Протестантизм у Саудівській Аравії
Протестантизм у Саудівській Аравії— один із напрямів християнства в країні. За даними дослідницького центру Pew Research Center, у 2010 році в Саудівській Аравії проживало 100 тисяч протестантів, які становили 0,4% населення цієї країни[1][2]. Однак точно невідома їх кількість в країні. За деякими оцінками кількість християн в країні станом на 2022 рік становила понад 2,1 мільйони [3].
За деякими дослідженнями більшість протестантів Саудівської Аравії— це іноземці, які живуть у країні. (Офіційно, громадянин Саудівської Аравії зобов'язаний сповідувати іслам). За етнічною приналежністю більш ніж половина саудівських протестантів— філіппінці. Протестантами є значна частина американців, англійців та корейців (понад 10 тис. віруючих у кожній громаді). Протестантами є незначна частина індонезійців, китайців, тамілів та єгиптян. Протестанти є і серед арабів, насамперед це араби Лівану, Судану, Палестини та Сирії. Останнім часом зростає кількість протестантів серед вихідців з Індії, Ефіопії та Еритреї.
Передбачається, що в Саудівській Аравії існують і громади протестантів- крипто-християн, які приховують свою віру. Частина саудівських протестантів є так званими «ізольованими радіовіруючими», що підтримують свою віру лише завдяки радіопередач[4].
Історичний огляд[ред. | ред. код]
За переказами, першим християнським проповідником у Саудівській Аравії був Варфоломій, один із 12 апостолів Христа. Протягом наступних століть на півострові з'явилися християнські церкви різних традицій. Християнство зазнало гонінь і було майже повністю знищено в Аравії у VII столітті, під час створення Арабського халіфату[5].
Перші місіонерські зусилля протестантів у Саудівській Аравії пов'язують з ім'ям Семюеля Цвемера (1867—1952), американського реформатського місіонера, якого прозвали «апостолом мусульман»[6]. У 1890 році, представляючи створену ним Американську арабську місію, Цвемер прибув до Бахрейну. Протягом наступних 15 років Цвемер подорожував Аравійським півостровом і намагався поширити християнство.
На початку XX століття у Дахрані з'явилися дві протестантські церкви; одна з них була пов'язана з «Плімутськими братами», інша — з Церквою Христа (Учні Христа). Служіння цих громад було обмежено іноземцями, що живуть у місті[7].
За даними «Всесвітньої християнської енциклопедії», у 1970 році в Саудівській Аравії проживало 2 тис. англікан та 18 тис. інших протестантів. Зі зростанням числа іноземних робітників у країні почали виникати підпільні незалежні громади євангельських християн. За віровченням і практикою більшість їх близькі до п'ятидесятників.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Уряд Саудівської Аравії забороняє відкриту суспільну практику будь-якої немусульманської релігії, включаючи протестантизм. Мечеті є єдиними релігійними центрами країни, а будівництво церков заборонена. Офіційно уряд визнає право немусульман на особисту релігійне поклоніння в приватних будинках. Однак, різницю між суспільним і приватним поклонінням чітко не визначено. Така відсутність ясності, а також випадки довільного правозастосування з боку влади змушує більшість протестантів проводити релігійні збори таємно, уникаючи виявлення з боку влади.
Через підпільне становище протестантів, достовірних даних про їхнє служіння в країні майже немає. Однак, видання «Операція світ» містить інформацію про одну англіканську і 128 протестантських громад в країні у 2000 році[8].
За деякими оцінками, до 100 тис. жителів Саудівської Аравії є протестантами (2010 рік)[1]. З них 88,6 тис. осіб належать до різних євангельських церков[9]. Найбільшу конфесійну групу представляють п'ятдесятники і неоп'ятидесятники (83 тис.[10]), в першу чергу це вихідці з Філіппін, Індії, Південної Кореї, Ефіопії та Еритреї. Чисельність англікан оцінюється у 2 тис. осіб[8], більшість із них — британці. Серед корейців та американців є невелика кількість пресвітеріан. Але точну кількість протестантів у Саудівській Аравії обрахувати неможливо, адже є дані, що у 2010 році, відсоток громадян, які були християнами, дорівнював нулю[11], це є неправдивою інформацією, адже в країні заборонено релігійне навернення з ісламу.
Проповідь будь-якої релігії, крім ісламу, заборонена; перехід мусульманина в християнство карається до смертної кари. Проте протестанти поширюють своє вчення з-за кордону через супутникове телебачення, християнське радіо та інтернет-служіння. Також існують окремі протестантські програми для вихідців із Саудівської Аравії у Лондоні та Парижі.
У 2023 році Open Doors World Watch List поставив Саудівську Аравію на 13-е місце серед країн зі складними умовами для християнства[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Global Christianity (англ.). The Pew Forum on Religion & Public Life. 19 грудня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- ↑ Christian Population as Percentages of Total Population by Country (англ.). Pew Research Center. January 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 15 березня 2014.
- ↑ Mongolia. United States Department of State (амер.). Процитовано 27 грудня 2023.
- ↑ David B. Barrett, George Thomas Kurian, Todd M. Johnson. Saudi Arabia // World Christian Encyclopedia: A Comparative Survey of Churches and Religions in The Modern World / David B. Barrett (Editor), George T. Kurian (Editor), Todd M. Johnson (Editor). — New York : Oxford University Press, 2001. — 876 p. — ISBN 0-19-510318-1.
- ↑ Melton J. G. Saudi Arabia // Religions of the World, Second Edition A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices / J. Gordon Melton and Martin Baumann. — 2-е. — Santa Barbara, California : ABC-CLIO, 2010. — P. 2545-2549. — ISBN 978-1-59884-203-6.
- ↑ Alan Neely. Zwemer, samuel Marinus // Biographical Dictionary of Christian Missions / Gerald H. Anderson. — Grand Rapids/Cambridge : William B. Eerdmans Publishing Company, 1999. — P. 763. — ISBN 0802846807.
- ↑ Melton J. G. Saudi Arabia // Religions of the World: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices / J. Gordon Melton, Martin Baumann. — Oxford, England : ABC-CLIO, 2002. — P. 1138-1141. — ISBN 1-57607-223-1.
- ↑ а б Patrick Johnstone, Jason Mandryk. Saudi Arabia // Operation World 2001. — London : Paternoster Publishing, 2001. — 798 p. — (Operation World Series) — ISBN 1-8507-8357-8.
- ↑ Kingdom of Saudi Arabia (англ.). Operation World. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- ↑ Saudi Arabia // New International Dictionary of Pentecostal and Charismatic Movements, The / Stanley M. Burgess, Eduard M. Van Der Maas. — Grand Rapids, Michigan : Zondervan; Exp Rev edition, 2002. — С. 222. — 1328 с. — ISBN 0310224810.
- ↑ Центральне розвідувальне управління (28 квітня 2010). "Саудівська Аравія" . Всесвітня книга фактів . Процитовано 22 травня 2010 .
- ↑ Saudi Arabia. www.opendoorsuk.org (англ.). Процитовано 27 грудня 2023.