Прилуцька округа
| Прилуцька округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Полтавська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 510 064 (1926) |
| Площа: | 6,9 тис. км² км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Прилуки |
| Кількість районних рад: | 13 |
| [[Зображення: Карта Прилуцької округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Прилу́цька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії. Окружний центр — місто Прилуки.
Історія[ред. | ред. код]
До Прилуцької округи увійшли 14 волостей Прилуцького повіту, 12 волостей Пирятинського повіту, 2 волостей Лохвицького повіту Полтавської губернії та 3 волостей Переяславського повіту Київської губернії, внаслідок чого на місці колишніх 31 волості та 274 сільрад створено 12 районів і 160 сільрад.
Поділялася на райони: Березоворудський (Теплівський), Варвинський (Гнідинський), Іваницький, Лехнівський, Малодівицький, Пирятинський, Прилуцький, Срібнянський, Турівський, Харковецький, Яблунівський, Яготинський. Площа округи становила 6,9 тис. км², населення — 510,1 тис. осіб (1930), із них 8,2% міських жителів. Українців було 95,7%, євреїв — 3%.[1]. У Прилуках було 28,6, а у Пирятині 12,2 тис. жителів.
З червня 1925 року у зв’язку з ліквідацією Золотоніської округи її Драбівський і Ковалівський (згодом — Бирлівський) райони передано Прилуцькій окрузі, а Лехнівський район Прилуцької округи віднесено до Київської округи.
Станом на 1925 рік Прилуцька округа складалася з 13 районів і 188 сільрад. 1928 року розформовано Харковецький район, а його територію розподілено між Пирятинським і Варвинським районами.
13 червня 1930 року Прилуцьку округу розформовано, а її територію включено до складу Лубенської округи[2].
-
Карта Прилуцької округи у складі Полтавської губернії, 1923 -
Карта Прилуцької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Прилуцької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Економіка[ред. | ред. код]
Промисловість була слабо розвинена, переважала буряко-цукрова, борошняна, тютюнова. Із корисних копалин видобувалися глина та торф.
На 1930 рік в окрузі було дві лінії Південної залізниці довжиною 179 км.
Зернові культури займали 82% посівної площі (33,4% — жито, 19,8% — овес, 13,9% — пшениця, 8,2% — гречка, 6,4% — трави, 3,3% — буряки). Великої рогатої худоби 141,2 тис. голів, серед них 72,1 корів.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 510 064 осіб[3].
Національний склад[ред. | ред. код]
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[3]
| Район | Населення, осіб | Національний склад, % | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | євреї | росіяни | білоруси | поляки | цигани | ||
| м. Прилуки | 28 621 | 63,3 | 31,4 | 3,8 | 0,2 | 0,3 | 0,1 |
| Березоворудський | 33 215 | 98,8 | 0,2 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Бирлівський | 38 495 | 98,7 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | |
| Варвинський | 36 125 | 99,1 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | ||
| Драбівський | 45 438 | 98,5 | 0,4 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | |
| Іваницький | 24 321 | 99,0 | 0,2 | 0,5 | 0,2 | ||
| Малодівицький | 34 216 | 99,4 | 0,1 | 0,4 | |||
| Пирятинський | 46 823 | 89,4 | 8,4 | 1,5 | 0,2 | 0,2 | 0,1 |
| Прилуцький | 40 143 | 98,9 | 0,1 | 0,8 | |||
| Срібнянський | 42 179 | 99,2 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | ||
| Турівський | 38 657 | 98,4 | 0,1 | 0,9 | 0,2 | 0,2 | |
| Харківецький | 17 189 | 99,2 | 0,1 | 0,6 | |||
| Яблунівський | 39 349 | 98,8 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | |
| Яготинський | 45 293 | 95,1 | 3,3 | 1,1 | 0,1 | 0,1 | |
| Прилуцька округа | 510 064 | 95,7 | 3,0 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Прилуцької округи за переписом 1926 року[3]
| Район | Населення, осіб | Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Прилуки | 28 621 | 62,2 | 11,2 | 26,6 |
| Березоворудський | 33 215 | 98,9 | 0,7 | 0,4 |
| Бирлівський | 38 495 | 98,9 | 0,8 | 0,3 |
| Варвинський | 36 125 | 99,1 | 0,5 | 0,4 |
| Драбівський | 45 438 | 98,7 | 0,8 | 0,5 |
| Іваницький | 24 321 | 98,9 | 0,6 | 0,5 |
| Малодівицький | 34 216 | 99,3 | 0,5 | 0,2 |
| Пирятинський | 46 823 | 90,0 | 3,7 | 6,3 |
| Прилуцький | 40 143 | 98,9 | 0,9 | 0,2 |
| Срібнянський | 42 179 | 99,1 | 0,4 | 0,4 |
| Турівський | 38 657 | 98,2 | 1,3 | 0,5 |
| Харківецький | 17 189 | 99,2 | 0,5 | 0,2 |
| Яблунівський | 39 349 | 98,6 | 1,1 | 0,4 |
| Яготинський | 45 293 | 95,1 | 1,4 | 3,5 |
| Прилуцька округа | 510 064 | 95,7 | 1,7 | 2,7 |
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Шуб Олександр Ісакович (.02.1923—.12.1926),
- Макеєнко Михайло Микитович (1926—1929),
- Стецюра Микола Васильович (1929—20.06.1930)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Касьян Яків Якович (1923—1927),
- Цюпак Олександр Порфирович (1927—1927),
- Голишев Георгій Юхимович (1928—.03.1929),
- Кириченко Семен Трифонович (.03.1929—.05.1930)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М. : Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930. — С. 861. (рос.)
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ а б в Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Верменич Я. В. Прилуцька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 8. — ISBN 978-966-00-1290-5. [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР. Прилуцька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [б.в.], 1926. — VIII, 48 c. : іл.
- Прилукский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
- Прилуцький округ // Полтавщина : Енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 808. — ISBN 5-88500-033-6.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
