Бердянська округа
| Бердянська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Катеринославська |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1925 |
| Населення: | 364 609 (1923) |
| Площа: | 7328,7 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Бердянськ |
| Кількість районних рад: | 17 |
| [[Зображення: Карта Бердянської округи, адміністративний поділ після 12 квітня 1923 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Бердя́нська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії Української СРР в 1923–1925 роках. Центр — місто Бердянськ.
Історія[ред. | ред. код]
Створена 7 березня 1923 року з Бердянського і частин Велико-Токмацького і Гуляйпільського повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів:[1]
- Берестівський
- Ново-Павлівський
- Ново-Спасівський
- Ногайський
- Петро-Павлівський
- Пологський
- Цареводарівський
- Царе-Костянтинівський
- Чернігівський
1923 року площа округи становила 670 822 дес. (7328,7 км²), населення — 364 609 осіб (найменша за чисельністю населення округа губернії).[2]
11 червня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: з Мелітопольської округи до Бердянської перечислено Велико-Токмацький район, створено Молочанський (Гольдштадський) район, затверджено нові межі Велико-Токмацького, Петро-Павлівського, Чернігівського районів.[3]
10 грудня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: Ново-Павлівський район перейменований на Андріївський із перенесенням райцентру.[4]
Станом на 1 січня 1925 року Бердянська округа складалася з 11 районів, 124 сільських рад, 500 населених пунктів з територією 762 962 десятини і населенням 349 553 особи.
| № на карті |
Район[5] | Площа, дес. | Площа, км²[6] | Населення (1.01.1925) |
Центр |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Андріївський | 95 374 | 1042 | 39 519 | Андріївка |
| 2 | Берестовацький | 51 770 | 565,6 | 31 915 | Берестове |
| 3 | Велико-Токмацький | 38 603 | 421,7 | 31 857 | Велика Токмачка |
| 4 | Молочанський | 94 055 | 1027,6 | 34 273 | Молочанськ |
| 5 | Ново-Спаський | 66 867 | 730,5 | 26 811 | Ново-Спасівка |
| 6 | Ногайський | 77 318 | 844,7 | 33 264 | Ногайськ |
| 7 | Петропавлівський | 54 281 | 593 | 25 473 | Петро-Павлівка |
| 8 | Полозький | 75 714 | 827,2 | 33 303 | Пологи |
| 9 | Цареводарівський | 81 226 | 887,4 | 32 547 | Цареводарівка |
| 10 | Царе-Констянтинівський | 78 515 | 857,8 | 36 910 | Царе-Костянтинівка |
| 11 | Чернигівський | 49 239 | 537,9 | 23 681 | Чернігівка |
| Загалом | 762 962 | 8335,4 | 349 553 | Бердянськ | |
Ліквідована 3 червня 1925 року[7].
При розформуванні округи її територія розподілена між сусідніми округами:
- до Запорізької округи Катеринославської губернії відійшов Полозький район, частина розформованого Петропавлівського і село Кінські Роздори Царе-Костянтинівського району;
- до Маріупольської округи Донецької губернії — Царе-Костянтинівський (без села Кінські Роздори), Берестовацький, Ново-Спаський (з перейменуванням на Бердянський) райони, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району;
- до Мелітопольської округи Катеринославської губернії — Велико-Токмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернигівський, Ногайський (без села Богородицького) райони і частини Андріївського і Петропавлівського; з частин Андріївського, Ногайського і Цареводарівського створений новий Романовський район.
-
Карта Бердянської округи у складі Катеринославської губернії, 1923 -
Карта колишньої Бердянської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта колишньої Бердянської округи, адміністративний поділ від 1 березня 1927
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Антонов (1923—.09.1923)
- Прокоф'єв І. С. (.09.1923—1923)
- Горбов (1923—1924)
- Пєтушков П. Г. (1924—1925)
- Кушнаренко Іван Ілліч (1925)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Титов М. Ф. (1923—1925)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770–1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- ↑ а б Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2014.]
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».
- ↑ Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
- ↑ Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
- ↑ Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
Джерела[ред. | ред. код]
- Бердянский округ (1923–1925) [Архівовано 25 травня 2022 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. [Архівовано 5 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||
