Посольство України в Узбекистані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посольство України в Узбекистані
Країна Україна Україна
Посол Дорошенко Микола Петрович
Відкрите 1993
Адреса Узбекистан Узбекистан, 100000, м.Ташкент, вул. Я.Гулямова, 68, а/с 4557
41°18′26″ пн. ш. 69°17′13″ сх. д. / 41.30724300002777483° пн. ш. 69.28714800002778418° сх. д. / 41.30724300002777483; 69.28714800002778418Координати: 41°18′26″ пн. ш. 69°17′13″ сх. д. / 41.30724300002777483° пн. ш. 69.28714800002778418° сх. д. / 41.30724300002777483; 69.28714800002778418
Офіційний вебсайт
Мапа

Посольство України в Узбекистані — дипломатична місія України в Узбекистані, знаходиться в Ташкенті.

Завдання посольства[ред. | ред. код]

Основне завдання Посольства України в Ташкенті представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Узбекистану та Таджикистану.

Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Узбекистаном, Україною і Таджикистаном на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин[ред. | ред. код]

Встановлення дипломатичних відносин відбулося 25 серпня 1992 шляхом підписання відповідного Протоколу [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] під час візиту Президента Узбекистану Іслама Карімова в Україні, проте ще 28 жовтня 1991 року було підписано Договір про основи міждержавних відносин, дружбу та співробітництво [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] і Протокол про консультації між міністерствами закордонних справ [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] двох країн. З 1993 року у Ташкенті діє Посольство України в Узбекистані. З квітня 1995 року в Києві функціонує Посольство Узбекистану в Україні.

Культурно-гуманітарне співробітництво[ред. | ред. код]

Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва залишається одним з важливих напрямків двосторонніх відносин між Україною та Республікою Узбекистан. Договірно-правова база в цій сфері складається з десяти двосторонніх угод, головним з яких є Угода між Україною і Республікою Узбекистан в галузі культури [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. З метою розвитку співробітництва в культурній сфері Посольством України в Узбекистані за участю української діаспори проводяться культурно-просвітницькі заходи з нагоди державних свят України - Дня Незалежності України, Дня Конституції, Дня Державного прапора, Дня Соборності, а також з нагоди ювілеїв видатних постатей України.

Договірно-правова база[ред. | ред. код]

149 укладених договірно-правових документів:

• 57 – міждержавні та міжурядові;

• 28 – міжвідомчі;

• 4 - документи, що не набули чинності;

• 28 - припинили дію;

• 32 - не мають статусу міжнародних договорів.

У консульській сфері укладено 5 двосторонніх договорів.

Керівники дипломатичної місії[ред. | ред. код]

  1. Сметанін Володимир Ілліч (1993—1999)
  2. Касьяненко Анатолій Іванович (2000—2005)
  3. Похвальський В'ячеслав Володимирович (2006—2010)
  4. Савченко Юрій Васильович (2010—2019)
  5. Погрібний Денис Сергійович (2019—2020) т.п.
  6. Дорошенко Микола Петрович (2020—)[1]

Консульство Української Держави в Ташкенті[ред. | ред. код]

  • Консул — Лось-Коліндзян Іван (11.07.1918)

Ключові документи[ред. | ред. код]

Договір між Україною та Республікою Узбекистан про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва від 19.02.1998 р. [Архівовано 2 січня 2019 у Wayback Machine.]

Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29.12.1994 р. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] та Протокол до неї від 25.06.2004 р. [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]