенні селяни — Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізаці ї волостей Побочіївка 1867 увійшла до нової Срібнянської вол. 2-го стану. 1886 в П. наліч. З двори селян казенних, 67 дворів селян власників, 40 дворів козаків, 2 двори міщан та ін., 115 хат, 672 ж., приписаних до парафії Покровської церкви[3][4] с. Грицівки (тепер Гриціївка).; земське початкове однокласне училище (1873), шинок, кузня, 3 вітряки.

1910-151 госп., з них козаків-50, селян-96, євреїв — 1, ін. непривілейованих — 2, привілейованих — 2, наліч. 944 ж., у тому числі 15 теслярів, 3 кравці, 3 шевці, 5 столярів, З ковалі, 52 ткачі, 1 візник, 30 поденників, 12 займалися інтелігентними та 121 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 502 дес. придатної землі. Діяло земське початкове однокласне училище, у якому навчалося 41 хлопч. і 20 дівчат (1912).

1925 Побочіївка підпорядкована Грицівській сільраді, пізніше (1930) — центр сільради. 1925—186 дворів, 1066 ж.; 1930—205 дворів, 1044 ж., 1996—150 дворів , 347 ж.[5]

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Гриціївська сільська рада.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  2. Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 95, 523 та 573 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
  5. Побочіївка // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 345

Посилання[ред. | ред. код]